Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №826/26133/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2020 року

Київ

справа №826/26133/15

адміністративне провадження №К/9901/16832/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду від
30.05.2017 (судді Олендер І. Я., Борисенко І. В., Приходько І. В. ) у справі № 826/26133/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" (далі - позивач, ТОВ "Рекламна агенція Вайт") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від
23.07.2015 №29526552207 та № 29626552207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 залишено без змін.

ТОВ "Рекламна агенція Вайт" звернулося до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.05.2017 у справі № 826/26133/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень з підстави, що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві відповідач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від
13.05.2016, та задовольнити позовні вимоги.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І. А. (суддя-доповідач), Пасічник С. С., Юрченко В. П.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

В якості підстав для перегляду судового рішення за пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначеного надає копії судових рішень цього ж суду від
02.02.2017 у справі № 815/5013/15, від 14.12.2016 у справі № 2а/1570/3523/2012, від 13.03.2017 у справі № 820/3658/16, прийнятих за подібних обставин та предмета спору. Також, позивачем надано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 у справі № 812/8428/13-а, від 14.09.2016 у справі № 802/908/15-а, від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 та від 16.03.2017.

Суди попередніх інстанцій установили, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рекламна агенція Вайт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Смарт-Сейл ", ТОВ "Еліт Консалтинг Груп" та ТОВ "Глобалтрейд Груп" за період з 01.01.2014 по 31.05.2015 за результатом якої складено акт від 10.07.2015 № 177/26-55-22-07/37956783.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік всього у сумі 141 678
грн., пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 157 421 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 29626552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 196 766 грн (за основним платежем 157 421 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39 355
грн); № 29526552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 177 098 грн (за основним платежем 141 687 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 35 420 грн).

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

У справі, що розглядається, колегія суддів суду касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, погодилася з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) поширюються на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників. В даному випадку кримінальні провадження були порушення стосовно посадових осіб контрагентів позивача, а не стосовно самого позивача, відтак в контексті даної справи положення пункту 86.9 статті 86 ПК України не розповсюджується на позивача та у податкового органу були відсутні перешкоди для винесення податкових повідомлень-рішень стосовно ТОВ "Рекламна агенція Вайт".

Так, у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 у справі № 812/8428/13-а, від 14.09.2016 у справі № 802/908/15-а, від 06.07.2016 у справі № 826/3903/15 та від 16.03.2017 суд прийшов до висновку, що зі змісту положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України слідує, що положення вказаної статті застосовується у випадку, коли перевірка призначена в рамках кримінального провадження, яке розпочато стосовно посадових осіб юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, що перевіряються.

В рішенні Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 у справі № 815/5013/15, зазначено, що перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого з ОВС Головного слідчого управління СБУ від 31 березня 2015 року, в рамках кримінального провадження № 22014000000000515, а отже матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У справі № 2а/1570/3523/12 Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, пославшись при цьому на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-494а14 зазначив, що судам необхідно дослідити обставини щодо наявності кримінальної справи, в провадженні якої призначена перевірка, прийняття судового рішення (вироку чи-то постанови про звільнення від відповідальності за нереабілітуючими обставинами) у цій кримінальній справі, на дату прийняття податкового повідомлення-рішення.

У справі № 820/3658/16 Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у відкритті касаційного провадження погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до п. 7, ч. 2 п. 8 та ч. 3 п. 12 розд. 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" від 17.07.2015 року № 655-VIII (далі - Закон № 655), який набрав чинності 01.09.2015, виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.4 статті 58 та пункт 86.9 статті 86 розділу II Кодексу.

Таким чином, відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків. При цьому, пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (із змінами, внесеними Законом № 655) визначено, що у разі, якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. У зв'язку з цим, загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом
86.8 статті 86 розділу II Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності п. 7, ч. 2 п. 8 та ч. 3 п. 12 розд. 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" від 17.07.2015 року № 655-VIII. Враховуючи наведене, з
01.09.2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом
86.8 статті 86 розділу II Кодексу.

У справі 826/2690/14 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України поширються на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників. Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин було застосовано норму матеріального права п. 86.9. ст. 86 ПК України в редакції, що втратила чинність як на час виникнення спірних правовідносин щодо призначення перевірки так і на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У заяві про перегляд судового рішення позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права щодо порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, за наслідками податкових перевірок, які призначені в рамках кримінально-процесуального Закону, в редакції Податкового кодексу України до внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" від
17.07.2015 року № 655-VIII (далі - Закон № 655), який набув чинності 01.09.2015, змін та після.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.09.2015 року) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (із змінами, внесеними Законом № 655) визначено, що у разі, якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Разом з тим, на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень положення Пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" не набрали чинності та діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України. При цьому, судами встановлено, що з постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гришина І. В. 15.06.2015 про призначення позапланової документальної перевірки позивача у рамках кримінального провадження № 42014000000000259 вбачається, що кримінальне провадження проводиться стосовно посадових осіб контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а саме ПАТ "Укргазтранс" НАК "Нафтогаз України". З постанови старшого слідчого ОВС третього ВКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Зозулі О. П. про призначення позапланової документальної перевірки позивача у рамках кримінального провадження № 3201410000000005 вбачається, що кримінальне провадження проводиться стосовно посадових осіб контрагента позивача, а саме ТОВ "Смарт-Сейл".

Отже, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку, що в межах розгляду даної справи положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не розповсюджується на позивача та у податкового органу були відсутні перешкоди для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, висновок суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Вайт" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 826/26133/15 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. ВасильєваСудді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко