Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.09.2025 року у справі №280/578/19
Постанова КАС ВП від 14.02.2024 року у справі №280/578/19
Постанова ВАСУ від 14.02.2024 року у справі №280/578/19
Ухвала КАС ВП від 05.02.2020 року у справі №280/578/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа №280/578/19

адміністративне провадження № К/990/5222/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 (суддя Прасов О.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 (колегія у складі суддів Білак С.В., Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.)

у справі № 280/578/19

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі - Департамент, відповідач), в якому просив:

- визнати відмову Департаменту у наданні будівельного паспорта ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 протиправною;

- зобов`язати Департамент надати будівельний паспорт ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0520, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0521 на підставі пакета документів, що надано 01.08.2018 адміністратору ЦНАП м. Запоріжжя, для отримання адміністративної послуги «Видача будівельного паспорту забудови земельної ділянки (внесення змін до будівельного паспорту) та реєстрація в містобудівному кадастрі», суб`єкт надання адміністративних послуг Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, та знаходяться в матеріалах справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2018 позивач звернувся до адміністратора ЦНАП м. Запоріжжя з заявою та пакетом документів для отримання адміністративної послуги «Видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки (внесення змін до будівельного паспорта) та реєстрація в містобудівному кадастрі», об`єкт - будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , суб`єкт надання адміністративних послуг - Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради (відповідач).

3. За змістом заяви земельна ділянка, на якій планується будівництво, складається з двох ділянок: земельна ділянка площею 0.0276 га (кадастровий номер 2310100000:04:027:0520) та земельна ділянка площею 0.0117 га (кадастровий номер 2310100000:04:027:052).

4. До заяви позивач додав: ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці); «Схема забудови земельної ділянки М1:500»; «Схема протипожежного відсіку М1:2000»; «Схема напрямку траси мережі каналізації М 1:2000»; фасади та плани поверхів житлового будинку із зазначенням габаритних розмірів; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303923682018 від 24.01.2018; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2303923682018 від 24.01.2018; копію листа ГУ ДСНС у Запорізькій області за №04/2-19/161 від 10.01.2018 «Щодо погодження будівництва протипожежної стіни»; копію Дозволу КП «Водоканал» на підключення житлового будинку до мереж централізованого каналізування від 02.01.2018 за №1/2018 (2537); «Розрахунок Коефіцієнта Природнього Освітлення при односторонньому боковому освітленні житлових кімнат, двоповерхової частини житлового будинку літ.А по АДРЕСА_4, виконаний ПП «Опал»; інформацію №115348558 від 26.02.2018 та №115350714 від 26.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; копію паспорту громадянина та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчені в установленому порядку.

5. Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом № 3-1833 від 13.08.2018 відмовив ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

6. Підставою для відмови у наданні будівельного паспорта згідно з п. 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Мінрегіону України № 103 від 05.07.2011 (далі - Порядок № 103), стала невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

7. При розгляді ескізних намірів забудови земельної ділянки встановлено наявність підстав у відмові, а саме:

- на схемі ескізних намірів відсутні відстані від будівель та споруд, розташованих на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 ;

- згідно з п.3.22 ДБН 360-92* «Планування і забудова міських і сільських поселень» житлові будинки повинні забезпечуватись проїздами шириною 3.5 м. В представлених матеріалах організація проїзду до будинку здійснюється за рахунок сусідньої земельної ділянки, яка відведена під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, шо не відповідає її цільовому використанню;

- відповідно до п.1.3 Порядку параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм, ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Згідно з додатком 3.2 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», площа земельної ділянки до 400 кв.м. передбачає розташування блокованої забудови (будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю), площа 500 кв.м і більше - індивідуальний садибний будинок (житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства). Параметри забудови даної земельної ділянки, не відповідають приведеним у додатку, показникам;

- згідно з п.3.37 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відстані між торцями житлових будинків, які мають вікна із житлових кімнат слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє і не менше величин наведених в таблиці 3.3. Відображене в ескізних намірах забудови розташування існуючого житлового будинку, який має вікна та запроектованого не відповідають вказаним вимогам;

- відповідно до п.19.29 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина 1. Проектування. Частина 2. Будівництво» довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя може бути не більше 20 м при умові використання труб діаметром 100 мм. і вище. В ескізних намірах забудови відстань до точки підключення каналізації не відповідає, встановленій нормативній відстані;

- надання одного будівельного паспорту на декілька земельних ділянок, які розглядаються в ескізних матеріалах забудови земельної ділянки, Порядком № 103 не передбачено.

8. З огляду на вищезазначене, відповідач, керуючись пунктами 2.3. та 2.4 Порядку №103, відмовив у наданні будівельного паспорту та повернув наданий пакет документів.

9. Позивач з відмовою не погодився та оскаржив відмову до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач вважає рішення відповідача, оформлене листом від 13.08.2018 № 3-1833 «Про відмову у наданні будівельного паспорта», незаконним, таким, що порушує його права та законні інтереси, передбачені статтею 41 Конституції України Земельним кодексом та Цивільним кодексом України.

Щодо відмови з підстав відсутності на схемі ескізних намірів відстані від будівель та споруд, розташованих на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 , позивач зазначає, що зі змісту отриманого витягу з містобудівного кадастру вбачається, що на земельній ділянці АДРЕСА_2 відсутні будівлі.

Що стосується невідповідності пункту 19.29 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація частина 1. Проектування. Частина 2 Будівництво», а саме довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя не може бути більше 20 метрів, відстань до точки підключення каналізації не відповідає встановленій нормативній відстані, то, на думку позивача, зазначене до будівельного паспорту не має жодного стосунку, оскільки є технічна можливість підключення до централізованої мережі каналізації, отримано дозвіл на проектування та приєднання до централізованої мережі каналізації та погоджується в обслуговуючій організації КП «Водоканал» згідно ДБН, на який посилається у відмові відповідач.

Також позивач зазначає про отримання 02.01.2018 дозволу КП «Водоканал» №1/2018 (2537) м. Запоріжжя на облаштування випуску каналізації від житлового будинку зі скидом зливів до каналізації в існуючий колодязь, який знаходиться на перетині АДРЕСА_5, а пункт 3.25 б* ДБН 360-92* передбачає каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд лише за відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації.

Позивач вважає, що відмова з підстав здійснення забудови земельної ділянки за окремим будівельним паспортом порушує його права як власника двох земельних ділянок.

Позивач стверджує, що додаток 3.2 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», на який покликається відповідач, носить рекомендаційний, а не обов`язковий характер, що зазначено в самому додатку.

Стверджує, що пункт 3.37 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» взагалі стосується селищної території сільських поселень.

11. У відзиві на позовну заяву відповідач критично оцінює твердження позивача про відсутність будівлі на суміжній земельній ділянці. Такі твердження, на думку відповідача, спростовується наданими до позову «Ескізними намірами забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 », а саме: експлікація містить позначення « 1» - житловий будинок, що проєктується, та позначення « 2» - існуючий житловий будинок. Отже, за твердженням відповідача, не визначена відстань між ними, як цього вимагає пункт 2.1 Порядку № 103.

Відповідач стверджує, що в наданих матеріалах проїзд до будинку влаштовано на сусідній земельній ділянці, яку відведено під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що не відповідає її цільовому використанню.

Зауважує, що до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 метрів на відстані не ближче 5 метрів від стін, придатні для проїзду пожежних машин. Вважає, що вимога про формування мережі внутрішньоквартальних проїздів є обов`язковою і не визначається на розсуд замовника будівельного паспорта.

Щодо твердження позивача про передбачення влаштування проїзду на сусідній земельній ділянці, відповідач зазначає, що така повинна використовуватися під своє цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Запропонований позивачем варіант її використання не відповідає її цільовому використанню.

Також відповідач зазначає, що згідно з додатком 3.2 ДБН 360-92* «Планування і забудова міських і сільських поселень» площа земельної ділянки до 400 квадратних метрів передбачає розташування блокованої забудови (будинок квартирного типу, що складається з двох або більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю). Проте параметри забудови земельної ділянки не відповідають приведеним у додатку показникам. Відповідно до п.3.20 ДБН 360-92* «Планування і забудова міських і сільських поселень» розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.2 ДБН 360-92*). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150-350 метрів. Так як додаток 3.2 є рекомендованим, нормативно дозволено застосовувати інші планувальні прийоми - різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).

З огляду на зазначене, стверджує, що наміри забудови не відповідають вимогам чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства.

З покликанням на пункт 3.37 ДБН 360-92 * «Планування і забудова міських і сільських поселень», відповідач зазначає, що відстані між торцями житлових будинків, які мають вікна із житлових кімнат слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє і не менше величин наведених в таблиці 3.3. Проте відображене в ескізних намірах забудови розташування існуючого житлового будинку, який має вікна та запроектовано не відповідають вказаним вимогам. Відповідно до параметрів, визначених у таблиці 3, величина розриву між торцями будинків, які мають вікна із житлових кімнат має бути не менше 15 метрів. На листі «Ескізні наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 » величина розриву складає 2,10 метрів. Вважає, що запропонований розрив є порушенням будівельних норм.

З покликанням на пункт 19.29 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» частина 1. Проектування. Частина 2 Будівництво», відповідач зазначає, що довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя може бути не більше 20м при умові використання труб 100 мм і вище. Проте в ескізних намірах забудови відстань до точки підключення каналізації не відповідає встановленій нормативній відстані. Стверджує, що нормативно дозволеним є збільшення довжини випуску від стояка до осі оглядового колодязя до 20 метрів, а в наданому будівельному паспорті зазначений показник перевищений вдвічі, що є грубим порушенням державних будівельних норм.

Відповідач наголошує на тому, що забудова земельної ділянки здійснюється за окремим будівельним паспортом. Надання одного будівельного паспорта на декілька земельних ділянок, які розглядаються в ескізних матеріалах забудови земельної ділянки, Порядком № 103 не передбачено.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13.05.2019 позов задовольнив частково:

- визнав протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язав Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради повторно розглянути пакет документів, наданих ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0520, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0521, на підставі пакета документів, що надано 01.08.2018 адміністратору ЦНАП м. Запоріжжя, для отримання адміністративної послуги «Видача будівельного паспорту забудови земельної ділянки (внесення змін до будівельного паспорту) та реєстрація в містобудівному кадастрі», суб`єкт надання адміністративних послуг Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, та знаходяться в матеріалах справи, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 змінено в його мотивувальній частині, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

14. Верховний Суд постановою від 14.02.2024 скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 та направив справу № 280/578/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17.12.2024 залишив апеляційні скарги без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 - без змін.

16. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язок довести правомірність своїх дій лежить на відповідачеві, але він не надав достатніх доказів, а саме:

- не доведено недотримання в Ескізних намірах забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 п.2.1 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки». У документації були зазначені відстані від проєктованого будинку до межі сусідньої ділянки та до будинків на ній (7,76 м; 7,68 м; 8,4 м; 12,4 м);

- позивачем п. 3.22 ДБН 360-92* дотримано, влаштування проїзду на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:027:0520 не суперечить цільовому призначенню даної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка та проїзд по ній будуть використані позивачем для обслуговування житлового будинку;

- додаток 3.2* ДБН має позначку - «рекомендований», тому його невиконання не є порушенням;

- п. 3.37 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відноситься до розділу «Сельбищна територія сільських поселень», тому не може бути застосований до спірної ситуації;

- дозвіл КП «Водоканал» на підключення каналізації був виданий; відповідач не довів, що у будівельному паспорті обов`язково вказувати діаметр трубопроводу чи місце колодязів;

- порушення п. 19.29 ДБН В.2.5-64:2012 не встановлено;

- чинні норми права не містять застережень про неможливість отримання замовнику одного будівельного паспорта на декілька суміжних земельних ділянок, які розглядаються в ескізних намірах забудови.

17. Отже, доводи відповідача у апеляційній скарзі зводилися лише до переоцінки фактів без спростування висновків суду.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а натомість прийняти рішення про задоволення позову у відповідній частині.

19. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи її неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції приписів ч. 4 ст. 245 КАС України, без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 808/90/18, від 27.07.2022 у справі № 405/5220/17, від 13.09.2023 у справі № 500/3368/20.

Скаржник вважає, що суд за результатами розгляду справи № 280/578/19 мав зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача (тобто рішення про видачу паспорту забудови земельної ділянки), оскільки для його прийняття були виконані всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім того, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови від 17.12.2024 знехтував положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України та водночас не врахував висновки з постанов Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21 в частині ефективності поновлення у правах.

20. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

21. Відповідач заперечував проти задоволення касаційної скарги, зокрема, покликався на неправомірність прийнятих рішень. Також зазначав про неможливість виконання рішення судів попередніх інстанцій, оскільки в Департаменті відсутні заява та матеріали, на підставі яких видається будівельний паспорт.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

23. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

24. Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

25. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватись на підставі будівельного паспорта.

26. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

27. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

28. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

29. Надання будівельного паспорта здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

30. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

31. На виконання вимог вказаного Закону № 3038-VI, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 05 липня 2011 року № 103 затвердило Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

32. Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

33. Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (п. 1.4 Порядку №103).

34. За змістом пункту 2.1 Порядку № 103 визначено, що до заяви замовником повинні додаватися: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласника земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані від сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності).

35. Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

36. Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

37. Відтак, за наявності підстав, передбачених пунктом 2.4. Порядку № 103, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику.

38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом № 3-1833 від 13.08.2018 відмовив ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

39. Підставою для відмови у наданні будівельного паспорта згідно з п. 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Мінрегіону України № 103 від 05.07.2011 (далі - Порядок № 103), стала невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

40. При розгляді ескізних намірів забудови земельної ділянки встановлено наявність підстав у відмові, а саме:

- на схемі ескізних намірів відсутні відстані від будівель та споруд, розташованих на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 ;

- згідно з п.3.22 ДБН 360-92* «Планування і забудова міських і сільських поселень» житлові будинки повинні забезпечуватись проїздами шириною 3.5 м. В представлених матеріалах організація проїзду до будинку здійснюється за рахунок сусідньої земельної ділянки, яка відведена під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, шо не відповідає її цільовому використанню;

- відповідно до п.1.3 Порядку параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм, ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Згідно з додатком 3.2 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», площа земельної ділянки до 400 кв.м. передбачає розташування блокованої забудови (будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю), площа 500 кв.м і більше - індивідуальний садибний будинок (житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства). Параметри забудови даної земельної ділянки, не відповідають приведеним у додатку, показникам;

- згідно з п.3.37 ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відстані між торцями житлових будинків, які мають вікна із житлових кімнат слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє і не менше величин наведених в таблиці 3.3. Відображене в ескізних намірах забудови розташування існуючого житлового будинку, який має вікна та запроектованого не відповідають вказаним вимогам;

- відповідно до п.19.29 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина 1. Проектування. Частина 2. Будівництво» довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя може бути не більше 20 м при умові використання труб діаметром 100 мм. і вище. В ескізних намірах забудови відстань до точки підключення каналізації не відповідає, встановленій нормативній відстані;

- надання одного будівельного паспорту на декілька земельних ділянок, які розглядаються в ескізних матеріалах забудови земельної ділянки, Порядком № 103 не передбачено.

41. З огляду на вищезазначене, відповідач, керуючись пунктами 2.3. та 2.4 Порядку №103, відмовив у наданні будівельного паспорту та повернув наданий пакет документів.

42. Суди попередніх інстанцій надали оцінку наведеним порушенням і встановили, що відповідачем не доведено порушення позивачем п. 2.1 Порядку № 103 у частині ескізних намірів забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки в ескізних намірах забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 зазначено відстань від проектованого житлового будинку позивача до межі сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2 - 7,76 м. та 7,68 м.

43. На Схемі протипожежного відсіку зазначено відстані від кам`яних житлових будинків, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , до кам`яних житлових будинків, розташованих на суміжній земельній ділянці АДРЕСА_2 - 8,4 м. та 12,4 м.

44. При цьому, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 лише зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок літ.Ф-2 загальною площею 198 кв.м.

45. Проектований будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:027:0521, що межує з ділянкою 2310100000:04:027:0520, яка також належить позивачу. Ділянка № 2310100000:04:027:0520 має доступ до загальної проїжджої частини - АДРЕСА_6, а облаштування проїзду на ній не суперечить цільовому призначенню, оскільки земельна ділянка та проїзд по ній будуть використані позивачем для обслуговування житлового будинку. Отже, відсутні підстави стверджувати про порушення п. 3.22 ДБН 360-92*.

46. Також суди встановили, що параметри забудови земельної ділянки визначаються відповідно до п.?1.3 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» та ДБН В.2.2?15?2005 і ДБН 360?92*. Додаток 3.2* до ДБН 360?92* містить рекомендовані показники розрахункової щільності населення та не є обов`язковим для виконання. У зв`язку з цим не погодилися з доводами відповідача про нібито порушення позивачем приписів п.?1.3 «Порядку» та Додатку 3.2* при розробці Ескізних намірів забудови земельної ділянки по АДРЕСА_7.

47. Крім того, судами встановлено, що п. 3.37 ДБН 360-92* стосується розділу «Сельбищна територія сільських поселень» і не може бути застосований до спірної ситуації. Відтак, доводи відповідача про порушення позивачем цього пункту є безпідставними.

48. У дозволі КП «Водоканал» від 02.01.2018 № 1/2018(2537) передбачено погодження проєкту каналізації з власником мереж. При цьому відповідач не навів норм права, які б вимагали зазначати у будівельному паспорті діаметр трубопроводу чи розташування оглядових колодязів. Відтак, відповідачем не обґрунтовано не дотримання позивачем п.19.29 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво».

49. Також, чинне законодавство не містить заборони щодо отримання одним замовником будівельного паспорта на декілька суміжних земельних ділянок, відображених в ескізних намірах забудови. Тому відсутні правові підстави вимагати окремий будівельний паспорт на кожну ділянку (кадастрові номери 2310100000:04:027:0521 та 2310100000:04:027:0520).

50. Отже, обставини, визначені відповідачем як порушення, які унеможливлювали видачу будівельного паспорта, не знайшли свого підтвердження, а інших правових підстав для відмови відповідачем не наведено.

51. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для відкриття касаційного провадження слугувало неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції приписів ч. 4 ст. 245 КАС України, без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №808/90/18, від 27.07.2022 у справі № 405/5220/17 та від 13.09.2023 у справі №500/3368/20.

52. У постанові від 29.09.2022 у справі №808/90/18 Верховний Суд зазначив:

« повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.»

53. У постанові від 27.07.2022 у справі № 405/5220/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі наявності визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - видати паспорт забудови земельної ділянки.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим рішення суду про зобов`язання видати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку, є правомірним.»

54. У постанові від 13.09.2023 у справі № 500/3368/20 Верховний Суд зазначив:

« суд має право визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Своєю чергою колегія суддів наголошує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.»

55. Враховуючи зазначені висновки, дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

56. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно з законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

57. Зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

58. Ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04. 2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 та від 01.06.2022 у справі №620/5996/21).

59. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 №160/6762/21 ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

60. Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

61. У разі якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

62. У постановах від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17 та від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що:

«… за приписами вказаної правової норми (ч. 4 ст. 245 КАС України) слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: (1) позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; (2) зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд».

63. Під час судового розгляду встановлено, що обставини, визначені відповідачем як порушення, які унеможливлювали видачу будівельного паспорта, не знайшли свого підтвердження. Відповідачем не наведено інших правових підстав для відмови у його видачі. За таких обставин зобов`язання Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради повторно розглянути пакет документів, наданих ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку, на підставі пакета документів, що надано 01.08.2018 адміністратору ЦНАП м. Запоріжжя, не забезпечить ефективного відновлення порушеного права.

64. Відтак належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку, а не повторний розгляд поданого пакета документів.

65. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

66. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити: рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а в іншій частині - залишити без змін.

67. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

68. Відповідно до квитанції від 29.01.2025 позивач за подання касаційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1229,44 грн, який у зв`язку із задоволенням касаційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №280/578/19 скасувати в частині: «зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради повторно розглянути пакет документів, наданих ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0520, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0521, на підставі пакета документів, що надано 01.08.2018 адміністратору ЦНАП м. Запоріжжя, для отримання адміністративної послуги «Видача будівельного паспорту забудови земельної ділянки (внесення змін до будівельного паспорту) та реєстрація в містобудівному кадастрі», суб`єкт надання адміністративних послуг Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, та знаходяться в матеріалах справи»

Прийняти у цій частині нову постанову.

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0520, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:027:0521 на підставі пакета документів, що надано 01.08.2018 адміністратору ЦНАП м. Запоріжжя, для отримання адміністративної послуги «Видача будівельного паспорту забудови земельної ділянки (внесення змін до будівельного паспорту) та реєстрація в містобудівному кадастрі», суб`єкт надання адміністративних послуг Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, та знаходяться в матеріалах справи.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №280/578/19 залишити без змін.

Стягнути з Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37612054, місцезнаходження: 69126, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) грн 44 коп.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб