ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2а-204/12

адміністративне провадження № К/9901/37174/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 2а-204/12

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сухарька М. Г., Гаврищук Т. Г., Блохіна А. А.) від 18 січня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Свердловського міського суду Луганської області від 13 червня 2013 року в адміністративній справі № 2а-204/12 провадження № 2а/427/125/13, обов'язки щодо виконання зазначеної постанови суду покласти на управління Пенсійного фонду України у Марківському районі Луганської області.

2. В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 13 червня 2013 року по справі № 2а/427/125/13 (яке до теперішнього часу не виконано) УПФУ в м. Свердловськ Луганської області зобов'язане здійснити нарахування та виплату заявнику пенсії з 20 березня 2011 року. Виконавче провадження відкрито ВПВР Управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області 20 травня 2016 року, постанову про відкриття виконавчого провадження направлено до УПФУ в Марківському районі Луганської області. Вважає, що оскільки УПФУ в м. Свердловськ не переміщено на територію, підконтрольну уряду України, для виконання рішення суду необхідно замінити сторону виконавчого провадження, оскільки додатком до Постанови Правління ПФУ від 12 травня 2015 року № 9-1 функції УПФУ м. Свердловська закріплені за УПФУ в Марківському районі Луганської області.

3. Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 23 вересня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

4. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2; ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 23 вересня 2016 року скасовано; прийнято нову ухвалу; замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа у справі № 2а-204/12, ВП № 51201299, з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на не вірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року; ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 23 вересня 2016 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 10 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення ОСОБА_2, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року - без змін.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року задоволено клопотання Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про зупинення виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року; зупинено виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року на час касаційного розгляду справи.

9. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 13 березня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-204/12 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 18 січня 2019 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 08 лютого 2019 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю складу колегії суддів на 11 лютого 2019 року.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Свердловського міського суду Луганської області від 13 червня 2013 року в адміністративній справі № 2а-204/12 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 пенсії з 20 березня 2011 року та зобов'язано нарахувати і виплатити вказану пенсію з 20 березня 2011 року.

16. Згідно із розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Свердловському міському суду Луганської області, здійснюється Біловодським районним судом Луганської області.

17. 04 травня 2016 року Біловодським районним судом Луганської області видано виконавчий лист № 2-а/427/125/13.

18. 20 травня 2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Віхлініним Д. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а/427/125/13 ВП № 51201299 та надано можливість боржнику добровільно виконати постанову Свердловського міського суду в семиденний строк.

19. Вимоги адміністративного позову були заявлені до суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, тому зобов'язання по нарахуванню та виплаті пенсії покладені судом на зазначене управління.

20. Місто Свердловськ Луганської області є населеним пунктом, де органи виконавчої влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

21. Відповідно до Постанови правління Пенсійного Фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 за № 608/27053, обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей згідно з додатком до цієї постанови (далі - управління Фонду, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників). Зазначеним додатком функції УПФУ в м. Свердловську Луганської області закріплені за УПФУ в Марківському районі Луганської області.

22. У зв'язку з викладеним, постанову про відкриття виконавчого ВП № 51201299 провадження направлено для виконання до УПФУ в Марківському районі Луганської області.

23. Листом від 02 червня 2016 року № 1471/08-38 УПФУ в Марківському районі Луганської області повернуло відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області постанову про відкриття виконавчого провадження без виконання у зв'язку з тим, що повноваження щодо нарахування і виплати пенсії на УПФУ в Марківському районі Луганської області не покладено, а Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників» «було передано частину повноважень управлінь, що знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, управлінням, що знаходяться на території підконтрольній українській владі, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, зазначив, що:

24.1. Відповідно до п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установа, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затверджених постановою КМУ від 07 листопада 2014 року № 595 передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

24.2. Відповідно до п. 8 вищевказаного порядку також визначено, що «особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати»;

24.3. Заявник ОСОБА_2 постійно проживає в ФРН, м. Ландсхут, тобто, не є особою, яка переміщена на контрольовану територію та взята на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, пенсійна справа заявника відсутня в УПФУ Марківського району.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області не може бути правонаступником УПФУ в м. Свердловськ і належною стороною виконавчого провадження.

25. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, виходив із того, що обов'язок щодо нарахування та виплати пенсії покладено на Пенсійний фонд України, заміна боржника - представника інтересів Фонду на місцях, є необхідним кроком здійснення належного контролю за реалізацією пенсійного законодавства.

25.1. Апеляційний суд зауважив, що заміна сторони виконавчого провадження не спричиняє для боржника виникнення нових обов'язків і буде сприяти контролю за виконанням рішення суду щодо нарахування та виплати пенсії.

25.2. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що правові підстави для твердження про наявність правонаступництва Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 містяться в Постанові правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1, якою на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах згідно з додатком до цієї постанови покладено обов'язок обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Пенсійного фонду України, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління.

25.3. Апеляційний суд дійшов висновку, що фактично функції Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області покладені на Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, що обумовлює факт правонаступництва та є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.

25.4. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) відрізняється від правонаступництва осіб приватного права за нормами, що врегульовані актами цивільного законодавства. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

В даному випадку для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним фактором є перехід функцій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області.

При цьому не має суттєвого значення той факт, що досі не проведено припинення (реорганізації чи ліквідації) Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області.

Не суттєвість факту припинення юридичної особи для встановлення факту публічного правонаступництва підтверджена висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 19 квітня 2016 року в справі № 21-3795а15.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник, зазначає, що:

26.1. Згідно чинного законодавства передбачено два види правонаступництва: процесуальне та матеріальне:

- процесуальне правонаступництво визначається у відповідності із приписами ст. 55 КАС України, де зазначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі,у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив;

- щодо правонаступника УПФ України в м. Свердловську Луганської області в матеріально-правовому значенні, то у відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України під такими маються на увазі суб'єкти, до яких перешли майно, права та обов'язки зазначеного управління в результаті його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

26.2. УПФ України в м. Свердловську Луганської області не перемістилося на територію, контрольовану українською владою у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595. На даний час переміщення управління не відбулося. УПФ України в м. Свердловську Луганської області згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (Свердловськ), Луганська область, 94800. Усе майно, у тому числі архіви пенсійних справ залишилися на тимчасово неконтрольованій території.

26.3. Отже, на сьогоднішній день УПФ України в м. Свердловську Луганської області є юридичною особою, що не припинена. А відтак питання щодо визначення його правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області є передчасним.

26.4. Постановою від 12 травня 2015 року № 9-1 на Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області покладено лише частину повноважень, а не всі функції УПФ України в м. Свердловську Луганської області, як зазначив суд апеляційної інстанції.

26.5. Біловодським районним судом Луганської області при винесенні ухвали від 23 вересня 2016 року правильно застосовані норми матеріального права, а апеляційним судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення судового рішення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

29. Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

30. Згідно ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

31. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

32. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07 листопада 2014 року № 595 зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

33. УПФ України в м. Свердловську Луганської області не було переміщено в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, управління УПФ України в м. Свердловську Луганської області є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

34. Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 передано частину повноважень управлінь, що знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, управлінням, що знаходяться на території підконтрольній українській владі, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених пп. 2-4,6,9-12,16, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486. Проте повноваження щодо призначення (здійснення перерахунку) та виплати пенсій передбачені пп. 7 п. 4 зазначеного Положення, отже, їх не здійснюють вказані у Додатку до постанови № 9-1 управління Пенсійного фонду України, що знаходяться на території підконтрольній українській владі.

35. Слід зазначити, що вказана постанова № 9-1 не передбачає правонаступництва управління, а лише виконання деяких повноважень, до яких не входить виплата пенсій.

36. Отже, на момент звернення позивача із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження УПФ України в м. Свердловську Луганської області існувало.

37. Колегія суддів зазначає, що підстав правонаступництва в розумінні ч. 2 ст. 104 ЦК України позивачем не надано та матеріали справи не містять.

38. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

39. Заявником не надано жодного доказу правонаступництва, не надано суду доказів переходу від одного суб'єкта до іншого функцій (інших видів адміністративної діяльності), повноважень, завдань.

40. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) є правильним, а Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

41. Проте, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

42. Згідно усталеного прецедентного права Європейського суду з прав людини «право на суд» було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

43. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

44. В рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

45. Слід зазначити, що заявник - ОСОБА_2 не є внутрішньо переміщеною особою, на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області не перебуває, пенсійна справа заявника в УПФУ Марківського району відсутня, місцем постійного проживання є ФРН, м. Ландсхут.

46. Колегія суддів звертає увагу, що питання про виплату пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, залишилось неврегульованим.

47. Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26 вересня 2014 року).

48. Отже, право позивача на отримання пенсії за віком є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державною зобов'язань.

49. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви, не здійснив ефективний захист щодо забезпечення поновлення порушеного права позивача, як громадянина України, який постійно проживає за кордоном, на призначення та виплату пенсії згідно судового рішення, яке набрало законної сили.

50. Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

51. Згідно п. 3, 4 Положення до основних завдань і функцій Пенсійного фонду України належить, зокрема: керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; організація, координація та контроль роботи територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій; вжиття відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, заходів до переказування пенсій громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні тощо.

52. У п. 7 Положення визначено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

53. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що у зв'язку з виключними обставинами в цій справі, а також у зв'язку з тим, що згідно Постанови правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 не покладено повноважень щодо виплати пенсій на жодне з територіальних відділень на підконтрольній українському уряду території, суд першої інстанції мав розглянути питання щодо залучення до участі у справі Пенсійний фонд України для визначення ефективного способу захисту порушених прав позивача.

54. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. Отже, під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

57. За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 341, 342, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 23 вересня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб