Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2019 року

Київ

справа №826/11900/15

провадження №К/9901/13013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Державного науково-виробничого підприємства «Захід» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Грищенко Т.М., Ліцевецького І.О., Мацедонської В.Е. від 02 лютого 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося до суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Захід», в якому просить стягнути на його користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 7921,06 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Державного науково-виробничого підприємства «Захід» на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат та виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1, у розмірі 7921,06 грн.

3. Задовольняючи позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, особам, які отримують пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, повинно здійснювати Державне науково-виробниче підприємства «Захід», як правонаступник Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавилова, м. Ленінград.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

5. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач не є правонаступником Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавилова, м. Ленінград.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулось із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державне науково-виробниче підприємство «Захід» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, як платник страхових внесків.

8. За відповідачем обліковуються особи, які отримують пільгову пенсію, призначену відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список 1).

9. Відповідно до розрахунку Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) № 3786 від 02 березня 2015 року, Державне науково-виробниче підприємство «Захід» повинно відшкодувати за квітень 2015 року суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1 в розмірі 7921,06 грн.

10. Оскільки відповідачем в добровільному порядку вимогу розпорядження не виконано, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося до суд уз позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) складений щодо колишніх працівників відповідача. Таким чином, Державне науково-виробниче підприємство «Захід», яке є платником страхових внесків, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та використовує працю найманих осіб, має обов`язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

12. Відзиву на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва Державне науково-виробниче підприємство «Захід» не подало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Розділом 1.1 Загальних положень Статуту ДГВП «Захід» визначено, що воно створене на базі Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград.

14. Враховуючи, що при створенні ДГВП «Захід» ніяких прав правонаступництва від Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград до створеного підприємства не передавалося, воно не є правонаступником Київської галузевої лабораторії № 110.

15. Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/6998/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 березня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 22 липня 2015 року, також встановлено той факт, що ДГВП «Захід» (правонаступником якого є ДНВП «Захід» відповідно до наказу Державного комітету УPCP по оборонній промисловості і машинобудуванню від 14 листопада 1991 року № 25 (п.1) було створено на матеріальній базі, тобто на базі матеріального активу (споруд, комунікацій та іншого майна, що перейшли у власність Української держави) Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова. Вказане не може свідчити про правонаступництво ДНВП «Захід» прав і обов`язків Київської лабораторії.

16. Судами було встановлено, що Київська лабораторія державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова не була самостійною установою чи підприємством, а мала статус організаційно-структурного підрозділу державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова (м. Ленінград).

17. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Міністра оборонної промисловості СPCP і Президента Академії наук УРСР від 21.11.77 № 518/736 з метою розширення фронту робіт по використовуванню берилію в оптико-електронних системах у складі Державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград, була організована Київська галузева лабораторія № 110 «Технології зварювання, пайки, напилювання та виготовлення берилієвих елементів для оптично-механічних і оптично-електронних приладів і систем», яка знаходилась за адресою: м. Київ, бул. академіка Вернадського, 38.

19. Після проголошення Україною незалежності все коштовне єднання по обробці берилію було вивезено з території підприємства до Російської Федерації. Всі виробничі приміщення та територія підприємства були залишені в забрудненому берілійвмісними відходами стані, що створило підстави для можливого виникнення екологічної катастрофи у м. Києві. Кадрова та бухгалтерська документація нікому не передавались.

20. З 1991 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.1991 № 227 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України» усе майно союзного підпорядкування переходить у відання органів державного управління України. Наказом Державного комітету Української PCP з оборонної промисловості і машинобудуванню від 14.11.1991 № 25 на базі споруд, комунікацій та території цієї лабораторії, що перейшли у державну власність, було створено госпрозрахункове виробниче підприємство «Захід» для забезпечення виконання «Програми з очищення корпусу спец досліджень і допоміжних споруд підприємства від забруднення берилієм». Підприємство підпорядковувалося Міністерству промислової політики України та фінансувалось за рахунок Державного бюджету України. З цього часу ДНВП «Захід» було включено до реєстру підприємств підвищеної небезпеки (р/н ПНО-01.32.2004.000.88.12, перший клас) та внесено до списку підприємств які не підлягають приватизації згідно Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». У 1998 році підприємство було передано від Міністерства промислової політики України до сфери управління Київської міської державної адміністрації, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1012-р.

21. При утворенні ГРВП «Захід» ніяких прав правонаступництва від Київської галузевої лабораторії № 110 оптичного інституту ім. С.І. Вавілова, м. Ленінград до створеного підприємства не передавалось, тому нинішнє підприємство ДНВП «Захід» не є правонаступником, оскільки воно створене тільки на базі лабораторії.

22. Враховуючи, що правонаступництва прав і обов`язків Київської лабораторії державного оптичного інституту ім. С.І. Вавілова на користь ДНВП «Захід» не відбулося, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак про скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний