Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2018 року у справі №815/4886/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №815/4886/16

адміністративне провадження №К/9901/36539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у складі судді Стефанова С.О.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у складі суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., Вербицької Н.В.,

у справі № 815/4886/16

за позовом Приватного підприємства «Арт-Тексгруп»

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

22 вересня 2016 року Приватне підприємство «Арт-Текстгруп» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 вересня 2016 року № 000794220, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем на 6956 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1104 грн, № 0007922200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 73157 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 36579 грн, та від 11 липня 2016 року № 0004741403, яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року на 32671 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

03 листопада 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 22 вересня 2016 року № 000794220 та № 0007922200, від 11 липня 2016 року № 0004741403.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

21 липня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

24 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа із суду першої інстанції не була витребувана.

19 серпня 2017 року Підприємством наданий відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

12 березня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/36539/18 передані до Верховного Суду.

14 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/36539/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №815/4886/16 з Одеського окружного адміністративного суду.

26 березня 2018 року справа №815/4886/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36153970, перебуває на податковому обліку з 19 вересня 2008 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у травні-червні 2016 року проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань зокрема дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 24 червня 2016 року № 000059/15-32-14-03/36153970 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки. Податкові повідомлення рішення від 22 вересня 2016 року прийняті з урахуванням результатів адміністративного оскарження.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 липня 2016 року № 0004741403 визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року на 32671 грн, за порушення Товариством пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №000794220, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем на 6956 грн за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1104 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0007922200 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 73157 грн за основним платежем за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 36579 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством укладені та виконанні договори від 26 листопада 2012 року №981/20 на транспортно-експедиторське обслуговування з Товариством з обмеженою відповідальністю» «Ламан Шипінг Ейдженсі», в межах якого отриманні послуги, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фіма Одяг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБМ», яким відшкодовано вартість отриманої позивачем електроенергії за договорами оренди нежитлових приміщень (складських приміщень) від 01 вересня 2014 року №02/14-15, від 01 вересня 2015 року №09/15-16, від 01 січня 2015 року №5, від 01 січня 2016 року №7.

Відповідач доводить, що по укладених підприємством договорах з ТОВ «ФІРМА ОДЯГ» і ТОВ «ЛБМ» завищено витрати, оскільки відшкодування електроенергії здійснюється без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме з причини того, що в актах надання послуг по використанню електроенергії і податкових накладних відсутні показники лічильника.

За взаємовідносинами Товариства з ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ ЕЙДЖЕНСІ», порушення полягає у тому, що у наданих підприємством для перевірки документах (актах наданих послуг та податкових накладних) не міститься розкриття операції «Транспортно-експедиторське обслуговування», відсутній перелік робіт, які входили до послуг ТЕО, не відображено маршрут морського перевезення вантажу.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності операцій з отримання електроенергії та послу від контрагентів позивача.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем товару (продукції) та послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено операції отримання електроенергії та послуг ТЕО, включаючи дослідження усіх первинних документів, їх оплати, оприбуткування та використання в господарській діяльності в оподаткованих операціях, що обумовлює правомірність формування Товариством витрат та податкового кредиту.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання послуг та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі № 815/4886/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер