Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 500/992/22

адміністративне провадження № К/990/25249/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року (прийняте в складі: головуючого судді Підлісної І.М.) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (колегія у складі суддів: головуючого Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі- відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Тернопільській області, яка полягає у відмові повернути ОСОБА_1 помилково сплачені суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та суму пені;

-стягнути на користь ОСОБА_1 помилково сплачені суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 43 460,41 грн. з відповідного рахунку ГУ ДПС у Тернопільській області;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Тернопільській області нарахувати та сплати ОСОБА_1 пеню, що визначається виходячи із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ;

- стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, закрито провадження у справі №500/992/22.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що з огляду на суб`єктний склад, предмет та підстави позову в адміністративних справах №500/992/22 та №500/1099/20, спірні правовідносини виникли у зв`язку із стягненням помилково сплачені суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 43460,41 грн. з відповідного рахунку Головного управління ДПС в Тернопільській області на рахунок позивача та зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу пеню, що визначається, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, тобто між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим наявні правові підстави для закриття провадження у справі.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

4. 19 вересня 2023 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №500/992/22, в якій просить такі скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки предмет та підстави позову у справах №500/1099/20 та № 500/992/22 не є тотожними.

6. Позивач зазначає, що суд першої інстанції, визначаючи підстави позову у двох судових справах № 500/1099/20 та № 500/992/22, не оцінив зміст заяв про повернення помилково сплачених сум ЄСВ у частині їх обґрунтування, а лише формально виходив із тексту самої позовної заяви, що призвело до постановлення незаконної ухвали про закриття провадження у справі та, як наслідок, до позбавлення мене гарантованого Конституцією України судового захисту.

7. Також указує, що однією з підстав для повернення сплачених сум єдиного внеску є те, що протягом грудня 2013р. - листопада 2014р., лютого, липня, вересня 2015р., лютого, червня 2016р., січня 2017р., квітня 2018р. та червня 2019р. позивач доходів від підприємницької діяльності взагалі не отримував.

8. Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №500/992/22.

9. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

11. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

12. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

13. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

15. Приписами пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

16. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

17. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

18. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

19. З аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства випливає, що при вирішенні судом питання про закриття провадження у справі з підстав наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі, необхідним є встановлення обставин ухвалення таких у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

20. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у справах №500/1099/20 та № 500/992/22 той же суб`єктний склад, ті ж предмети та підстави позову, що є підставою для закриття провадження у справі.

21. Суд уважає, що вказані висновки апеляційної інстанції є передчасними, виходячи з наступного.

22. Так, виходячи із обґрунтування підстав для повернення коштів, зазначеного у заяві від 11.02.2021р. (відносно справи № 500/992/22), такою підставою, з-поміж іншого, було те, що протягом грудня 2013р. - листопада 2014р., лютого, липня, вересня 2015р., лютого, червня 2016р., січня 2017р., квітня 2018р. та червня 2019р. позивач доходів від підприємницької діяльності взагалі не отримував. У той же час, інша заява від 04.03.2020р. (відносно справи № 500/1099/20) аналогічну підставу не містила, що випливає як із самої заяви, так із мотивувальної частини рішення суду у справі № 500/1099/20.

23. Також необхідно зазначити , що з метою внесення ясності в обґрунтування своїх позовних вимог, позивачем 11 квітня 2022 року до суду у справі №500/992/22 подано заяву про зміну підстав позову (міститься у справі), якою він доповнював мотивувальну частину позову саме тим, що однією із підстав для повернення сплачених сум єдиного внеску є те, що протягом грудня 2013р. - листопада 2014р., лютого, липня, вересня 2015р., лютого, червня 2016р., січня 2017р., квітня 2018р. та червня 2019р. він доходів від підприємницької діяльності взагалі не отримував.

24. У порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обгрунтованості судового рішення, судом апеляційної інстанцій належним чином не з`ясовано (не перевірено) підстави та предмет позову у цій справі, доводи, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та докази, якими їх підтверджує.

25. Крім того, Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня позовна заяву по справі №500/1099/22, яка необхідна для порівняння (оцінення) тотожності підстав подання позову щодо заяви по справі №500/992/22.

26. За правилами частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

27. З огляду на наведене, зважаючи на допущені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства, касаційна скарга Приватного підприємства «Фірма «Нове житло» підлягає задоволення, а постанова суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.

28. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року - скасувати, справу №500/992/22 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко