Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №806/906/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа №806/906/17

провадження №К/9901/32203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А. А. суддів: Бучик А. Ю., Чиркіна С. М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державного підприємства "Житомирторф"

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (головуючий суддя Мацький Є. М., судді Шевчук С. М., Шидловський В. Б. )

у справі №806/906/17

за позовом Державного підприємства "Житомирторф"

до Державної служби геології та надр України

про зобов'язання вчинити дії, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2017 року Державне підприємство "Житомирторф" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, в якій просило суд зобов'язати Державну службу геологію та надр України провести необхідні дії по державній реєстрації Державному підприємству "Житомирторф" робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр Центральної ділянки Озерянського родовища торфу в Олевському районі Житомирської області, площею 28,12 кв. км, передбачені Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовляв позивачу у державній реєстрації робіт посилаючись на те, що надані документи не відповідають Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263.

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 806/906/17 позов задоволено, зобов'язано Державну службу геології та надр України провести необхідні дії по державній реєстрації Державному підприємству "Житомирторф" робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр Центральної ділянки Озерянського родовища торфу в Олевському районі Житомирської області, площею 28,12 кв. км, передбачені Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від
14.06.2013 № 263.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №806/906/17 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від
23.05.2017 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Державне підприємство "Житомирторф" з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №806/906/17 і залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від
23.05.2017 у справі №806/906/17.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі №806/906/17.

У зв'язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п. п. 1,7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М. І., суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду головуючого судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А. А., суддів Бучик А. Ю., Чиркіна С. М.

7. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство "Житомирторф" засноване на державній власності відповідно до наказу Державного комітету України по вугільній промисловості від 10.02.1993 №16, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Метою діяльності підприємства є виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг для отримання прибутку.

Основним напрямом діяльності є розвідування, видобуток, переробка торфу та виробництво торфопродукції.

9.09.04.1998 Державним комітетом України по геології і використанню надр підприємству "Житомирторф" була видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 1316 строком на 16 років - до 09.04.2014. Ліцензована площа згідно вказаного дозволу становила 28.12 кв. км - Олевський район Житомирської області. Термін дії вказаної ліцензії не продовжувався.

10. Суди попередніх інстанцій встановили, що Державне підприємство "Житомирторф" мало намір отримати спеціальний дозвіл на користування надрами та продовжувати видобування торфу, а також підприємство планує видобувати торф на раніше виділеній частині родовища, для чого необхідним є виокремлення запасів по вказаній ділянці з раніше затверджених та проведення їх геолого-економічної оцінки. Визначення та оцінка запасів на конкретній ділянці 28.12 кв. км, зокрема, необхідна для визначення розміру плати за користування надрами, в разі прийняття Держгеонадрами рішення про видачу спецдозволу.

11. Для проведення геолого-економічної оцінки Державне підприємство "Житомирторф" зверталось до відповідача із заявами від 05.08.2016,17.11.2016 щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, проте відповідач листами від 22.11.2016 та 19.12.2016 повертав їх, посилаючись на невідповідність поданих документів вимогам п.1.4 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263, зокрема на відсутність у підприємства діючого спеціального дозволу на користування надрами.

12.01.02.2017 Державне підприємство "Житомирторф", усунувши недоліки, вказані у зазначених листах, повторно звернулось до Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, а саме геолого-економічної оцінки.

13. Відповідачем не було надано відповіді на вказану заяву, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем подано заяву від 01.02.2017 із повним комплектом документів, визначених п.1.7 Порядку №263.

15. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач набув право здійснювати господарську діяльність з проведення геолого-економічної оцінки Центральної ділянки Озерянського родовища торфу в Олевському районі Житомирської області, площею 28,12 кв. км, і не реєстрація цих робіт є порушенням цього права відповідачем.

16. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився та зазначив, що подані позивачем документи не відповідали вимогам п. 1.4 Порядку №263, тому вірно були повернуті відповідачем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, зокрема, суд не врахував, що не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами не передбаченими законом.

18. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а також про те, що позивач звернувся до відповідача із відповідними заявами після закінчення дії спеціального користування надрами, тому були наявні підстави для повернення документів на підставі Порядку №263. Крім того, іншим суб'єктом господарювання вчинено дії з метою реєстрації геологічних робіт щодо цієї ж земельної ділянки.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

20. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

21. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 є відповідач, який згідно з покладеними на нього завданнями, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (пп. 9 п. 4 Положення).

Пунктом 9 вказаного Положення також визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

22. Згідно із ст. 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

23. Згідно зі ч. 2 ст. 19 Конституції України надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Статтею 20 Кодексу України про надра передбачено, що для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

24. З аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що як користування надрами, так і їх геологічне вивчення здійснюється суб'єктами господарювання тільки на підставі спеціального дозволу.

25. Єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) визначено Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від
14.06.2013 №263 (Порядок №263).

Дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони (п. 1.2 Порядку №263).

Пунктом 1.3 Порядку №263 визначено, що державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

26. Слід зазначити, що кінцевим юридичним фактом, наслідком проведення реєстрації РДГВН є присвоєння номеру та введення відповідних відомостей до електронної бази даних для обліку відповідних робіт.

27. Згідно з п. 1.4 Порядку № 263 передбачено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

- діючого спеціального дозволу на користування надрами;

- затвердженого в установленому порядку пооб'єктного плану виконавця РДГВН;

- висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об'єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

28. Як вбачається з п. 1.7 Порядку № 263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються, крім іншого, копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб'єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо довільності розподілу запасів тощо.

Відповідно до п. 3.5 Порядку №263 у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено, зокрема у разі невідповідності поданих документів вимогам п. 1.7 цього Порядку.

Крім того, за змістом п. 3.7 Порядку №263 державна реєстрація анулюється, зокрема, у разі закінчення строку дії або анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданих документах Державним підприємством "Житомирторф" надано копію спеціального дозволу на користування надрами від 09.04.1998 № 1316, строк дії якого закінчився у 2014 році.

30. У зв'язку з відсутністю у позивача спеціального дозволу на користування надрами станом на момент звернення до відповідача із заявами про державну реєстрацію РДГВН, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про відсутність підстав для здійснення державної реєстрації РДГВН за позивачем.

31. При цьому, слід наголосити, що необхідність отримання дозволу для геологічного вивчення надр є імперативним приписом, закріпленим у ст. 20 Кодексу України про надра, тому доводи касаційної скарги про дотримання позивачем вимог Порядку №263 є необґрунтованим.

32. Інші доводи касаційної скарги досліджувались судами попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, наданих судам.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Таким чином, оскільки при ухваленні постанови суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного адміністративного суду - без змін.

35. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Житомирторф" залишити без задоволення, а Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №806/906/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя А. Ю. Бучик

Суддя С.М. Чиркін