Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2019 року

Київ

справа №751/5338/17

провадження №К/9901/29843/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2017 року (суддя Цибенко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року (судді Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.),

І. Суть спору:

1. У серпні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Управління ПФУ) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління ДВС), у якому просило скасувати постанову від 03 серпня 2017 року ВП № 53459901 про стягнення витрат виконавчого провадження.

2. Позивач вважає зазначену постанову неправомірною, оскільки витрати, про стягнення яких її винесено, документально не підтверджені. Зауважив, що виконав судове рішення у справі № 750/10786/16, про що 27 лютого 2017 року повідомив відповідача. Також додав, що спірну постанову винесено після закінчення виконавчого провадження.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 2-а/751/471/16, виданий 17 лютого 2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова. Виконавче провадження за цим виконавчим листом розпочато на підставі постанови державного виконавця від 21 лютого 2017 року.

4. За цим виконавчим листом № 2-а/751/471/16 від 17 лютого 2017 року, Управління ПФУ зобов'язано, починаючи з 01 червня 2016 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням раніше визначеного базового місяця для проведення індексації жовтня 2009 року та виплатити суму недоплати, що утвориться внаслідок такого перерахунку.

5. 27 лютого 2017 року позивач листом № 6483/06 повідомив державного виконавця про виконання рішення суду у справі № 751/10786/16-а в добровільному порядку.

6. Новозаводський районний суд м. Чернігова постановою від 10 квітня 2017 року у справі № 751/1389/17, яка набрала законної сили, зобов'язав Управління ДВС в особі відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області закінчити ВП № 53459901 від 21 лютого 2017 року, відкрите на підставі виконавчого листа №2-а/751/471/16, виданого 17 лютого 2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

7. Також цим рішенням суд встановив, що державний виконавець мав законні підстави для відкриття виконавчого провадження ВП № 53459901, оскільки в нього не було відомостей про виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, а також, що боржник повідомив державного виконавця про виконання ним судового рішення лише 27 лютого 2017 року.

8. 03 серпня 2017 року, на виконання вказаного судового рішення від 10 квітня 2017 року, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 53459901 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, рішення суду фактично виконано до відкриття виконавчого провадження.

9. Того самого дня державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 78,48 грн., а саме: плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 51 грн., вартість друку 4 грн., конверти - 0,68 грн., вартість направлення рекомендованого листа - 22,80 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

11. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 листопада 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

12. Ухвалюючи такі рішення суди попередніх інстанцій керувалися тим, що державний виконавець мав достатні правові підстави для стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційній скарзі позивач, з покликанням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення на постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

14. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що спірну постанову винесено після закінчення виконавчого провадження, а сума витрат виконавчого провадження, яку стягує державний виконавець (78 грн.), документально не підтверджена. Суди попередніх інстанцій не витребували доказів для підтвердження правильності розрахунку витрат виконавчого провадження, що поряд з наведеним вище свідчить про необґрунтованість їхніх висновків в цій справі.

V. Релевантні джерела права та акти їх застосування

15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

17. За частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

18. Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

19. Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

20. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

21. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

22. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

23. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

24. За змістом розділу І наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5) видами витрат виконавчого провадження є: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2. пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку <…> плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

25. За змістом розділу ІІ розділу зазначеного наказу: 1) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах <…>; 2) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"; <…> 5) розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.

26. За пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 24 березня 2017 року № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 51 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

Позиція Верховного Суду

27. У справі встановлено, що виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII, що є підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

28. В аспекті спірних правовідносин та їхнього правового регулювання треба зауважити, що витратами виконавчого провадження є фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на поштову кореспонденцію, друк документів тощо). Такі витрати, на відміну від виконавчого збору, боржник повинен компенсувати незалежно від того, чи він виконав судове рішення у добровільному порядку.

29. Щодо доводів позивача про сумнівність розрахунку витрат виконавчого провадження, то такі є безпідставними, позаяк у спірній постанові є розрахунок витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5, а також враховуючи розміри витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, затверджених начальником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 03 лютого 2017 року.

30. Правову позицію аналогічного змісту Верховний Суд висловив, зокрема, у постанові від 13 червня 2018 року у справі №751/4363/17, фактичні обставини якої є подібними до цієї.

31. Доводи, якими позивач обґрунтовує помилковість судових рішень в цій справі, полягають у необхідності переоцінити обставини цієї справи, що з огляду на вимоги статті 341 КАС суд касаційної інстанції зробити не може.

32. В обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову. З урахуванням вимог статті 350 КАС касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

33. Позивач на час звернення з касаційною скаргою був звільнений від сплати судового збору. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

34. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

2. Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець