Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.03.2023 року у справі №420/8499/20
Постанова КАС ВП від 08.03.2023 року у справі №420/8499/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 420/8499/20

провадження № К/990/1465/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г. Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, третя особа - юридичний департамент Одеської міської ради, про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору та визнання протиправним та скасування рішення від 19 грудня 2019 року, за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Яковлєва О.В. від 08 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Позивачем проведено перевірку дотримання відповідачкою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у ході якої встановлено, що реконструкція нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена без відповідних дозвільних документів. У зв`язку із встановленим фактом здійснення реконструкції приміщення без відповідних дозвільних документів, Управління звернулось до суду з позовом про приведення самочинно реконструйовано об`єкту у первісний стан.

Зважаючи на встановлені обставини справи, підстави відкриття касаційного провадження, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) які дії передують пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинного будівництва чи приведенню самочинно реконструйованого об`єкту у первісний стан? 2) чи підлягає задоволенню вимога про приведення самочинно реконструйованого об`єкту у первісний стан за відсутність обов`язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., третя особа - юридичний департамент Одеської міської ради, про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору та визнання протиправним та скасування рішення від 19 грудня 2019 року, у якому просило:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 власними силами ОСОБА_1 і за власний рахунок;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., індексний номер рішення 50316909 від 19 грудня 2019 року про зміну права власності внесене до Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було задоволено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вимогами статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів архітектурно-будівельного контролю.

4. Згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м., доказів протилежного відповідачем не надано. Тобто ОСОБА_1 здійснюється самовільна реконструкція нежитлової будівлі із збільшенням об`єму та геометричних розмірів будівлі, без отримання дозвільних документів, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

5. В порушення вимог статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором Мельник Т.І. зареєстровано зміни до об`єкту нерухомого майна (індексний номер рішення: 50316909) без документу, що відповідно до чинного законодавства України засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що свідчить про відсутність правових підстав на вчинення вказаних реєстраційних дій.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

8. Управлінням державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не дотримано процедури, встановленої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що передує зверненню до суду з позовною заявою про зобов`язання привести самовільно реконструйований об`єкт нерухомого майна до первинного стану, а саме не винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та, відповідно, не встановлений факт невиконання такого припису протягом визначеного строку, що свідчить про передчасність позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 лютого 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення № ОА061200430885 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані.

11. 12 березня 2020 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі наказу від 02 січня 2020 року № 01-13/1 ДАБК та направлення від 12 березня 2020 року № 000371 проведено перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: капітальний ремонт нежитлової будівлі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .

12. Актом перевірки від 12 березня 2020 року № 000371 встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення - кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,2 кв.м.

13. Відповідно до технічного паспорту від 25 лютого 2014 року загальна площа об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 96,2 кв.м.

14. При цьому, згідно технічного паспорту від 16 грудня 2019 року загальна площа даного об`єкта збільшена та становить 120,8 кв.м.

15. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_1 являється власником нежитлової будівлі (загальна площа - 120,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

16. Наказом Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 12 березня 2020 року № 01-13/10УДАБК скасовано реєстрацію повідомлення від 12 лютого 2020 року № ОА061200430885 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані.

17. Оскільки реконструкція нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена без відповідних дозвільних документів, Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом про приведення самочинно реконструйовано об`єкту у первісний стан.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо можливості звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з позовом до суду про приведення самочинно збудованого об`єкту у відповідність до договору купівлі-продажу без винесення припису про усунення порушень.

19. Скаржник зазначає, що у ході проведення перевірки у період з 12 березня 2020 року по 13 березня 2020 року ОСОБА_1 не була присутня та не забезпечила присутність її представника, відтак посадовою особою здійснено виїзд на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 та зафіксовано факти порушення замовником будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що відображено у складеному посадовою особою Управління акті від 12 березня 2020 року № 000371. Враховуючи відсутність ОСОБА_1 посадова особа Управління була позбавлена можливості у видачі та вручення припису, оскільки відсутній замовник будівництва, таким чином складено лише акт, в якому відображено та зафіксовано порушення. В подальшому, на підставі виявлених та встановлених фактів, а саме: за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 12 лютого 2020 року № ОД 061200430885 стосовно проведеної експертизи проектної документації, чим порушено п. 11 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

20. ОСОБА_1 подала пояснення на касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

21. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

22. Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

23. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 466).

25. Згідно із пунктами 4, 5, 11, 13 Порядку № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

26. Статтею 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

27. Відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

28. За змістом статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

29. Частинами першою - п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

30. Згідно з частиною сьомою статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

31. Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

32. Згідно із абзацом 3 пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

33. Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

34. Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

35. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

36. Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справах № 810/5680/15 та № 814/2645/15.

37. Положення частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

38. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

39. Тобто тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

40. Зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

41. У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

42. У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

43. Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

44. Для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

45. У цій же справі, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, убачається, що відсутні дві з обов`язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, а саме винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення факту невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

46. Оскільки відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачці акт індивідуальної дії - припис зобов`язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду, а відтак і підстави для прийняття судом рішення про зобов`язання ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 власними силами ОСОБА_1 і за власний рахунок.

47. Зазначений висновок узгоджується з правовою позиціє, висловленою Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 540/1808/19.

48. Твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не була присутня під час проведення перевірки, чим позбавлена можливості представника позивача видати та вручити припис, є безпідставними, оскільки в силу приписів пунктів 17, 21 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевіряючий мав видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання припису, мав надіслати йому рекомендованим листом з повідомленням.

49. Нескладення припису про усунення порушень за результатами проведеної перевірки, в ході якої було виявлено порушення дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є свідченням недотримання Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

50. Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., індексний номер рішення 50316909 від 19 грудня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

51. Вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., індексний номер рішення 50316909 від 19 грудня 2019 року є похідною від вимоги про зобов`язання позивачку привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 і за власний рахунок.

52. З огляду на те, що вимога про зобов`язання позивачку привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 власними силами і за власний рахунок не підлягає задоволенню, вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., індексний номер рішення 50316909 від 19 грудня 2019 року, яка є похідною від основної вимоги, теж задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Виходячи з підстав відкриття касаційного провадження, за результатами розгляду цієї справи, Судом сформовано наступні висновки:

1) пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинного будівництва чи приведенню самочинно реконструйованого об`єкту у первісний стан передують такі дії:

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

- внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку;

2) за відсутності обов`язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду, не підлягає задоволенню вимога про приведення самочинно реконструйованого об`єкту у первісний стан.

54. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа