Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №817/1618/17

адміністративне провадження №К/9901/48738/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 (суддя - Борискін С.А.)

та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (судді - Охрімчук І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.)

у справі №817/1618/17

за позовом Комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія»

до Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Комунальне підприємство «Рівнерайкомуненергія» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2017, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, застосовано штрафні санкції, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДФС під час проведення перевірки безпідставно дійшла висновку про неправильне відображення підприємством у бухгалтерській та податковій звітності інформації про отримані доходи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позов задоволено:

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 02.08.2017 №0005261401 та №0005271401;

присуджено на користь позивача судовий збір у розмірі 3 200 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази.

У своїх запереченнях Підприємство вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 складено акт від 17.07.2017.

В акті викладено висновки ДФС про порушення позивачем:

- п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, а саме, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 51909 грн., в тому числі 17431 грн. за 2014 рік та 34478 грн. за 2016 рік;

- пп.134.1.1 п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення рядку 02 декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)" за 2016 рік на суму 344 496 грн.

На цій підставі ДФС 02.08.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005261401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 64 887 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями на суму 51 909 грн. та за штрафними санкціями на суму 12 978 грн.;

- №0005271401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 344 496 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 344 496 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДФС мотивує тим, що позивач, здійснюючи операції із виробництва, транспортування, постачання теплової енергії населенню, бюджетним установами та іншим споживачам, не включило до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суму нарахованих пільг та субсидій у розмірі 96 838 грн. Також, здійснюючи операції із виробництва, транспортування, постачання теплової енергії населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам, Підприємство завищило собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за 2016 рік на 536 040 грн.

Задовольнивши адміністративний позов суди попередніх інстанцій послались на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях Підприємства порушень податкового законодавства та неправильного ведення бухгалтерського обліку, внаслідок чого позивачем неправильно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, зокрема, положення статей 134,137,138 Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС щодо порушення Підприємством вимог статей 134, 138 Податкового Кодексу України спростовано під час розгляду справи.

Доводи касаційної скарги ДФС не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер