Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2018 року у справі №803/601/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №803/601/17

адміністративне провадження №К/9901/37858/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 (суддя-доповідач - Довга О.І., судді: Затолочний В.С., Сапіга В.П.) у справі №803/601/17 (876/552/18) за адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

встановив:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) податкового боргу в розмірі 830166,45 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2017.

Не погодившись з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 ОСОБА_2 оскаржив її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилається на те, що ним було повідомлено суд про свою юридичну адресу: АДРЕСА_1. Проте, за цією адресою не надходило повісток та судових рішень по даній справі, у зв'язку з чим ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованою та постановлено з порушенням норм процесуального права, в результаті чого відповідача позбавлено права на апеляційний розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу Луцька ОДПІ зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 прийнято у порядку письмового провадження, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 09.01.2018.

Копію рішення суду першої інстанції відповідач не отримав, а поштове відправлення з його копією, адресоване ОСОБА_2, повернуто до суду першої інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (штриховий ідентифікатор відправлення 4302514407607).

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідачем разом з апеляційною скаргою було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що йому не було відомо про відкриття провадження у цій справі, не було відомо про дату розгляду позову суб'єкта владних повноважень, а відтак він не був присутнім під час її розгляду та прийняття судового рішення. Між тим, відповідач стверджує, що зміг ознайомитись з текстом судового рішення лише 29.12.2017.

Наведені обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції визнано неповажними, у зв'язку з чим ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку з належним обґрунтуванням причин пропуску цього строку. Крім того, заявнику апеляційної скарги необхідно було доплатити судовий збір в розмірі 6226,95 грн.

Судом апеляційної інстанції також з'ясовано, що Волинським окружним адміністративним судом скеровувались як процесуальні документи з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, так і саме оскаржене рішення. Водночас, усі поштові відправлення з згаданими документами були повернуті до суду першої інстанції як невручені, з відміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання». Адреса, на яку здійснювалось направлення кореспонденції, була встановлена судом першої інстанції з довідок наданих підрозділом УДМС України у Волинській області та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, у довідках та реєстрі адресою реєстрації відповідача, ОСОБА_2 було зазначено АДРЕСА_2.

Копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 судом апеляційної інстанції направлено на поштові адреси, зазначені відповідачем в його апеляційній скарзі: АДРЕСА_2 (місце реєстрації) та АДРЕСА_1 (фактичне місцезнаходження).

Згідно рекомендованих листів з повідомленнями про вручення поштового відправлення із штриховими ідентифікаторами №7900513248675 та №7900513248667 копії ухвали скаржнику не вручено, а поштові відправлення повернуті до суду з відмітками «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому відповідно до положень частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким чином, копія ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 вважається врученою.

Проте, в межах встановленого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 строку заявником апеляційної скарги недоліки усунуто не було.

Пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) визначено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі

Частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконано вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Таким чином, суд вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду