Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2020 року у справі №820/5044/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2020 року

Київ

справа №820/5044/16

адміністративне провадження №К/9901/17241/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №820/5044/16

за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа - начальник Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Зайцев Юрій Олександрович про скасування наказу та поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Присяжнюк О.В., суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.),

у с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 ( далі -відповідач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ( з урахуванням уточнень) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), третя особа: Начальник Харківського прикордонного загону СХРУ ДПСУ Зайцев Юрій Олександрович у якому просив суд скасувати наказ начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління №314-ос від 01.09.2016 року в частині звільнення позивача з військової служби та поновити ОСОБА_1 на службі в Харківському прикордонному загоні Східного регіонального управління Прикордонної служби України.

2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що згідно контракту №978 гр. ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання з 13.10.2013 року по 13.10.2017 року проходити військову службу на посадах осіб сержантського і старшинського складу в Державній прикордонній службі. Відповідно до наказу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби від 01.09.2016 року №314-ос гр. ОСОБА_1 було звільнено зі служби в запас за п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). 01.07.2016 року ОСОБА_1 був лише повідомлений про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі наказів Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби про притягнення до відповідальності від 24.06.2016 № 873-АГ та від 25.06.2016 № 875-АГ. Однак, копії відповідних наказів гр. ОСОБА_1 надано не було. На його рапорт від 07.07.2016 року щодо надання копії матеріалів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідності була надана відповідь, що службові розслідування щодо нього не проводилися. Копії відповідних наказів надані не були. З огляду на те, що позивачу не вручалися накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності протягом року до моменту звільнення та недоведеність правопорушень, що слугували підставою для видання наказів про притягнення до відповідальності, позивач вважає його звільнення протиправним.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку, що станом на момент звільнення у позивача були діючими два стягнення, накладені письмовими наказами, що свідчить про систематичність невиконання ним умов контракту, а тому звільнення позивача у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту військовослужбовцем є правомірним, при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений нормами законодавства України.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

5.1. Скасовано наказ Начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 314-ос від 01 вересня 2016 року в частині звільнення старшини ОСОБА_1 (П-019678), інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Куп`янськ» ІІІ категорії (тип А), в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною 6 пунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, з 01.09.2016 року.

5.2. Поновлено старшину ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби» Куп`янськ» ІІІ категорії (тип А), з 01.09.2016 року.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у листі-попередженні не вказано, що ОСОБА_1 буде однозначно звільнений з військової служби, а вказано лише про можливість такого звільнення позивача без зазначення конкретної дати його звільнення, чим відповідачем порушено процедуру повідомлення позивача про його майбутнє звільнення.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив касаційну скаргу задовольнити та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016року.

8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що протягом року позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме відповідно до наказів начальника Харківського прикордонного загону від 24.06.16 №873- АГ та від 25.06.16 №875-АГ. Також ці накази було доведено до позивача 01.07.16 про що свідчить його особистий підпис на зворотній сторінці наказу. Також позивача було попереджено про наступне звільнення аркушем - попередження від 01.07.2016 року. Таким чином Харківський прикордонний загін вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим прошу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

9. Відзив на касаційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року на адресу Верховного Суду не надходив .

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1 з 13.10.2013 року проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Куп`янськ».

11. Протягом року позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності правами начальника загону, а саме відповідно до наказів начальника Харківського прикордонного загону від 24.06.16 №873- АГ та від 25.06.16 №875-АГ. Також ці накази було доведено до позивача 01.07.16 року про що свідчить його особистий підпис на зворотній сторінці наказу. Також позивача було попереджено про наступне звільнення аркушем- попередження від 01.07.2016 року.

12. Відповідно до наказу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби «По особовому складу» від 01 вересня 2016 року №314-ос позивача було звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною шостою пунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, з 01.09.2016 року.

13. Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом..

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з частиною1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

19. Частиною 2-4 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачає, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

20. Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції, та повноваження відповідно до Конституції України визначено Законом України від 03.04.2003 №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (зі змінами та доповненнями) відповідно до ст.1 якого на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

21. Відповідно до пункту «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

22. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.

23. При цьому загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами та доповненнями), дія якого, у тому числі, поширюється на Державну прикордонну службу України.

24. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551 від 24.03.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

25. За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

26. Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачає, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

27. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

28. Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

29. Як зазначено статтею 69 Дисциплінарного статуту на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

30. Відповідно до вимог статей 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

31. Пунктом 267 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115 передбачає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з ініціативи: командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж" та "и" частини 6 статті 6 цього Закону.

32. Згідно з пунктом 284 Положення військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

33. Відповідно до пункту 36 Положення про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування військовослужбовець письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу за контрактом, не пізніше ніж за два місяці до видання наказу про його виключення зі списків особового складу цього органу.

VI. Позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

34. Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність звільнення позивача у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту.

35. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що станом на момент звільнення у позивача були діючими два стягнення, накладені письмовими наказами, що свідчить про систематичність невиконання ним умов контракту.

36. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

37. Так, матеріалами справи підтверджено, що протягом року позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності правами начальника загону, а саме відповідно до наказів начальника Харківського прикордонного загону від 24.06.16 №873-АГ та від 25.06.16 №875-АГ. Дані накази були видані на підставі донесень начальника впс «Куп`янськ» вх. №№14086 від 22.06.16 та 14371 від 24.06.16 відповідно. Згідно даних донесень позивач несвоєчасно прибував на службу 21 червня 2016 року та 23 червня 2016 року. При цьому пояснення про причину запізнення надавати відмовився, про що були складені акти про відмову в наданні пояснень від 21.06.16 року та 23.06.16 року відповідно.

38. Отже, до ОСОБА_1 застосовано два дисциплінарні стягнення протягом одного року, два з яких накладено у формі письмових наказів.

39. Колегія суддів звертає увагу позивача на те, що відповідно до пункту "и" частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

40. Відповідно до частини 9 статті 26 цього Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

41. Пунктом 267 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115 передбачає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з ініціативи: командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж" та "и" частини 6 статті 6 цього Закону.

42. Згідно з пунктом 284 Положення військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

43. Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов`язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

44. Колегія суддів зазначає, що у розумінні зазначеного спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

45. Отже, наявність у позивача двох дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року за різні за змістом і суттю проступки, є підставою для звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

46. Відповідно до пункту 36 Положення про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування військовослужбовець письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу за контрактом, не пізніше ніж за два місяці до видання наказу про його виключення зі списків особового складу цього органу.

47. Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.16 року позивача було попереджено під підпис про дострокове розірвання контракту та звільнення зі служби, про що ним було проставлено особистий підпис. 01.09.16 року тобто через 2 місяці, позивача було виключено зі списків частини відповідно до наказу №314-ос.

69. Посилання апеляційного суду, що у листі-попередженні не вказано, що ОСОБА_1 буде однозначно звільнений з військової служби, а вказано лише про можливість такого звільнення позивача без зазначення конкретної дати його звільнення, чим відповідачем порушено процедуру повідомлення позивача про його майбутнє звільнення Суд вважає необґрунтованими. Так у пункті 36 Положення про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування встановлено, що військовослужбовець письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу за контрактом, не пізніше ніж за два місяці до видання наказу про його виключення зі списків особового складу цього органу.

70. Тобто, вказаним пунктом визначено обов`язковий механізм (процедуру) письмового попередження військовослужбовця не пізніше ніж за два місяці до видання наказу про його виключення зі списків особового складу цього органу (можливість).

71. Крім того, вказаним пунктом не визначено зазначення конкретної дати майбутнього звільнення.

72. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що дострокове припинення (розірвання) контракту та звільнення ОСОБА_1 з військової служби зумовлено систематичним (два і більше раз) допущенням позивачем порушень та недоліків у роботі, які належать до порушень статутних правил несення внутрішньої служби, позаяк дотримання таких правил досягається неухильним виконанням військовослужбовцями загальних обов`язків та службових обов`язків за посадою.

73. Наведене узгоджується з укладеним позивачем контрактом, зокрема, обов`язком позивача знати та сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами, які він займатиме протягом строку контракту. Відповідно, невиконання умов контракту (про що свідчать згадані накази про притягнення до відповідальності) є порушенням статутних правил внутрішньої служби та підставою для звільнення з військової служби.

74. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку спірним правовідносинам та дійшов обґрунтованого висновку, що під час звільнення ОСОБА_1 дотримано процедуру, визначену Положенням про проходження громадянами військової служби в Державній прикордонній службі України та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

75. Верховний Суд констатує, що викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції підтвердилися під час розгляду касаційної скарги.

76. Підсумовуючи викладене, станом на момент звільнення у позивача були діючими два стягнення, накладені письмовими наказами, що свідчить про систематичність невиконання ним умов контракту, тому звільнення позивача у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту військовослужбовцем є правомірним, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби «По особовому складу» від 01 вересня 2016 року №314-ос позивача було звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною шостою пунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу.

77. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).

78. Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

79. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

80. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

81. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

82. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

83. Верховний Суд зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, оскільки ухвалене на підставі обставин, які не підтверджені доказами та без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору.

84. На підставі пункту 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

85. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

86. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а суд апеляційної інстанції безпідставно її скасував.

VII. Судові витрати

87. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

88. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко