Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/206/18 1711/1987/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 1711/1987/12

за позовом ОСОБА_1 до Кузнецовського міського голови про скасування розпорядження в частині застосування заходів дисциплінарного впливу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду постановлену 27 лютого 2013 року у складі колегії суддів: головуючого - Хаюка С.М., суддів: Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати пункт 2 розпорядження Кузнецовського міського голови № 270-рк «Про застосування заходів дисциплінарного впливу».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що розпорядженням Кузнецовського міського голови № 270-рк до неї застосовано захід дисциплінарного впливу у виді попередження про неповну службову відповідність.

Так, у поданні прокурора м. Кузнецовська «Про усунення порушень законодавства про звернення громадян», вказано, що не надана відповідь на звернення громадян ОСОБА_2 від 2 березня 2012 року та ОСОБА_3 від 22 травня 2012 року. Однак ця обставина не відповідає дійсності, оскільки повідомлення ОСОБА_2 від 2 березня 2012 року не є зверненням відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян», а ОСОБА_3 отримав відповідь, про що свідчить його підпис на копії звернення. Звернення ОСОБА_4 від 23 січня 2012 року потребувало додаткового вивчення, тому відповідь направлена у строк понад 15 днів. За таких обставин захід дисциплінарного впливу застосований безпідставно.

Крім того, на думку позивача відповідачем порушений порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, їй не пропонували надати пояснення з приводу встановлених порушень, не отримана згода профспілкового комітету на притягнення її до дисциплінарної відповідальності, службове розслідування також не проводилось.

Кузнецовський міський суд Рівненської області постановою від 28 листопада 2012 року позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував пункт 2 розпорядження міського голови м. Кузнецовська Анощенка Сергія Івановича № 270-рк «Про застосування заходів дисциплінарного впливу» в частині застосування до начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Кузнецовської міської ради ОСОБА_1 заходу дисциплінарного впливу у виді попередження про неповну службову відповідність.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2012 року, постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року скасував, та прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументуючи вимоги касаційної скарги позивач звертає увагу на те, що у розпорядженні міського голови не зазначені конкретні факти неналежного та несумлінного ставлення нею до виконання службових обов'язків, або порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», які послужили приводом для застосування до неї заходу дисциплінарного впливу. Не зазначено до яких саме службових обов'язків вона ставилась не сумлінно та не належно, не зазначено норми Закону України «Про звернення громадян», які порушені позивачем. Законом України «Про звернення громадян» передбачена можливість надання заявнику усної відповіді, а тому на думку позивача підстав для застосування заходу дисциплінарного впливу до неї не було. Крім того, неналежне та несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, як підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, не передбачені статтею 14 Закону України «Про державну службу», а тому не можуть бути законними підставами застосування заходу впливу. За таких обставин позивач вважає що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції не проаналізував належним чином висновки суду першої інстанції та не надав їм правової оцінки, що потягло за собою незаконне скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 працює у виконавчому комітеті Кузнецовської міської ради на посаді начальника служби у справах дітей з 08 жовтня 1997 року.

Відповідно до пункту 2 розпорядження міського голови Анощенка С.І. № 270-рк від 26 жовтня 2012 року до позивача застосований захід дисциплінарного впливу, а саме попереджено про неповну службову відповідність.

З цього розпорядження вбачається, що таке рішення прийняте в результаті розгляду подання прокурора м. Кузнецовська «Про усунення порушень законодавства про звернення громадян» від 28 вересня 2012 року № 70-1255 вих-12 за неналежне, несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».

У розпорядженні міського голови не зазначені конкретні факти неналежного, несумлінного ставлення позивача ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків, або порушення нею вимог Закону України «Про звернення громадян», які послужили приводом для застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного впливу, не вказано до яких саме службових обов'язків позивач ставилась несумлінно та неналежно, не зазначено норми Закону України «Про звернення громадян» які порушені позивачем.

Зазначені обставини були предметом дослідження у суді першої інстанції і як наслідок судом встановлено, що підставою для застосування заходу дисциплінарного впливу до позивача стало недотримання нею Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви ОСОБА_3 від 22 травня 2012 року, який у своєму зверненні просив надати йому копії документів. Зокрема, в порушення статті 19 цього Закону заявнику не надано відповідь на звернення.

Разом з тим судом встановлено, і зазначені обставини не заперечувались сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції, що заява ОСОБА_3 від 22 травня 2012 року в якій останній просив надати йому копії акту обстеження матеріально-побутових умов житла, копію заяви від 25 квітня 2012 року та висновок комісії із захисту прав дитини від 22 травня 2012 року, розглянута, відповідь на своє звернення він отримав повністю 23 травня 2012 року і претензій до сторін не має.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для звернень (клопотань), які було задоволено, законом не передбачено обов'язкової письмової форми відповіді на звернення.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Кузнецовського міського голови були відсутні законні підстави притягнути ОСОБА_1 до відповідальності у зв'язку з ненаданням відповіді на звернення ОСОБА_3, оскільки така відповідь була надано йому на наступний день після одержання його клопотання.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 звертаючись 22 травня 2012 року до Кузнецовського міського голови з клопотання про надання копій документів, реалізував своє право, передбачене статтею 18 Закону України «Про звернення громадян», на ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної за його заявою від 25 квітня 2012 року, а не подав звернення з проханням у реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством своїх прав та інтересів в порядку статті 15 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

У розпорядженні Кузнецовського міського голови № 270-рк від 26 жовтня 2012 року «Про застосування заходів дисциплінарного впливу», зазначено що до позивача застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді попередження про неповну службову відповідність за неналежне, несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».

Неналежне, несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків не є тотожним невиконанню чи неналежному виконанню службових обов'язків, а така підстава, як порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», не може бути пов'язана з порушенням обмежень, пов'язаних з проходженням публічної служби, і тим більше не є вчинком, який порочить позивача як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому вона працює.

Статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування, до яких відноситься і міський голова, діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, актами органів місцевого самоврядування.

Отже, колегія суддів касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, погоджується з висновками суду першої інстанції що до позивача застосовано захід дисциплінарного впливу як за відсутності дисциплінарного проступку, так і з порушенням порядку застосування такого заходу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, Житомирський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що проведення службового розслідування не є обов'язковим у всіх випадках порушення трудової дисципліни державним службовцем. Разом з тим, відсутність обов'язку Кузнецовського міського голови проводити службове розслідування не може свідчити про відсутність його обов'язку отримати письмові пояснення особи перед застосуванням дисциплінарного стягнення, як того вимагає стаття 149 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Так, згідно приписів статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як встановлено судом першої інстанції такі пояснення у позивача не відбирались, будь-які докази надання таких пояснень позивачем також відсутні.

Колегія суддів, з урахуванням вищезазначених обставин, обґрунтування вимог касаційної скарги та заперечень на неї, приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву позивача.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, враховуючи те, що рішення суду першої інстанції постановлено на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, підтверджених доказами які були дослідженні в ході судового розгляду, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року підлягає скасуванню, а постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 242, 341, 342, 345, 349, 352, 355 - 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - скасувати.

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець