Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2020 року у справі №826/3740/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

Київ

справа №826/3740/16

адміністративне провадження №К/9901/40449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2017 року (головуючий суддя - Огурцов О.П., судді - Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.)

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Межевич М.В., судді - Земляна Г.В., Сорочко Є.О.)

у справі №826/3740/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"

до Державної фіскальної служби України

треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державна казначейська служба України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), Державна казначейська служба України (далі - ДКС України, розпорядник бюджетних коштів, Казначейство) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідачем протиправно, всупереч вимог податкового законодавства, не здійснено зарахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість отриманих позивачем у липні та листопаді 2015 року сум субвенцій, що призвело до неможливості реєстрування податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду України від 30 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України";

- зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 10 076 252, 00 грн, відповідно до договору №2 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 від 13.07.2015 та договору №55/375 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 від 30.11.2015.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невиконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року N 967 "Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" в частині поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість. Також суди зазначили, що Товариство не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB "Програміка".

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на встановлену законодавством процедуру здійснення такого зарахування та зазначає, що зарахування ДФС України шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника можливе лише на підставі інформації отриманої від Казначейства про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується розпорядником бюджетних коштів до виконання в повному обсязі.

10 липня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство зареєстроване як юридична особа 28.02.2012, перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 29.02.2012, вид діяльності «забір, очищення та постачання води».

Позивач отримав на підставі постанови КМУ від 4 червня 2015 N 375 «Про питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» субвенції:

-в сумі 5 429 259 грн, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 13.07.2015 №2;

- в сумі 4 646 993 грн, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 30.11.2015 №55/375.

Відповідні суми направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.07.2015 №58 та від 07.12.2015 №71.

21.01.2016 Державна фіскальна служба України звернулася до Державної казначейської служби України з листом від 18.01.2016 №716/5/99-99-23-01-16 «Щодо направлення реєстрів», в якому зазначила, що на виконання пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК та пункту 9 Порядку, направляє коригуючі реєстри на суми зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку.

Так, контролюючий орган стверджує, що 18.01.2016 до Державної казначейської служби України ним були направлені в електронному вигляді засобами електронного зв`язку коригуючі реєстри типу 8 для відпрацювання, проведення транзакцій типу 12 та направлення їх до відповідача для відображення в системі електронного адміністрування (СЕА).

Державна казначейська служба України листом від 21.01.2016 № 10-08/151-1122 повідомила, що за даними АС «Є-Казна» (електронне адміністрування ПДВ), МФО 899998 інформація щодо обробки коригуючих реєстрів відсутня.

TOB "Програміка", яке є розробником програмного забезпечення ДФС, листом від 25.01.2016 № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку. Додатково TOB "Програміка" проінформувало, що відповідно до документу "Доопрацювання АС "Є-Казна" щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби" успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані Казначейству 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФСУ.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам відповідають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу (далі - ПК України) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Підпунктом "в" пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569).

Пунктом 9 вказаного Поряду встановлено, що у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375 (далі - Порядок №375).

Абз.1 пункту 1 Порядку №375 встановлено, що субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що суми субвенцій з бюджету повинні зараховуватись на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 2001.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної їх вартості, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги листи Державної казначейської служби України та ТОВ «Програміка» щодо передачі відповідних корегуючих реєстрів, оскільки вказане не підтверджує виконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови КМУ від 18 листопада 2015 року за № 967 «Про внесення змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» щодо поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

Крім того, суди також правильно врахували, що Товариство не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB «Програміка», щодо здійснення вказаними суб`єктами відповідних дій, які мають бути ними вчинені для поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

У справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р.Ф. Ханова