Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №826/13989/17

адміністративне провадження №К/9901/55273/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у складі судді Кузьменка А.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В. у справі за її позовом до Державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Єфимець Ю.С., Державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз О.Б., треті особи: Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у місті Києві, Громадська організація "Федерація академічного веслування України", про визнання протиправним та скасування рішення і запису,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Мороз О.Б., від 04 липня 2017 року про реєстрацію змін до відомостей про громадське об`єднання зі статусом юридичної особи Громадської організації "Федерація академічного веслування України", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №16091070011024265 від 04 липня 2017 року, внесений Єфимець Ю.С. щодо реєстрації змін до відомостей про громадське об`єднання зі статусом юридичної особи Громадської організації "Федерація академічного веслування України", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та скасування державної реєстрації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити позовні вимоги.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки Власенко В.В. та Мартиненко В.В. не мали повноважень на представництво інтересів Федерації та подачу документів до Головного територіального управління юстиції. Також позивачем касаційній скарзі вказано, що відповідачі, зареєструвавши відповідні зміни, порушили ст.ст. 10, 11 Закону України "Про громадські об`єднання", ст.ст. 16, 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Крім того вказано, що на підставі протоколу Позачергового конгресу ГО "Федерація академічного веслування України" від 04.02.2017 позивача призначено одним з виконуючих обов`язки керівника Федерації, тому прийняття змін до установчих документів Федерації з порушенням вимог законів та Конституції України, Статуту Федерації є порушенням права та інтересів позивача.

Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 04 липня 2017 року головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державним реєстратором Мороз О.Б., розглянувши документи Громадської організації "Федерація академічного веслування України", подані 30 червня 2017 року уповноваженою особою Мартиненком В.В. для реєстрації змін до відомостей про організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, прийнято рішення №3335 про проведення державної реєстрації змін до відомостей про громадське об`єднання зі статусом юридичної особи - Громадської організації "Федерація академічного веслування України", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення відповідачем-2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №16091070011024265.

Вважаючи зазначене рішення та запис протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що Конгрес 20 червня 2017 року не був правомочним приймати будь-які рішення, оскільки не дотримано порядок скликання такого Конгресу, а документи, подані на реєстрацію, суперечать нормам Статуту третьої Громадської організації "Федерація академічного веслування України" та положенням чинного законодавства. Водночас, судом вказано, що повноважність скликання позачергового Конгресу Федерації та повноважність прийняття на ньому рішень є корпоративним спором, а відтак не підлягає вирішенню в межах даної адміністративної справи. При цьому, доказів звернення до господарського суду з метою оскарження результатів позачергово Конгресу Федерації матеріали справи не містять. Також вказано про безпідставність покликання позивача стосовно того, що Статут Федерації у новій редакції суперечить вимогам статті 11 Закону України "Про громадські об`єднання" оскільки найменування не містить посилання на організаційно-правову форму, адже в Статуті в редакції від 30 вересня 2017 року найменування Федерації визначені аналогічним чином та зареєстровані у визначеному законодавством порядку.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС (в редакції, чинній на час вирішення судами спору), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Так, позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень, пов`язаних з реєстрацією змін до установчих документів ГО "Федерація академічного веслування України", посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Проте з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з недотриманням порядку скликання Конгресу Федерації та невідповідність поданих документів Статуту Громадської організації "Федерація академічного веслування України".

Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18) та від 12 червня 2019 року у справі 344/10480/16-а (провадження № 11-140апп19).

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року скасувати.

Провадження у справі № 826/13989/17 закрити.

Роз`яснити про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій