Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №821/543/16

адміністративне провадження №К/9901/19579/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуХерсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській областіна постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 (суддя: Бездрабко О.І.)та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 (колегія суддів у складі: Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Жук С.І.)у справі №821/543/16за позовомОСОБА_1 доХерсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015 № 0003551703 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на 92520,65 грн., з яких за основним платежем на 73880,52 грн., за штрафними санкціями на 18640,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийнято з порушенням порядку проведення перевірки. Позивач до початку перевірки не отримував від відповідача наказу на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки. Також зазначає про недотримання контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення та не направленням Державною фіскальною службою України рішення на скаргу, у зв`язку з чим скарга вважається повністю задоволеною. Крім того, вважає протиправними висновки відповідача щодо наявності порушення пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а саме не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки жодного доходу у 2014 році не отримував. Вказує на те, що банк на його адресу не надсилав повідомлення про анулювання суми боргу, а тому згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України. Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 17.08.2015 № 755 посадовою особою відповідача у період з 18.08.2015 по 25.08.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 28.08.2015 № 395/21-03-17-03/2679211877 про порушення:

пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України - платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 451786,84 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 73880,52 грн.;

п.49.18 ст.49 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Висновок контролюючого органу про неоподаткування доходу, отриманого позивачем від ПАТ "Дельта банк" у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) кредитором боргу за його самостійним рішенням є додатковим благом у розумінні пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб. У зв`язку з цим Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області вважає, що ОСОБА_1 зобов`язаний був нарахувати податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та подати декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015 № 0003551703 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на 92520,65 грн., з яких за основним платежем на 73880,52 грн., за штрафними санкціями на 18640,13 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що наказ про проведення перевірки від 17.08.2015 № 755 та повідомлення від 17.08.2015 № 426/21-03-17-03 про проведення перевірки направлено ОСОБА_1 18.08.2015 та отримані позивачем 01.09.2015.

Тобто, наказ та повідомлення про проведення перевірки направлені ОСОБА_1 того ж дня, коли розпочалася перевірка, яка проводилася з 18.08.2015 по 25.08.2015, а саме 18.08.2015, та отримані позивачем після проведення перевірки 01.09.2015.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп.78.1.1., 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані як підстави проведення перевірки ОСОБА_1 , визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, де визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм та на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі, суд касаційної інстанції погоджується з їх висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду