ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/27353/15

адміністративне провадження № К/9901/16686/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Гриціва М. І., Кравчука В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/27353/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Твердохліб В. А., Костюк Л. О., Троян Н. М.) від 11 липня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 03 березня 2016 року, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В., яке оформлене відповідними наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та договору № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, що укладені між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, та застосування до них наслідків нікчемності правочину (договору);

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 за договором № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та договором № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, що укладені між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та договором № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, що укладені між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемність договорів № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, укладених між ОСОБА_2 і ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813.

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договорів № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, що укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 за договорами № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, що укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно вказаних договорів № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Судові витрати в сумі 974,40 грн. присуджено на користь ОСОБА_2 за рахунок асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 31 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 18 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 06 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 826/27353/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 022-28702-180215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 5000,00 доларів США, на строк по 19 травня 2015 року включно, із виплатою процентів; та Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 023-28702-180215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 2000,00 доларів США, на строк по 19 травня 2015 року включно, із виплатою процентів.

14. Також позивач та Банк підписали додаткові угоди № 1 від 18 лютого 2015 року до договорів банківського вкладу (депозиту) № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215, згідно яких зарахування вкладу на рахунки здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору.

15. Згідно з платіжним дорученням № 46086680 та № 46087024 від 18 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 5000,00 доларів США та 2000,00 доларів США були перераховані на вкладні (депозитні) рахунки позивача з рахунків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно.

16. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

17. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договорів № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

18. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

19. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

20. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не доведено, що договори банківського вкладу (депозиту) № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215 мають ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

22. Крім того, суд зазначив, що умовами договору, а саме: додатковими угодами № 1 до договорів № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215, не забороняється зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівково переказу від третьої особи, а відповідачами не надано доказів, що дії третіх осіб щодо перерахунку коштів з власних банківських рахунків на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону. Отже, доводи уповноваженої особи Фонду, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

23. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

24. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для віднесення правочинів до категорії нікчемних є те, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд вважав, що зазначена уповноваженою особою Фонду підстава для віднесення правочину до нікчемного, укладеного між Банком та ОСОБА_2 договору, є правомірною та ґрунтується на вимогах Закону № 4452-VI та на інших нормах чинного законодавства України.

25. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що наказом ПАТ «Дельта Банк» від 03 листопада 2014 року № 2650 «Щодо стабілізації діяльності банку» запроваджено з 04 листопада 2014 року та забезпечено виконання деяких обмежень у діяльності банку, зокрема: недопущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів, окрім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; нездійснення кредитних операцій, у тому числі бездокументарних (гарантії, авалі, акредитиви), а також не надавати порук та інших зобов'язань. Отже, в момент укладення договорів банківських вкладів між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 18 лютого 2015 року діяли обмеження у діяльності банку, визначені зазначеним наказом та постановою НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», які були прийняті з метою вжиття банком заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства та відновлення його фінансового стану.

26. Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджені Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20 березня 2013 року, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку), а відтак умови додаткових угод, укладені між позивачем та банком не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки Правила банківського обслуговування є обов'язковими і не можуть змінюватися шляхом домовленостей між сторонами при укладенні правочинів.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

28. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону № 4452-VI, вкладом є також кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника, а відтак висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення п. 5.11 Правил банківського обслуговування є помилковим та суперечить обставинам справи, оскільки додаткові угоди є діючими та у судовому порядку не оскаржувались.

29. Також скаржник зазначив, що доказів на підтвердження нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) (їх спрямованості на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою не надано, а також не наведено які пільги або переваги отримав саме ОСОБА_2

30. Крім того, договори банківського вкладу (депозиту) укладені, а кошти перераховані на відповідні рахунки ОСОБА_2, до запровадження тимчасової адміністрації банку. Також, законодавством не встановлено заборони укладання договорів, відкриття рахунків та зарахування коштів на відповідні рахунки після визнання банку проблемним. ОСОБА_2, як клієнт банківської установи, не вчинив жодних дій, які мають наслідком позбавлення його майна, належного йому на праві приватної власності.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

32. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

33. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

34. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

35. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

36. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

37. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

38. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

40. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договори банківського вкладу (депозиту) № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215 від 18 лютого 2015 року та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно умов зазначених договорів, а отже, у розумінні закону ОСОБА_2 є вкладником.

42. Укладення вказаних договорів та зарахування коштів на рахунки відбулось 18 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

43. Отже, вклади розміщено на рахунках ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

44. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

45. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

46. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договорів банківського вкладу (депозиту) від 18 лютого 2015 року № 022-28702-180215 та № 023-28702-180215, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

47. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

48. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

49. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

50. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

51. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договорів банківського вкладу (депозиту), укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цих договорів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих договорів не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

52. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

53. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

54. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договорами банківського вкладу (депозиту), укладених між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

55. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

56. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року підлягає скасуванню. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договорів банківського вкладу (депозиту) укладених між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем слід скасувати та закрити провадження в цій частині, в решті - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемність договорів № 022-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року та № 023-28702-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року, укладених між ОСОБА_2 і ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді М. І. Гриців

В. М. Кравчук