Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №816/4947/14
ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.02.2018 Київ К/9901/7963/18 816/4947/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/4947/14
за позовом Компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» в особі Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування припису, наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду, прийняту 29 березня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Канигіної Т.С., суддів Єресько Л.О., Ясиновського І.Г. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.,
в с т а н о в и в :
Позивач заявив такі позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати припис;
-визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати протиправними дії, що полягають у вимогах сплатити збір за приріст корисних копалин при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не виданні компанії спеціального дозволу на користування надрами на новому бланку з урахуванням відповідних змін;
- зобов'язати відповідача безоплатно переоформити (у зв'язку зі зміною місцезнаходження) спеціальний дозвіл на користування надрами та безоплатно внести до нього зміни (у зв'язку з виявленням під час коригування надрами даних про нову кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів) та передати його компанії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, вимоги позивача задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 17 липня 2014 року № 91/3334.
Визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття наказ Державної служби геології та надр України від 15 серпня 2014 року № 266 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 01 липня 2004 року № 3334.
Визнані протиправними дії Державної служби геології та надр України, що полягають у вимогах сплатити збір за приріст корисних копалин при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами від 01 липня 2004 року № 3334.
Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, що полягає у не виданні Приватній компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" в особі Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" спеціального дозволу на користування надрами від 01 липня 2004 року № 3334 на новому бланку з урахуванням відповідних змін. Зобов'язано Державну службу геології та надр України вчинити дії стосовно виконання наказу Державної служби геології та надр України від 05 вересня 2014 року № 284 в частині переоформлення та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 01 липня 2004 року № 3334.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 вересня 2015 року залишив без змін зазначені судові рішення.
Суди встановили, що у листопаді 2011 року змінились дані про кількість корисних копалин Свиридівського родовища Полтавської області.
У зв'язку з цим, 01 квітня 2013 року надрокористувачем за власною ініціативою подано до Держгеонадр України заяву про внесення змін до дозволу від 01 липня 2004 року № 3334 з усіма необхідними документами.
Крім того, 09 серпня 2013 року на адресу Держгеонадр України позивачем направлено заяву про переоформлення дозволу від 01 липня 2004 року № 3334 у зв'язку зі зміною місцезнаходження з усіма необхідними додатками.
За наслідками розгляду вказаних заяв позивача, 08 листопада 2013 року Держгеонадрами України прийнято рішення щодо переоформлення та внесення змін до спеціального дозволу № 3334 від 01 липня 2004 року.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 08 листопада 2013 року. При цьому, у вказаному листі відповідач зазначав, що позивачу необхідно вирішити питання щодо сплати збору за приріст запасів, як обов'язкову умову для одержання переоформленого дозволу із внесеними змінами, та звернутися до УкрДГРІ щодо визначення розміру збору за внесення змін (переоцінені запаси ДКЗ України) до спеціальних дозволів по ділянках надр.
11 вересня 2014 року позивачем отримано від Держгеонадр України лист від 09 вересня 2014 року, яким повідомлено позивача про те, що прийнято рішення переоформити та внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 01 липня 2004 року № 3334.
05 грудня 2014 року Держгеонадрами України повідомлено позивача про надання строку для сплати збору за приріст запасів до спеціального дозволу на користування надрами.
Суди у цій справі виходили з того, що законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, який має спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснювати будь-які платежі під час переоформлення або внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
12 лютого 2016 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної служби геології та надр України про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року.
Заявник вважає нововиявленою обставиною повідомлення Держгеонадр України листом УкрДГРІ від 05 лютого 2016 року про те, що розрахована початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі становитиме 949 000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року, заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема, заявник зазначає, що ні йому, ні суду під час розгляду справи не було відомо початкову ціну спеціального дозволу № 3334. При цьому, позивач сплатив при отриманні дозволу значно меншу ціну.
Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що інформація про початкову ціну спеціального дозволу № 3334 може вплинути на судове рішення у цій справі, оскільки вказана інформація не може поставити під сумнів висновки, на яких ґрунтується судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами заявив відповідач.
Так, в обґрунтування рішення про задоволення позову суд зазначив про відсутність, згідно із законодавством, обов'язку суб'єкта господарювання, який має спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснювати будь-які платежі за його переоформлення чи внесення змін до нього.
Це означає, що інформація про початкову ціну спеціального дозволу, навіть якщо позивач не сплатив повну ціну, не має істотного значення для справи, оскільки суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах збір не сплачується взагалі.
Отже, наведені відповідачем обставини не є істотними у цій справі, не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення. Крім того, відсутні дані про те, що зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 816/4947/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий Л.Л. Мороз
Судді А.Ю. Бучик
М.М. Гімон