Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2020 року у справі №754/11219/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа №754/11219/19

адміністративне провадження №К/9901/8833/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В. М.,

суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (головуючий суддя - Василенко Я. М., судді Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі № 754/11219/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Махоня Олександра Сергійовича про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до інспектора батальйону № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Махоня О. С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 1305233 від 07 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 425 грн, так як оскаржувана постанова у справі не ґрунтується на доказах, а вказане правопорушення він не вчиняв.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову серії ЕАВ № 1305233 від 07 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Зазначене рішення суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 15 січня 2020 року оскаржив у апеляційному порядку, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу позивача на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання до суду доказів на підтвердження поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання зазначеної ухвали представник позивача подав відповідну заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для відмови позивачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року, оскільки строк на апеляційне оскарження позивачем пропущений з поважних причин. На думку скаржника, помилкове звернення з апеляційною скаргою до Окружного адміністративного суду міста Києва, а не до суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення є підставою для поновлення строку, зокрема і у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, особливості провадження в яких визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Рух касаційної скарги

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Шишова О. О. (суддя-доповідач), Дашутіна І. В., Яковенка М. М. ухвалою від 21 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

29 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 29 вересня 2020 року № 1846/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В. М. (суддя-доповідач), Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною 4 статті 328 КАС України.

Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС України.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, відповідно до частини четвертої якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. За цих обставин протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Шостим апеляційним адміністративним судом під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року встановлено, що апеляційна скарга у справі подана позивачем після закінчення строків, установлених статтею 286 КАС України, і підстави, вказані скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення від 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав 30 грудня 2019 року, а тому саме після цієї дати мав можливість ознайомитися зі змістом судового рішення та звернутися до суду з апеляційною скаргою із викладенням своїх доводів щодо необґрунтованості та незаконності судового рішення. Позивач вказував, що у період з 08 січня 2020 року по 14 січня 2020 року його представник перебував у відрядженні, а тому вважає, що за таких обставин строк пропущено (порушено) з поважних причин.

Розглянувши підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд визнав їх неповажними, зазначивши про те, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази для поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Водночас зауважив, що відповідно до вимог частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищенаведене ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та установлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для надання до суду, зокрема доказів на підтвердження поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання ухвали від 27 січня 2020 року позивач подав заяву, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року із зазначенням аналогічних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, яким вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції. Крім цього, додатково зазначив, що первинну апеляційну скаргу позивач подав у строк, установлений законом, проте не до того суду, який ухвалив оскаржуване рішення, а до Окружного адміністративного суду міста Києва, який листом від 11 січня 2020 року повернув апеляційну скаргу позивачу.

Ураховуючи, що вперше подану апеляційну скаргу повернуто з незалежних від скаржника причин, а повторна апеляційна скарга подана у найкоротший строк з моменту отримання листа, вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Скаржник зауважує, що відповідно до частини 5 статті 171 КАС України Окружний адміністративний суд міста Києва зобов'язаний був відправити апеляційну скаргу позивача до належного Деснянського районного суду міста Києва, у зв'язку з чим порушень строків звернення до суду з апеляційною скаргою можна було уникнути.

Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними такі доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому частини 5 статті 171 КАС України.

Прямі норми вказаної статті не містять обов'язку суду направляти апеляційні скарги за підсудністю, як помилково подані, в порядку, встановленому частини 5 статті 171 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи, ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили і поновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить принципу правової визначеності, а тому причини, за яких такий строк може бути поновлений, мають бути достатньо вагомими та виключними.

З огляду на вищенаведене колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстав для поновлення такого строку.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивач користувався послугами адвоката, отже, з метою здійснення добросовісного виконання своїх процесуальних обов'язків мав змогу отримати консультацію щодо порядку оскарження судового рішення.

Ураховуючи наведене Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведення позивачем наявності підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, що з огляду на приписи пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми процесуального права.

Судова практика Верховного Суду, на яку скаржник посилається у касаційній скарзі, не стосується питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення саме за обставин, які склалися у цій справі.

За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 754/11219/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. М. Соколов Л. О. Єресько А. Г. Загороднюк