Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №753/11725/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2019 року

Київ

справа №753/11725/17

провадження №К/9901/34123/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 753/11725/17

за позовом ОСОБА_1 до інспектора 8 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Римінного В. С. про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (судді Кобаль М. І., Епель О. В., Карпушова О. В. ),

І. Суть спору

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 8 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Римінного В. С. (далі - Інспектор УПП Римінний В. С. ) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 21 травня 2017 року, якою його притягнули до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач не вчиняв адміністративного правопорушення, адже не був за кермом автомобіля тоді, коли його зупинив інспектор патрульної поліції.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3.21.05.2017 Інспектор УПП Римінний В. С. виніс постанову серії БР № 763832 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

4. Відповідно до цієї постанови, 21.05.2017 о 04:05 год. на Кільцевій дорозі в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1, не маючи при собі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункти 2.4 "а ", 2.1 "ґ" Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

5. На цій підставі ОСОБА_1 притягнули до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КпАП та наклали адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Дарницький районний суд міста Києва постановою від 01 серпня 2017 року відмовив у задоволенні позову повністю.

7. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно притягнули до адміністративної відповідальності, оскільки в діях останнього достовірно встановлено факт порушення пункту 2.4 "а ", 2.1 "ґ" ПДР.

8. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 жовтня 2017 року скасував постанову Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалив нову, якою частково задовольнив позов ОСОБА_1 Визнав протиправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №763832 від
21.05.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 В іншій частині позовних вимог - відмовив.

9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в судовому засіданні він дослідив відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано подію адміністративного правопорушення. На підставі побаченого апеляційний суд зазначив, що під час винесення спірної постанови та її роз'яснення позивачу, Інспектор УПП Римінний В. С. досліджував два посвідчення водія, одне з яких належало ОСОБА_1 Після ухвалення оскаржуваної постанови відповідач повернувся до автомобіля і повернув посвідчення водія іншому водію транспортного засобу "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1.

10. На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції підсумував, що твердження ОСОБА_1 про те, що він був пасажиром вказаного транспортного засобу, а не водієм, є правдивими.

11. У цьому зв'язку суд апеляційної інстанції також зазначив, що за пунктом "ґ"
2.1 ПДР саме водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за відсутність якого він, відповідно до частини 1 статті 126 КпАП, несе адміністративну відповідальність.

12. Позаяк позивач не був водієм транспортного засобу "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1, то притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправним.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційні скарзі представник Департаменту патрульної поліції просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

14. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив обставини справи щодо того, хто був за кермом автомобіля, який зупинив інспектор патрульної поліції. Твердить, що за кермом був саме позивач і посвідчення водія належало йому. Суд апеляційної інстанції помилково вирішив, що інспектор патрульної поліції притягнув до адміністративної відповідальності не ту особу.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

16. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

17. Згідно з частинами 2 -4 статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

18. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

19. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог частинами 2 -4 статті 258 КпАП .

20. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині 1 статті 222 КпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частини перша, друга і четверта статті 126,).

21. Згідно з частиною 2 статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

22. Відповідно до п. п. "ґ" п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

23. За п. п. "а" п. 2.4. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, зокрема, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

24. Відповідно до частини 1 статті 126 КпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

VI. Позиція Верховного Суду

25. В обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, якого він дійшов, задовольняючи позовні вимоги. У цьому зв'язку треба додати, що з огляду на межі касаційного перегляду судових рішень та повноваження суду касаційної інстанції на цій стадії, колегія суддів не може самостійно з'ясовувати обставин справи та давати їм правову оцінку. Доводи, якими касатор обґрунтовує свої вимоги, власне вимагають з'ясування обставин справи та оцінки доказів (зокрема відеозапису з нагрудної камери відповідача), чого касаційний суд робити не може.

Між тим, за описаних обставини такі аргументи касатора не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, яких він дійшов за наслідками розгляду цієї справи.

26. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Судові витрати у цій справі розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич