ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2020 року

Київ

справа №826/6285/14

адміністративне провадження №К/9901/38027/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2016 (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (судді Карпушова О.В., Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/6285/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" (далі - ТДВ «СК «Фінекс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.01.14р. №0000032202.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що господарські операції з контрагентами за договорами страхування, перестрахування, купівлі-продажу цінних паперів мали реальний характер, що підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а податковий орган необ`єктивно здійснив оцінку сукупності наданих під час проведення перевірки даних, які характеризують дотримання підприємством податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.14р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.14р., адміністративний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 січня 2014 року № 0000032202.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.15р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково, рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не досліджено питання щодо змісту та обсягу отриманих послуг та пов`язаності їх з господарською діяльністю позивача; не досліджено питання щодо використання позивачем коштів згідно договорів страхування в господарських цілях, з відповідним документальним підтвердженням, крім того, не досліджено питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді із понесеними витратами на виконання господарських операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням судів першої те апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом з 25.11.2013 року по 20.12.2013 року проведено планову виїзну перевірку ТДВ «СК «Фінекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 16 січня 2014 року № 187/26-58-22-02-18/32641358, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202 від 29 січня 2014 року, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, пункту 137.14 статті 137, підпункту 156.1.1 пункту 156.1 статті 156 Податкового кодексу України ТДВ «СК «Фінекс» визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України в загальному розмірі 4 381 330, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 3 893 900, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 487 430, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 березня 2014 року № 2646/10/26-15-10-06-15 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 14 квітня 2014 року № 6646/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29 січня 2014 року № 0000032202 залишено без змін, скаргу ТДВ «СК «Фінекс» - без задоволення.

Судами встановлено, що ТДВ «СК «Фінекс» укладало договори страхування як страховик та отримувало страхові платежі, які в подальшому повинні виплачуватися страховиком відповідно до умов договорів страхування при настанні страхових випадків.

ТДВ «СК «Фінекс» задекларовано валові внески за договорами страхування та перестрахування на загальну суму 51481780, 00 грн., в тому числі внески від фізичних осіб та державних підприємств на суму 34304754, 00 грн.

Податковий орган зазначає, що ТДВ «СК «Фінекс» укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховою компанією, яка задіяна у схемах мінімізації податкових зобов`язань з метою виведення грошових коштів через операції з цінними паперами, що призвело до заниження податку на прибуток, зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТДВ «СК «Фінекс» протягом перевіряємого періоду придбавало у ТОВ «Фондова компанія «Нотис» акції, емітентом яких є ВАТ «Лебединська спеціалізована колона №11» на суму 2 889 740, 00 грн. та у ТОВ «ІК «Холдинг груп» акції, емітентом яких є ВАТ «Лебединська спеціалізована колона № 11» у 4 кварталі 2011 року на суму 2 106 300, 00 грн., якого постановою Господарського суду Сумської області від 03.06.2013 року визнано банкрутом.

Суди попередніх інстанцій встановили, що висновки про фіктивність господарської операції з придбання акцій ґрунтувались на постанові Господарського суду Сумської області від 03.06.13р. про визнання банкрутом емітента акцій. Натомість, придбання та подальша реалізація зазначених акцій відбулась у 2011 році, тобто за два роки до визнання емітента банкрутом, відтак висновки податкового органу є необгрунтованими.

Разом з тим, суди не досліджували доводи податкового органу в цій частині, що справа про банкрутство ВАТ «Лебединська спеціалізована колона №11» порушено ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.06.2006 р., остання податкова звітність цього підприємства подавалась за 2-3 квартал 2011 р.

Відповідно до пункту першого статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV, - Акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права,

передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Відповідно до п.п. 14.1.36. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно п.п.14.1.231. ст. 14 цього Кодексу, - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив необхідність дослідити ділову мету та можливість отримання прибутку від господарської діяльності при придбані акцій, емітент яких є неплатоспроможним. Податковий орган доводив суду, що внаслідок таких операцій позивач отримав збитки, а не прибуток, що суперечить доводам позивача.

Крім того, судами встановлено, що ТДВ «СК «Фінекс» придбавало акції, емітентом яких є ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ» у: ТОВ «Фондова компанія «Нотис» на суму 4200260, 00 грн.; Фондова Компанія «Моноліт Капітал» на суму 2800000, 00 грн.; ТОВ ІК «Холдинг груп» на суму 3 077 675, 00 грн. При цьому, податковим органом встановлено, що розмір статутного капіталу ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ» складає 450000, 00 грн., остання податкова звітність подана за 2011 рік (підприємство не звітує, тобто фактично господарська діяльність не здійснюється), інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня, у зв`язку з неподанням відповідної відомості. Згідно постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16.02.2012 року по справі № 1/0808/113/2012 про закриття провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, останній визнав свою вину у створенні фіктивних підприємств, які здійснювали фіктивні фінансово-господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів, в тому числі із ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ».

Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили, що зазначена постанова не може бути підставою для визнання акцій ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВЗТ» не ліквідними, а операцій позивача такими, що спрямовані на виведення грошових коштів, оскільки зазначені у вказаній постанові товариства, у фіктивному створенні яких було обвинувачено вищезазначеного громадянина, не мають жодного відношення до ТДВ «СК «Фінекс»; крім того, предметом розгляду кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, не були господарські операції з цінними паперами так званих «фіктивних підприємств» з ПАТ «КВІФ «Горизонт» НВТЗ».

Натомість вказана постанова відсутня в матеріалах справи та в ЄДРСР, відтак суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність висновків судів.

Крім того, по даним операціям також не перевірено доводи податкового органу про відсутність ділової мети в даних господарських операціях.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємому періоді позивач після придбання у ТОВ «Фондова компанія «Нотіс» акцій ПАТ «КВІФ «Горизонт НВТЗ» кількістю 418 407 шт. на суму 4 200 260 грн., згодом частину вказаних акцій періодично продавав за договорами купівлі - продажу цінних паперів: №Б609-2/11;3Д-240/11 від 25.06.11р. кількістю 278 607 шт. та договірною вартістю 2 800 000 грн. Взамін за договором купівлі - продажу цінних паперів №5Д-241/11 від 29.06.11р. позивачем було придбано іменні інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Фінансовий актив» кількістю 2 800 шт. за договірною вартістю 2 800 000 грн. ; №Б725-3/11;8Д-301/11 від 27.09.11р. кількістю 208 955 шт. та договірною вартістю 2 100 000 грн. Взамін за договором купівлі - продажу цінних паперів №2Д-302/11 від 28.09.11р. позивачем було придбано іменні інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Фінансовий актив» кількістю 2 090 шт. за договірною вартістю 2 100 000 грн.

Також позивачем згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2012 року № Б-240112/01-1, укладеного з Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Покупець) та ТОВ «ІК «Холдинг груп» (Повірений), було реалізовано 8 векселів, виданих ТОВ «Кооптехбудпрод», на суму 2 935 000 грн. Кошти від нерезидента на рахунок ТДВ «СК «Фінекс» не надходили. При цьому, податковим органом встановлено, що стан платника ТОВ «Кооптехбудпрод» « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. ТОВ «Кооптехбудпрод» не звітує, фактично господарська діяльність не здійснюється, інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня у зв`язку з неподанням відповідної звітності.

Судами не досліджено доводи податкового органу, що внаслідок цієї операції отримано збиток від продажу векселів на суму 544585 грн., а відтак відсутність ділової мети і свідчить про відсутність господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в рахунок оплати за вищенаведені векселя, Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Продавець) та ТОВ «ІК «Холдинг груп» (Повірений) згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 24.01.12 №Б-240112/02-1 було реалізовано акції, емітентом яких є ПАТ ЗН КІФ «Стандарт Кепітал» на суму 2 935 000, 00 грн. Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені акції ПАТ «ЗН КІФ «Стандарт Кепітал» обліковуються у позивача і на даний час з метою збереження майнових прав вказаного товариства, яке є діючою юридичною особою з розміром статутного капіталу 160 000 000 грн., отже, фактична міна векселів ТОВ «Кооптехбудпрод» на акції акціонерного товариства є економічно обґрунтованою дією зі сторони позивача.

Натомість, податковий орган доводив суду, що з урахуванням відсутності коливання біржового курсу на акції ПАТ «ПАТ ЗН КІФ «Стандарт Кепітал» позивачем надмірно сплачено 478350 грн., що суперечить доводам позивача про економічну доцільність здійснення господарської операції. Зазначені доводи податкового органу не перевірено судами.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом помилково зроблено висновок, що в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТДВ «СК «Фінекс» завищено суму валових внесків, сплачених за договором перестрахування з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» на 4 118 130, 00 грн. за 1 квартал 2011 року.

Податковий орган прийшов до такого висновку на підставі акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19 липня 2013 року № 445/2250/3030336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОГРЕС-ФОНД» (код ЄДРПОУ 30303336) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року», яким не встановлено реальності укладених правочинів між ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» та його контрагентами.

Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2014 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року та ухвалою ВАС України від 13.05.14р (правильна дата 14.12.2014) у справі № 826/18310/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОГРЕС-ФОНД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, позов задоволено. Відтак, висновки акту перевірки, результати якого скасовані, не можуть слугувати доказом того, що ПрАТ «СК «Прогрес-фонд» фактично не мало можливості здійснювати захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб - страхувальників, а отже, страхові договори не могли бути виконані. Натомість, по зазначеній справі суди перевіряли взаємовідносини ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» з ТДВ «СПК «ВПЕВНЕНІСТЬ БЕЗПЕКА» ТДВ «СК «РАДА» ТДВ «СК «СЯЙВО», та не досліджувались правовідносини відносини між позивачем та вказаним підприємством.

Таким чином, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій передчасно прийшли до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, судам попередніх інстанцій необхідно ретельно перевірити доводи сторін по справі та зробити відповідні висновки на підставі належних та допустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду