Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №339/269/18

адміністративне провадження №К/9901/14622/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (колегія суддів: Шевчук С.М., Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі № 339/269/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандрик Ігоря Івановича про скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: пропущено строк на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію вручено скаржнику 28 березня 2019 року та 01 квітня 2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що апелянт повторно подає апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, оскільки у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 59 КАС України довіреності представника апелянта, а саме: неналежного засвідчення копій довіреності представника, апеляційна скарга була повернута ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2019. Відтак, після виправлення недоліків, на які вказав суд, апеляційну скаргу подано повторно.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 16 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки апелянт вперше подав апеляційну скаргу вчасно, однак у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 59 КАС України довіреності представника апелянта, через неналежне засвідчення копії довіреності, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскаржуване рішення постановлене 21 грудня 2018 року.

Копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 18 грудня 2018 року.

Судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу подано 02 січня 2019 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Болехівського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2018 року повернуто скаржнику у відповідності до ст. 59 КАС України з підстав відсутності належної довіреності на підтвердження повноважень представника.

Копію вказаної ухвали отримано 11.02.2019.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повторно подано апеляційну скаргу 21.02.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обгрунтоване тим, що відповідачем вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте через неналежно оформлену довіреність її повернуто.

Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 01.02.2019 скаржником отримано 11.02.2019, що підтверджується супровідним листом суду. За наведених обставин, скаржнику з 11.02.2019 стало відомо про повернення йому раніше поданої апеляційної скарги з підстав її підписання особою, яка не має повноважень на її підписання.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що скаржник повторно подав апеляційну скаргу- 21.02.2019. Отож, фактично маючи підготовлений текст апеляційної скарги та будучи обізнаний про необхідність надання належного документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, скаржник у справах щодо яких встановлено терміновий розгляд адміністративних справ, в тому числі і апеляційних скарг (провадження за якими здійснюється відповідно до ст. 286 КАС України) подав апеляційну скаргу лише через десять днів після отримання ним копії ухвали суду про повернення йому раніше поданої апеляційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, враховуючи, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді: Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук