Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.10.2019 року у справі №1540/4632/18
Ухвала КАС ВП від 21.01.2021 року у справі №1540/4632/18
Постанова КАС ВП від 04.12.2024 року у справі №1540/4632/18
Постанова КАС ВП від 04.12.2024 року у справі №1540/4632/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

Київ

справа №1540/4632/18

адміністративне провадження №К/9901/27306/19

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,

представника позивача - Назаренко І.М.,

представника третьої особи - Колчака О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради за участю третіх осіб громадської організації "Корупція-Стоп", громадської спілки "Асоціація автомобілістів Одеської області" про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, ухвалену у складі головуючого судді Потапчука В.О., суддів Шляхтицького О.І., Семенюка Г.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:

- визнати протиправними дії Одеської міської ради в частині визначення організації та порядку паркування транспортних засобів у м. Одесі;

- визнати нечинним та скасувати рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі".

2. На обґрунтування позову зазначає про порушення його прав, як користувача стоянки, оскільки оскаржене рішення не містить інформації щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. При цьому зазначає, що пунктом 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №115 передбачено, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Крім того також зазначає, що отримані на його запити відповіді відповідача свідчать про порушення процедури прийняття рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Рішенням Одеської міської ради від 28 грудня 2010 року №23-VI затверджено План діяльності Одеської міської ради з підготовки проєктів регуляторних актів на 2011 рік, що був оприлюднений в газеті "Одеський вісник'" №5 від 13 січня 2011 року у пункті 4 якого визначено проєкт рішення про нову редакцію Положення про збір за парковку автотранспорту, організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі.

4. 20 вересня 2011 року Одеська міська рада, відповідно до статей 8, 10, 12, 266 Податкового кодексу України, пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів", з метою формування єдиної загальноміської політики щодо організації та порядку паркування транспортних засобів на території міста Одеси, створення умов для забезпечення якісних послуг з паркування, збільшення надходжень до міського бюджету, прийняла рішення №1251-VІ "Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі".

5. Додатком №1 вказаного рішення є Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, додатком № 2 - Типовий договір балансоутримання місць для паркування.

6. Відповідно до пункту 1.2 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі, дія цього Положення поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики.

7. Рішення Одеської міської ради було оприлюднене на офіційному сайті Одеської міської ради 12 жовтня 2011 року та в друкованому засобі масової інформації Одеської міської ради - газеті "Одеський вісник" від 13 жовтня 2011 року № 170.

8. На підставі заяви від 30 квітня 2018 року позивач став користувачем кооперативної автостоянки «Іскра 2» за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна кут вул. Генерала Петрова. Відповідно до інформації, з якою позивача ознайомлено на автостоянці, питання організації, експлуатації та розміщення автостоянок на території міста Одеси регулюються рішенням Одеської міської ради №1251-VI від 20.09.2011 року «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі».

9. Суть спору полягає у визначенні правомірності рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з спростування наданими відповідачем доказами доводів позивача про порушення Одеською міською радою вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті оскарженого рішення.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звертаючись з позовною заявою до суду, взагалі не визначив, які його персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваним рішенням Одеської міської ради, в чому безпосередньо полягає таке порушення, які конкретні негативні наслідки настали для нього внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та якими доказами у справі це підтверджується.

12. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - скасував та прийняв нову постанову по справі про часткове задоволення позову.

Визнав протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі".

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції надав не правильну оцінку вказаним правовідносинам, не прийняв до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 лютого 2019 року №591/1731/16-а, згідно якої будь-яка особа має право оскаржити нормативний акт суб`єкта владних повноважень з підстав того, що вона є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано, чи застосовується цей акт і не дослідив та не надав правої оцінки обставинам підготовки та прийняття оскарженого положення.

Задовольняючи позов частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем був порушений порядок прийняття оскарженого акту в частині проведення громадських слухань.

Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо визначення організації та порядку паркування транспортних засобів у м.Одесі, апеляційний суд виходив з того, що визнання нечинним та протиправним регуляторного Акту охоплюється цими діями.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційного інстанції в частині задоволених позовних вимог, Одеська міська рада подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

15. На обґрунтування касаційної скарги зазначає про правомірність прийнятого нею рішення з дотриманням встановленого законом порядку.

16. Громадською спілкою "Асоціація автомобілістів Одеської області" поданий відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

17. Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

18. У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги і просив її задовольнити.

19. У судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог касаційної скарги і просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

20. Представник третьої особи просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову апеляційну суду без змін.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

21. Частина 1 статті 144 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

22. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. в Україні" визначені Законом України "Про місцеве самоврядування".

23. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України (пункт 24).

24. Відповідно до частини 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

25. Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;

регуляторний акт - це, зокрема прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

26. Згідно з статтею 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

27. Рішенням Одеської міської ради № 23-VI від 28.12.2010 затверджено план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, яким передбачено підготовку рішення «Про нову редакцію Положення про збір та парковку автотранспорту, організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі».

Водночас, судом апеляційної інстанції не було надано відповіді на аргумент позивача щодо невідповідності оскаржуваного рішення проєкту, передбаченому у плані діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.

28. Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

29. Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

30. Відповідно до частин 1-2 статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

31. Згідно з документами доданими до відзиву на позовну заяву повідомлення про оприлюднення проєкту рішення "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі разом з проєктом вказаного рішення та аналізом його регуляторного впливу опубліковано на офіційному сайті Одеської міської ради 22 березня 2011 року (т.1 а.с. 101-117). Проте цим документам суд апеляційної інстанції також не надав оцінки

32. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

33. Згідно з статтею 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

34. Відповідно до частини 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

35. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини 1 статті 4 КАС України).

36. Підпунктами 266.1.1, 261.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, якою врегулювано збір за місця для паркування транспортних засобів передбачено, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

37. Як зазначалося відповідно до статей 8, 10, 12, 266 Податкового кодексу України, пункту 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів», з метою формування єдиної загальноміської політики щодо організації та порядку паркування транспортних засобів на території міста Одеси, створення умов для забезпечення якісних послуг з паркування, збільшення надходжень до міського бюджету, Одеська міська рада прийняла оскаржене рішення №1251-VІ "Про затвердження положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів в м. Одесі".

38. Згідно з пунктом 2.1. Положення організація та розміщення майданчиків для платного паркування та спеціально відведених автостоянок здійснюється на підставі Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. №520-VI, і схеми розміщення майданчиків для платного паркування транспортних засобів та спеціально відведених автостоянок (далі - Схема), узгодженої та затвердженої в установленому порядку.

39. Пункт 2.2. Положення встановлює, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням Одеської міської ради, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів.

40. Відповідно до пункту 2.3. зміни та доповнення до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, вносяться на підставі рішення Одеської міської ради.

41. Пункт 8.1. Положення визначає об`єкт і базу оподаткування збором:

- об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Одеської міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

42. Аналіз викладених пунктів Положення свідчить, що фактично його дія поширюється на спеціальні земельні ділянки, відведені для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, перелік яких затверджується рішенням Одеської міської ради.

43. Так, пункт 2.1. Положення посилається на Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. №520-VI.

44. При цьому, Судом встановлено, що до переліку, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011р. №520-VI неодноразово вносились зміни та доповнення, а Рішенням Одеської міської ради №5286-VI від 27.08.2014 був затверджений перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції.

45. Водночас вказані обставини та наявність земельної ділянки, на якій розташована автостоянка, користувачем якої став позивач, у затвердженому відповідним рішенням Одеської міської ради Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, судами попередніх інстанцій не досліджувались.

46. Крім того, Суд звертає увагу на положення Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1342, 03.12.2009 (далі Правила №1342) відповідно до яких було прийняте оскаржене рішення.

47. Так, пунктами 1, 2 Правил №1342 передбачає, що ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики.

Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" .

48. При цьому, пункт 3 Правил №1342 встановлює, що ці Правила не регулюють питання організації та порядку надання послуг із зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів та причепів), що належать громадянам та юридичним особам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, організація та порядок надання яких встановлені Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115 (ЗП України, 1996 р., № 6, ст. 191).

49. Згідно з пунктом 1 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 115 від 22.01.1996 (далі -Правила 115), ці Правила регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам (надалі - автостоянки).

50. Відповідно до наданої позивачем довідки, остання свідчить, що позивач став членом «Гаражно-строительного кооператива «Искра 2» і користувачем місця на автостоянці.

51. Вказані обставини та питання розповсюдження положень Правил 115 на відносини між позивачем та «Гаражно-строительным кооперативом «Искра 2» судами першої і апеляційної інстанції також не досліджувалось.

52. Проте наведений в пункті 1.3. Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі термін спеціально відведена автостоянка визначає площу території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді м. Одеси, яка визначається Одеською міською радою із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу.

До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій та оформлені відповідно до вимог Земельного кодексу України.

53. При цьому, зокрема відсутність в оскарженому рішенні Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року інформації щодо відповідальності за збереження транспортного засобу, яка передбачена пунктом 27 Правил 115 також стала приводом для звернення позивача до суду з цим позовом.

54. Також в обґрунтування протиправності оскарженого нормативно-правового акта позивач зазначав про неправомірне визначення відповідачем в ньому правового статусу автостоянок, у зв`язку з чим остання стала видом майданчика для паркування, де надаються послуги з паркування транспортних засобів, а не їх зберігання.

55. Вказані доводи також залишись поза увагою суду апеляційної інстанції.

56. При цьому, апеляційним судом в оскарженій постанові викладені дослідження і обґрунтування допущених відповідачем порушень лише в частині проведення громадських слухань, на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №1251-VI від 20 вересня 2011 року "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі"

57. Водночас висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення порядку проведення громадських слухань під час прийняття оскарженого рішення ґрунтується зокрема на положеннях Статуту територіальної громади м.Одеси, який не діяв на час проведення громадських слухань, оскільки був затверджений Рішенням Одеської міської ради №1240-VI від 25.08.2011р., зареєстрований в органах Міністерства юстиції України 07.10.2011р. та оприлюднений 20.10.2011р. в газеті Одеської міської ради «Одесский вестник» №175, а тому не може бути застосований до спірних відносин та покладений в основу висновку про неправомірність оскарженого рішення.

58. Таким чином з огляду на викладене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд під час якого необхідно встановити зазначені Судом обставини, зокрема в розрізі дотримання процедури прийняття оскарженого рішення та його відповідності Правилам №1342

59. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

60. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

61. Таким чином, Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.

62. Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2020 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська