Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2018 року у справі №809/54/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

Київ

справа №809/54/16

адміністративне провадження №К/9901/31753/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі за позовом Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС України в Івано-Франківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства у січні 2016 року подало до суду позов, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на його рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України Про державний бюджет України та зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства №3751400002370 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 984 004, 21 гривень згідно з договором про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 за № 375.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, що призвело до того, що не відбулося зарахування на рахунок позивача - платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування цього податку коштів з рахунку, відкритого в органі казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з центрального водопостачання, водовідведення тощо, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та зазначених послуг тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2016 задовольнив позов частково. Визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невчасного надання Державній казначейській службі України коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Визнав протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо непроведення зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в сумі 984 004, 21 гривень, та повідомити про це Державну фіскальну службу України. Зобов'язав Державну казначейську службу України зменшити залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в сумі 984 004, 21 гривень, та повідомити про це Державну фіскальну службу України. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір в сумі 689 гривень.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2016 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 залишив без змін.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Державна фіскальна служба України та Державна казначейська служба України порушили Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569. Так, Державна фіскальна служба України невчасно надала Державній казначейській службі України коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Державна казначейська служба України не провела зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України, в сумі 984 004, 21 гривень. Для захисту та відновлення порушених інтересів позивача щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України Про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість слід зобов'язати Державну казначейську службу України зменшити залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в сумі 984 004, 21 та повідомити про це Державну фіскальну службу України.

Державна фіскальна служба України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваній частині неправильно застосували норми матеріального та процесуального права: пункт 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункт 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, статей 7, 99, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 05.02.2019.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 отримало субвенцію з державного бюджету в сумі 984 004, 21 гривень, а саме: 841 237, 21 згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 24.11.2015 за №06/375/15; 155 875 згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 04.12.2015 за №06/375/15.

Зазначені кошти позивач перерахував до загального фонду Державного бюджету України на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 08.12.2015 № 002 та від 08.12.2015 № 003.

Державна фіскальна служба України невчасно надала Державній казначейській службі України коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

За даними розробника програмного забезпечення ДФС України - ТОВ Програміка, всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Державній казначейській службі України 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку. Додатково ТОВ Програміка проінформувало, що відповідно до документу Доопрацювання АС Є-Казна щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС, що підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю Програміка від 25.01.2016 № 02-15/2. Однак Державна казначейська служба України не провела зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - позивача в сумі 984 004, 21 грн, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується цією службою.

Правові та організаційні засади здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VII, Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість № 569), визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 967) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

З огляду на наведені норми Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 509 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно зазначив, що електронне адміністрування податку на додану вартість передбачає сукупність послідовних дій, які зобов'язані вчиняти відповідні органи Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України у визначені цим Порядком строки.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення згаданих розрахунків з податку така інформація передається органами Казначейства до Державної фіскальної служби України.

При цьому слід зазначити, що пунктом 3.1 Протоколу № 1 до Угоди про інформаційне співробітництво між ДФС України та ДКС України від 12.11.2014 передбачено передачу інформації в електронному вигляді засобами інформаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (Державна фіскальна служба України) та автоматизованої системи «Є-Казна (Казначейство) із застосуванням криптографічного захисту інформації та використанням посиленого сертифіката ключа відповідно до вимог законодавства України.

Наступними діями відповідно до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 є формування Державною фіскальною службою на підставі отриманої від Казначейства інформації про проведення згаданих вище розрахунків коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків, та надсилання не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про розрахунки коригуючих реєстрів Казначейству.

Суди попередніх інстанцій установили, що коригуючі реєстри були направлені Державній казначейській службі України не наступного робочого дня з дати отримання інформації про розрахунки, як це передбачено пунктом 9 Порядку № 569, а лише 18.01.2016.

Ненадіслання коригуючих реєстрів Державною фіскальною службою України до Державної казначейської служби України у встановлений законодавством строк є протиправною бездіяльністю, що призвела до порушення прав позивача як платника податку на додану вартість та його законних інтересів на зарахування вказаних сум на його електронний рахунок у встановлений законодавством строк.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстнації, дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо невчасного надання Державній казначейській службі України коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - позивача, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Зважаючи на встановлений судами на підставі інформації розробника програмного забезпечення ДФС України - ТОВ Програміка факт передачі всіх пакетів коригуючих реєстрів типу 8 Державній казначейській службі України та отримання таких реєстрів останньою 18.01.2016, та на те, що Державна казначейська служба України в супереч 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 не зменшила залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством, та не повідомила про це Державну фіскальну службу України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправною такої бездіяльності та зобов'язання Державної казначейської служби України зменшити зазначений залишок узгоджених податкових зобов'язань позивача та повідомити про це Державну фіскальну службу України.

Щодо доводів Державної фіскальної служби України про те, що невчасне надіслання коригуючих реєстрів до Державної казначейської служби України було зумовлено тим, що інформація про розрахунки надійшла до Державної фіскальної служби України від Державної казначейської служби України всупереч умов угоди про інформаційне співробітництво від 12.11.2014 та протоколу 1 до вказаної угоди від 12.11.2014 в паперовій, а не в електронній формі, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 ДФС має сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації від Казначейства надіслати Казначейству коригуючі реєстри. Надходження до ДФС інформації від казначейства в паперовій, а не електронній формі, не може впливати на права та інтереси платника податку на додану вартість на своєчасне та повне збільшення суми поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими Державна фіскальна служба України обґрунтовувала свою позицію щодо недопущення нею протиправної бездіяльності, яка б полягала у несвоєчасному вчиненні дій з направлення до Казначейства коригуючих реєстрів.

Керуючись статтями 344, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду