Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.05.2018 року у справі №810/1103/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №810/1103/17

адміністративне провадження №К/9901/50859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (суддя Панова Г.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року (судді: Губська Л.В. (головуючий), Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі №810/1103/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Центр" до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Центр" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними дій, скасування рішення від 28.11.2016 №125000013/2016/000191/2 та картки відмови від 29.11.2016 №125110011/2016/00164.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервний) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Укр Агро Центр» (Покупець) та ТОВ Ecoplon (Грабки Дуже, Шидлов; Продавець) укладено контракт від 15.02.2016 № PL-UA 03/02/2016-1 відповідно до якого Продавець зобов'язується виробити та продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити концентровані (рідкі та кристалічні) мінеральні добрива (Товар) згідно прайс-листів та торговим умовам вказаним в Додатку №1, який є невід'ємною частиною контракту. Відповідно до Розділу 6 Контракту поставки може бути здійснена відповідно до умов поставки FCA або DAP правил Інкотермс 2010.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару, а саме корма та білково-вітамінно-мінеральні добавки, порошкової та гранульованої форми, які містять у своєму складі білки, вітаміни та мінерали, що використовуються для годівлі тварин, безпечні для людей та навколишнього середовища: Protan PW, Protan T Plus, Protan PP, виробник Ecoplon sp.z. o.o. sp.k., торговельна марка Ecoplon, країна виробництва - PL), pfufkmyj. митною вартістю 201030,01 грн (30379,20 PLN), уповноваженою особою позивача до митного органу було подано електронну митну декларацію від 17.11.2016 № 125110011/2016/011410, а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: копію зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.02.2016 № PL-UA 03/02/2016-1; додаток № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.02.2016 № PL-UA 03/02/2016-1; додаток № 2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.02.2016 № PL-UA 03/02/2016-1; рахунок-фактуру (інвойс) 10/FE/00000048/2016 від 05.10.2016; специфікацію до рахунку-фактури (інвойсу) 10/FE/00000048/2016 від 05.10.2016; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 001792 від 06.10.2016; довідку щодо транспортних витрат від 10.10.2016 № 1781; копію митної декларації країни відправлення № 16PL341010Е0072350 від 06.10.2016.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору.

Київською міською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією, та повідомлено позивача електронним повідомленням про необхідність подати додаткові документи згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: якісні копії додатків до зовнішньоекономічного контракту та експортної декларації; транспортні (перевізні) документи та документи, що підтверджують вартість перевезення товарів (рахунок на перевезення, заявка, договір з перевізником); виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З огляду на те, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності та не підтверджували числові значення складових митної вартості товару, відповідачем 28.11.2016 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125000013/2016/000191/2, яким скориговано митну вартість товару у валюті з 30379,20 PLN до 67415,40 PLN за резервним методом відповідно до цінової інформації ЄАІС ДФС України, а саме: товар № 1 МД від 23.11.2016 № 209140000/2016/51088. Крім того, у вказаному рішенні контролюючим органом було зазначено перелік документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана, а саме: транспортні (перевізні) документи та документи, що підтверджують вартість перевезення товарів (рахунок на перевезення, заявка, договір з перевізником).

Підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості є те, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документи, що підтверджують транспортні витрати, зокрема заявка, рахунок, договір на перевезення, а надані документи містять розбіжності, зокрема наданий додаток №1 до контракту містить посилання на інший контракт та не містить інформації, щодо заявленого товару, додаток до контракту № 2 та експортна декларація надані в поганій якості.

У подальшому, позивач скористався своїм правом та випустив товар у вільний обіг за митною декларацією від 28.11.2016 № 125110011/2016/011783.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг, а саме 04.01.2017 декларантом на виконання вимог вказаних в оскаржуваному рішенні було направлено до Київської митниці ДФС копію експертного висновку № В-3222 від 29.11.2016 Полтавської Торгово-промислової палати.

10.02.2017 позивачем було повторно надано на адресу Київської митниці ДФС перелік документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: копію зовнішньоекономічного контракту № РL - UA 03/02/2016-1; копії додаткових угод до зовнішньоекономічного контракту № РL - UA 03/02/2016-1 від 15.02.2016 № 1, № 2, № 3, № 4; копію рахунка - фактури (інвойса) № 10/FЕ00000048/2016 від 05.10.2016; копії документів валютно-митного декларування № 125110011/2016/031079 від 17.11.2016, № 125110011/2016/011783 від 30.11.2016; копію платіжного доручення № 1460 від 06.10.2016; копію довідки про транспортні витрати від 10.10.2016; копію міжнародної товарно-транспортної накладної № 001792; копію експертного висновку № В-3222 від 29 листопада 2016 Полтавської торгово-промислової палати, копію експертного висновку № 013350 і/16 від 13.10.2016 з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, копію висновку № 142005801-0198 від 03.11.2016 спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, копії дублікатів ветеринарних свідоцтв ЄРД - 00 № 762138 від 13.10.2016, ЄРД - 00 № 762139 від 13.10.2016, ЄРД - 00 № 762140 від 13.10.2016, ЄРД - 00 № 762141 від 13.10.2016, ЄРД - 00 № 762142 від 13.10.2016, копію сертифіката якості товару, копії реєстраційних посвідчень на препарати.

Листами від 30.01.2017 та 27.02.2017 відповідач повідомив позивачу, що декларантом не подано всіх документів, які містили б відомості щодо складових заявленої митної вартості товару, зокрема: якісні копії додатків до зовнішньоекономічного контракту та експортної декларації; транпортні (перевізні) документи та документи, що підтверджують вартість первезення товарів (рахунок на перевезення, заявка, договір з перевізником); виписку з бухгалтерської документації; прайс - лист виробника товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на наявність розбіжностей у поданих декларантом документах та відсутністю у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством відзиву на касаційну надало не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

19. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

20. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, у зв'язку з тим, що декларантом не надано документи, що підтверджують транспортні витрати, зокрема заявка, рахунок, договір на перевезення, а надані документи містять розбіжності, зокрема наданий додаток №1 до контракту містить посилання на інший контракт та не містить інформації, щодо заявленого товару, додаток до контракту № 2 та експортна декларація надані в поганій якості, що на думку контролюючого органу не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема позивачем було надано довідку ТОВ «Абордаж Логістик» від 10.10.2016 № 1781, яка підтверджує транспортні витрати на перевезення, а судами встановлено, що 20.04.2016 між ТОВ «Укр Агро Центр» та ТОВ«Абордаж Логістик» укладено договір №00760 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні. Спростовано і посилання митного органу на розбіжності у наданих документах, зокрема відповідно до п. 6.2 Контракту поставка здійснюється на умовах FCA Grabki Duze 82, 28-225 Szydlow (Польща), при цьому, населені пункту Грабки Дуже та Шидлов відносяться до Сташувського Повіту, Свентокшиського воєводства та фактично знаходяться поряд, що відповідно до умов FCA («FREE CARRIER»; «Франко перевізник») правил INCOTERRMS, 2010 допускається, що при відсутності вказівки покупця про конкретний обумовлений пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. Крім того, зазначення адреси як Grabki Duze 82, 28-225 Szydlow відображено у всіх наданих позивачем документах, а тому зазначення в графі №4 міжнародної автомобільної накладної №001792 від 06.10.2016 місця завантаження лише Szydlow не може свідчити про наявність суттєвих розбіжностей в документах, наданих для підтвердження витрат на транспортування товару.

Судами також при прийнятті рішення враховано і наданий Товариством контролюючому органу експертний висновок Полтавської торгово-промислової палати №В-3222 від 29.11.2016, яким підтверджено вартість товарів, зазначених в доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту). Враховано також і те, що на виконання вимог зазначених у електронному повідомленні контролюючого органу декларантом було направлено якісні копії додатків до зовнішньоекономічного контракту та експортної декларації.

Також суди обґрунтовано зазначили, що у повідомленні про витребування додаткових документів відповідачем всупереч вимогам статей 53 та 54 Митного кодексу України не було вказано, в чому конкретно полягають сумніви митного органу щодо впливу вказаної розбіжності на визначену декларантом митну вартість товару, не зазначено причин неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також не зазначено, які саме складові митної вартості товару повинні підтвердити дані витребуваних додаткових документів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

22. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017) митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 810/1103/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду