Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №808/1278/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №808/1278/16

адміністративне провадження №К/9901/738/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарова І. А., Олендер І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у складі судді Семененко М. О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів Дадим Ю. М., Богданенка І. Ю., Божко Л. А. у справі №808/1278/16 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Група «Омега» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітня 2016 року Приватне акціонерне товариство «Група «Омега» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2016 року № 0003001500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 155 739 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

19 липня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведення податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 200. 4 статті 200 Податкового кодексу України.

18 грудня 2017 року відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.

22 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

17 січня 2018 року відповідачем частково усунуто недоліки касаційної скарги.

19 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху.

05 лютого 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

09 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду від відкрито касаційне провадження та витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу №808/1278/16.

23 лютого 2018 року справа №808/1278/16 справа надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статей 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність спірного повідомлення-рішення, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є платником податку на додану вартість здійснює реалізацію товарів подвійного призначення (запчастини, комплектуючі до воєнних літаків) на експорт (Міністерство оборони Індії, Венесуели, Алжиру).

Податковою декларацією з податку на додатку вартість за травень 2015 року з урахуванням значень декларацій з цього податку за березень та квітень 2015 року та уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додатку вартість за квітень та травень 2015 року позивачем визначено суму непогашеного від'ємного значення попередніх (звітних) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яка переноситься на початок поточного у розмірі 12 155 739 грн.

13 серпня 2015 року податковим органом проведено камеральну перевірку щодо достовірності формування суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, за результатами якої складено акт перевірки № 104/15/33811202 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 5.5.8, пункту 5.5.9, пункту 5.6.3, пункту 5.6.4, пункту 5.6.5, пункту 6.6.5 розділу 5, пункту 9.2, пункту 9.5 розділу 9 Порядку заповнення Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової звітності та Додатку 2, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого завищено суму непогашеного від'ємного значення попередніх (звітних) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яка переноситься на початок поточного у розмірі 12 155 739 грн.

01 вересня 2015 року згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0003001500 за встановлені порушення зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 155 739 грн.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про безпідставне декларування суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового періоду) у сумі 12 155 739 грн у зв'язку з непідтвердженням цієї суми за наслідком попередніх перевірок.

Підставою для такого висновку стала наявність податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року №0001102200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10508474 грн, нарахованого за період з січня 2012 року по квітень 2014 року, грудень 2014 року, а також висновки актів перевірок від 10 березня 2015 року №11/15/33811202, від 3 квітня 2015 року №15/15/33811202, від 07 травня 2015 року №48/15/33811202, від 19 червня 2015 року №77/15/33811202, якими встановлено наявність підстав для зменшення Товариству сум від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 11 367 523 грн.

У січні 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування, серед іншого, податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року №0001102200 (справа №808/665/15). Платник податків оскаржив також усі податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі актів перевірок за березень-червень 2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент складання акта перевірки, який став підставою для винесення спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення, жодного судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнято не було, внаслідок чого узгодженість грошових зобов'язань, визначених податковим органом, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на момент його прийняття, відсутня, що обумовлює неможливість врахування їх наслідків при розрахунку сум, які увійшли до предмету спірного податкового повідомлення-рішення.

25 жовтня 2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №808/665/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума може враховуватися у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, в порядку визначеному законом, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що за рішенням платника суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів можуть або збільшити розмір суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, із одночасним збільшенням суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому було здійснено таке збільшення; або бути повернені такому платнику на рахунок у банку (у розмірі значення рядка 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2).

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, з огляду на положення статей 56, 58 Податкового кодексу України, призводить до неузгодження сум податкових зобов'язань, а відтак безпідставності висновків про їх завищення або заниження.

Недоведеність податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, зумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2016 року № 0003001500.

Суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанції норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, або неправильного застосування його судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №808/1278/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер