Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №280/1346/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1346/19

провадження № К/9901/22469/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 (головуючий суддя Лазаренко М. С. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Божко Л. А., суддів Баранника Н. П., Кругового О. О.)

у справі № 280/1346/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду 1 групи з 3 липня 2018 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18 січня 2018 року №2 (п. 38);

зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду 1 групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням проведених виплат в розмірі 243600 (двісті сорок три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
10.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки в/ч ВО131 від 11.10.2015 № 3778 в період з 01.06.2014 по 05.09.2014 ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в складі військової частини - польова пошта ВО131.

5. На підставі вказаної довідки Комунарським районним військовим комісаріатом міста Запоріжжя ОСОБА_1. надано статус учасника бойових дій та видано посвідчення серії ОСОБА_1 від 07.10.2015.

6. Наказом ТВО командира військової частини польова пошта ВО131 від 23.09.2015 №253 відповідно до пп. "б" ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.

7. Згідно довідок військово-лікарської комісії від 28.11.2014 №1118, від
12.12.2014 №1189, від 25.12.2014 №46, від 09.01.2015 №73 під час медичного огляду молодшому сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: стан після перенесеної мінно-вибухової багатоуламковий перелом правої плечової кістки, відсутність п'ятої п'ясної кістки, частково четвертої п'ястної кисті, у вигляді незміцнілих кісткових мозолів.

8. Відповідно до свідоцтва про хворобу № 488 від 05 травня 2015 року, виданого госпітальною військово-лікарською комісією військової частини А3309, ОСОБА_1 встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва): Наслідки перенесеної мінно-вибухової травми: (05 вересня 2014 року: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних вогнепальних сліпих осколкових поранень верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини, передньої черевної стінки, стан після лаііаротомої (05 вересня 2014 року) ушивання тонкого кишковика та брижі сигмовидної кишки. Вогнепальний осколковий перелом в середній третині правої плечової кістки з грубим зміщенням фрагментів, обширний дефект м'яких тканин, стан після ЧКО стержневим АЗФ правої плечової кістки (05 вересня 2014 року). перемонтаж апарату (12 вересня 2014 року). Вогнепальні багатоуламкові переломи 4-5 п'ясних кісток правої кисті з дефектом кісткової тканини зап'ястку, дефекти проксимальної третини 4-ої. середньої та проксимальної третин 5-ої п'ясних кісток, гачковидної. тригранної, гороховидної кісток зап'ястку, обширний дефект м'яких тканин правої кисті, стан після ЧКО АФЗ (12 вересня 2014 року) по типу Іллізарова) у вигляді посттравматичного правоеторонньоїо арахноилекситу з вираженою гіпотрофією м'язів правої верхньої кінцівки та значним порушенням функції, посттравматичного арахноенцефаліту зі стійким цефалі ічним. астенічним синдромами та помірним порушенням функції, повної відсутності 5 п'ясної кістки та дефектів 4 п'ясної кістки, гачкоподібної. тригранної, горохоподібної кісток, значного дефекту м'яких тканин правої кисті, постравматичної контрактури променево-запясного. ліктьового та плечового суглобів правої верхньої кінцівки, множинних післяопераційних рубців правої верхньої кінцівки та незначним порушенням функції, постравматичного розриву барабанних перетинок. медіобазального кохлеіту зліва. хронічної сенсоневральйої туговухості справа зі сприйняттям шепітної мови
0.1 м справа. 2.5м зліва, розмовної мови 4.0м справа. 5.0м зліва.

Постконтузіонна постраматична катаракта правого ока. Деструкція склоподібного тіла обох очей.

9. Судом становлено, що за висновком медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: "поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", що підтверджується довідкою серії АВ №0297409 від 13.07.2015.

10. У зв'язку із встановленням первинної групи інвалідності ОСОБА_1 в листопаді 2015 року виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (1218 грн. ). в сумі 243600 грн.

11. Також судом встановлено, що 03.07.2018 позивач повторно пройшов медико-соціальну експертизу, після якої йому встановлено І групу інвалідності з
03.07.2018 безстроково, де причиною інвалідності зазначено: "поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби", що підтверджено довідкою серії АВ №1015323.

12.16.07.2018 позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату у зв'язку зі зміною групи інвалідності та її причин з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, захворювання та поранення пов'язаним з захистом Батьківщини та подав всі необхідні відповідні документи.

13. Листом №1065/с від 19 липня 2018 року військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату полковника Трофименко Ю. П., документи ОСОБА_1, які були надані до Запорізького обласного військового комісаріату щодо можливої виплати одноразової грошової допомоги повертаються без реалізації військовому комісару Комунарського РВК м. Запоріжжя.

14.18.01.2019 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення оформлене протоколом №2 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, що підтверджено випискою з Протоколу засідання комісії від 18.01.2019 року № 2.

15. Підставою відмови стало те, що згідно з п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а ОСОБА_1 група інвалідності змінена понад дворічний термін.

16. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавство дійсно допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, але при цьому право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу змінено причину встановлення інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності, а тому суди дійшли висновку щодо правомірності рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні такої допомоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника до спірних правовідносин не застосовується абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2017 року, тобто після первинного встановлення позивачу інвалідності. Таке трактування спірних норм, на думку позивача, порушує приписи статей 21, 22, 58 Конституції України.

19. Також скаржник посилається на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах (справи №295/3091/17, № 760/11440/17, №820/3706/18, №820/4143/18).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

21. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі-Закон № 2011-XII).

22. У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №240/10153/19), прийнятої у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд дійшов таких правових висновків.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI. статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після
01.01.2014.

Відповідно до ~law11~ у редакції, що діяла з
01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) ~law13~ доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Змістовно абзац другий ~law14~ є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Окрім того, абзац другий ~law15~ встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

З огляду на вищевикладене, судова палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені ~law17~ обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після)."

23. Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено І групу інвалідності, відбувся в липні 2018 року, а первинно інвалідність 2 групи встановлена позивачу ще в 2015 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

24. Доводи касаційної скарги спростовуються зазначеним вище правовим висновком Верховного Суду у справі №240/10153/19.

25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 280/1346/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Н. В. Коваленко

Суддя В. М. Кравчук