Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2018 року

Київ

справа №2а-8489/11

адміністративне провадження №К/9901/12207/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі судді Кирилюк В.Ф. від 25.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Попка Я.С. від 31.05.2016 у справі №2а-8489/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області про нарахування наукової пенсії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання науковим стажу роботи за 2001 рік, встановлення коефіцієнту заробітної плати 1,76757 за періоди роботи з 1982 року по 1986 рік та з 2001 року по 2004 рік, зобов'язання УПФУ в м.Луцьку Волинської області нарахувати наукову пенсію з 01.11.2004 за поданою заявою від 10.08.2004 та виплатити недоотриману пенсію за 2005-2010 роки. Уточнивши позовні вимоги в подальшому, просив зобов'язати УПФУ в м.Луцьку визнати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період роботи з 1982 по 1986 рр.. та з 01.11.2000 р. по 08.08.2004 р., розрахований згідно з довідками про заробітну плату №№ 42, 43 та 557 та довідками персоніфікованого обліку заробітної плати, що становить 1,61687, перерахувати наукову пенсію з урахуванням вказаного коефіцієнта з 05.04.2004 р. та виплатити недоплачену пенсію.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, а позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що при обрахуванні йому наукової пенсії відповідач не врахував підтверджений стаж наукової роботи та невірно застосував коефіцієнт заробітної плати для обрахунку пенсії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як отримувач пенсії за віком, призначеної з 17.08.2001 р. за нормами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2012 (справа № К-38847/09-С) відповідач призначив ОСОБА_2 пенсію за нормами ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з 28 серпня 2002 року, зарахувавши при цьому до наукового стажу період роботи з 04 березня 1997 року по 09 січня 2002 рік на посаді доцента Луцької філії факультету довузівської підготовки Державного університету "Львівська політехніка".

З урахуванням рішення Вищого адміністративного суду України від 15.11.2012р. в справі № К/9991/7967/11-С при обчисленні розміру пенсії позивача виключено періоди страхового стажу з 10.01.2002 по 28.04.2009.

Розрахунок пенсії проведено відповідно до норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, чинній станом на 28.08.2002 (дата призначення пенсії), а саме: для розрахунку враховано заробітну плату за період наукової роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 на підставі довідки про заробіток від 03.08.2000 № 1759, виданої Луцьким державним технічним університетом, та з урахуванням страхового стажу 49 років, 1 місяць, 18 днів, стажу наукової роботи 20 років 6 місяців 20 днів і норм постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткове коригування рівнів державних пенсій" від 20.07.1992 № 395, за приписами якої перерахунок пенсій провадиться шляхом множення середньомісячного заробітку, з якого обчислено (перераховано) пенсію, на відповідний коефіцієнт. З одержаної суми обчислюється пенсія за нормами і на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення", з наступним підвищенням відповідно до Указу Президента України від 27 грудня 1991 р. "Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін" і постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 р. N 296 "Про перерахунок державних пенсій".

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що дії відповідача щодо проведення обчислення пенсії позивача є правомірним.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, чинній станом на серпень 2002 року) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначалася при досягненні чоловіками пенсійного віку та за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі, стажу наукової роботи не менше 20 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначалися у розмірі 80 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначався відповідно до статей 65 і 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За кожний повний рік роботи понад стаж, визначений частиною четвертою цієї статті, пенсія збільшувалася на один відсоток заробітної плати, але не більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Згідно зі статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній станом на серпень 2002 року) середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій брався (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60.

Новий механізм визначення заробітної плати для обчислення наукової пенсії запроваджений з 01 січня 2004 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 20.11.2003 № 1316 та введенням в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, лише з 01 січня 2004 року для визначення заробітку для обчислення пенсії визначається індивідуальних коефіцієнт заробітку кожного окремого пенсіонера. Коефіцієнт заробітку позивача встановлено 1,76757 (а.с.84), що спростовує вимоги позивача у вказаній частині.

Встановлено, що досліджені судами докази підтверджують правомірність призначення наукової пенсії ОСОБА_2 з 28.08.2002 (дати, зазначеної в рішенні Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012 в справі № К-38847/09-С), а також правильності її обчислення. Вимоги позивача щодо зміни дати призначення та порядку обчислення пенсії є безпідставними.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення прийняті відповідно до вимог законодавства України, тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду