Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №683/232/17

адміністративне провадження №К/9901/22188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року (суддя Андрощук Є.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (колегія суддів: Біла Л.М., Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області про визнання відмови у призначенні пільгової пенсії неправомірною, визнання за ним права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання відповідача призначити йому пільгову пенсію за віком з 30.09.2016.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи на посаді електрозварювальника з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві "Електротепломережа" РФ, з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс", з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика".

Зобов`язано Старокостянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи на посаді електрозварювальника з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві "Електротепломережа" РФ, з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс", з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика" та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення - 30.09.2016.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року скасовано постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року в частині визнання неправомірними дій Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи на посаді електрозварювальника з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс", з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика" та зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи на посаді електрозварювальника з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс" та з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика".

В цій частині прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що період роботи на посаді електрозварювальника з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві "Електротепломережа" не підлягає до зарахування до пільгового стажу по Списку № 2, оскільки відсутні дані про проведення атестації на підприємстві.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 30.09.2016 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 05.12.2016 Старокостянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило у призначенні пільгової пенсії, оскільки пільговий стаж позивача становить 10 років 11 місяців 18 днів, а загальний стаж - 32 роки 8 місяців 15 днів. Зарахувати періоди роботи з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймачанському підприємстві "Електротепломережа" Російська Федерація, з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс", з 01.11.2005 по 03.05.2006 на ПП "Крупське", з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика", з 18.04.2009 по 26.01.2016 на ПП "Надія" відповідач не має можливості через відсутність довідок, уточнюючих характер роботи, та документів про атестацію робочого місця.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернуся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на посаді електрозварювальника з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві "Електротепломережа" РФ, з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс", з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика", а відтак позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частково скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 03.07.2000 по 29.08.2005 в ФГ "Моляріс" та з 03.05.2006 по 17.04.2009 на ПП "Золотоніська птахофабрика", суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували пільгові умови роботи позивача.

Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом касаційного перегляду в даній справі є зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на території Російської Федерації на посаді електрозварювальника в Сеймчанському підприємстві "Електротепломережа" з 26.07.1993 по 01.11.1995.

Згідно ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Згідно записів трудової книжки позивач працював на посаді електрозварювальника з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві «Електротепломережа» Російська Федерація.

Про вказане йдеться в архівній довідці від 01.03.2016 № 0-7 та архівних відомостях від 01.03.20016 № 0-10, якими підтверджується, що на підприємстві "Електротепломережа" в технологічному процесі на ремонтних роботах застосовувалась лише праця електрозварювальників ручної зварки.

Професія "електрозварювальник" віднесено до розділу XVIII, XXXII Списку№2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та до розділу XXXIII Списку№2 виробництв, цехів, професій і посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Стосовно доводів про відсутність атестації робочих місць в Сеймчанському підприємстві «Електротепломережа», колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 26.07.1993 по 01.11.1995 в Сеймчанському підприємстві «Електротепломережа» , а відтак рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Старокостянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року, в частині, що залишена без змін, та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук