Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №461/2364/17

адміністративне провадження №К/9901/17119/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2017 у складі судді Юрківа О.Р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у складі колегії суддів: Глушка І.В. (головуючий), Большакової О.О., Макарика В.Я. у справі №461/2364/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради (надалі - Міськрада), Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі - Виконком), Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради (надалі - Управління) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2017, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позовні вимоги задоволено повністю.

2.1. Визнано неправомірною бездіяльність Міськради з розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2017 про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району "Збоїща" у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку.

2.2. Зобов`язано Міськраду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 13.02.2017 заяву про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району "Збоїща" у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку - у строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним Кодексом України.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. 13.02.2017 позивач, як учасник бойових дій, звернувся до Міськради з письмовою заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,10 га. в урочищі Голоско житлового району "Збоїща" у м. Львові, до якої долучив: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахованою її загальною площею; довідку про правовий статус земельної ділянки, видану відділом Держгеокастру у м. Львові Львівської області; довідку про наявність/відсутність зареєстрованих у позивача правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видану відділом Держземагентства у м. Львові; копію паспорта громадянина України із ідентифікаційним кодом та копія посвідчення учасника бойових дій.

3.2. Згідно відповіді Управління від 21.03.2017 позивачу повернуті його звернення і поданий проект та роз`яснено, що запропонована ним до закріплення земельна ділянка відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657, входить в зону Ж-2 (зона малоповерхової забудови 4 поверхи). Також повідомлено що питання щодо надання земельних ділянок для індивідуального будівництва учасникам антитерористичної операції перебуває на стадії опрацювання.

4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що до компетенції Міськради належить вирішення питання щодо регулювання земельних відносин, які розглядаються на пленарному засіданні ради із прийняттям відповідного рішення. Тому, суди зазначили, що відповідачем 1, як органом місцевого самоврядування, порушено порядок розгляду заяви позивача, оскільки її не розглянуто на черговому пленарному засіданні сесії у місячний строк та не прийнято відповідного рішення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем 1 - Міськрадою, подано касаційну скаргу на постанову Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що заява позивача від 13.02.2017 була подана на ім`я Львівського міського голови, а не Міськради, який не наділений повноваження щодо вирішення порушеного у ній питання. Вважає, що Управління було наділене компетенцією розглядати і вирішувати заяву позивача, адже сесія Міськради не є її постійно діючим органом. Також, на переконання скаржника спірна земельна ділянка підлягала реалізації на аукціоні, що виключало можливість надання відповідного дозволу за заявою позивача.

6. Іншими учасниками справи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу або письмових пояснень до суду подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Згідно з підпунктом 14 частиною 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються пільги щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочергового ремонту жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

9. Частиною 1, пунктом "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування, при цьому безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється в тому числі і у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, яка проводиться один раз по кожному виду використання.

10. Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

11. Частиною 7 цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

12. В силу вимог частини 1 статті 122 ЗК України, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

13. У відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

14. Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

15. Частинами 1-2 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

16. Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави для висновку, що вирішення питання з приводу першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва учасниками бойових дій здійснюється у порядку та спосіб, що визначені статтею 118 ЗК України. Відтак, органом, який у відповідності до вимог статті 122 ЗК України уповноважений розглядати клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у випадку спірних правовідносин, є Міськрада і вирішення даного питання, згідно з положеннями статей 26, 43 та 59 Закону №280/97-ВР повинно відбуватись виключно на пленарних засіданнях цієї ради шляхом прийняття відповідного рішення.

17. Тому, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що направлення Управлінням, який виступає структурним підрозділом Міськради, ОСОБА_1. листа від 21.03.2017 не може вважатись вирішенням безпосередньо відповідачем 1 питання щодо надання або відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

18. Слід відхилити посилання скаржника на норми підпункту 1 пункту "б" частини 1 статті 33 Закону №280/97-ВР, якими визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

19. Наведені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наділяють виконавчий орган органу місцевого самоврядування повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, в той час як надання дозволу особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи користування віднесене до виключних повноважень органу місцевого самоврядування.

20. Також, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги стосовно подання позивачем заяви на ім`я Львівського міського голови, адже в даному випадку заяву подано на ім`я міського голови, як посадової особи Міськради, а не окремого суб`єкта відносин у сфері місцевого самоврядування.

21. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або про відмову у його наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з тих, які повинен був ухвалити за законом.

22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №815/6094/17 та від 09.01.2020 у справі № 820/4433/17.

23. Зважаючи на це, суд касаційної інстанції не надає оцінки доводам касаційної скарги з приводу наявності у відповідача 1 визначених законодавством підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вони не знайшли свого відображення у листі Управління від 21.03.2017 та відтак не були покладені в основу допущеної відносно ОСОБА_1 бездіяльності.

24. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №461/2364/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Тацій Л.В.

Чиркін С.М.