ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №826/15478/15

адміністративне провадження №К/9901/16431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (головуючий суддя Межевич М.В., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/15478/15 за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо невключення ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами;

- зобов'язати відповідача-2 включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального Реєстру вкладників та здійснити відповідне відшкодування коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за Угодою про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) від 03 грудня 2014 року № 075721.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 03 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Златобанк» укладено Угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) №075721, за умовами якого ОСОБА_1 (вкладник) відкриває депозитний рахунок на користь фізичної особи-резидента - ОСОБА_2

Відповідно до умов зазначеного Договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті (пункти 2.1, 2.2 Договору), початкова сума вкладу 8 750 доларів США (п. 2.3 Договору), строк розміщення вкладу до 03 червня 2015 року (пункт 2.5).

Як вбачається з виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 03 грудня 2014 року на згаданий депозитний рахунок з іншого депозитного рахунку ОСОБА_1 було перераховано 8 750 доларів США.

Постановою Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. У зв'язку із цим, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», згідно з яким з 14 лютого 2015 року строком на три місяці (по 13 травня 2015 року) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк» призначено Славінського В.І.

На підставі постанови Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк»виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що за умовами угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір банківського вкладу) №075721 від 03 грудня 2014 року саме ОСОБА_1 є вкладником. При цьому ОСОБА_1 було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і 09 липня 2015 року з рахунків ОСОБА_1 було здійснено списання коштів в межах гарантованої суми відшкодування, в тому числі і з рахунку НОМЕР_1 у розмірі 3396,49 доларів США. Суд зазначив, що ОСОБА_2 не є вкладником у розумінні приписів діючого законодавства, а відповідно не набула права на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зауважив, що при відкритті та перерахуванні коштів на вкладний (депозитний) рахунок було дотримано приписи чинного законодавства. Разом з тим, відповідно до положень статті 1063 ЦК України для набуття права на вклад необхідним є пред'явлення до банку особою, на користь якої здійснено вклад, першої вимоги, в протилежному випадку права вкладника належать тій особі, яка зробила вклад. Оскільки станом на 13 травня 2015 року жодних вимог чи будь-яких інших дій на отримання прав вкладника ПАТ «Златобанк» ОСОБА_2 чи її законними представниками не вчинялось, то вкладником відповідно до укладеного договору банківського вкладу є саме ОСОБА_1

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у ОСОБА_2 виникло право на вклад після пред'явлення ОСОБА_1 вимоги в інтересах своєї малолітньої доньки 26 травня 2015 року шляхом звернення до банку-агента - АТ «Ощадбанк».

У поданих запереченнях на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити в її задоволенні. Зауважено, що саме ОСОБА_1 є вкладником за спірним договором банківського вкладу. Наголошено на тому, що позовні вимоги, заявлені до Фонду, є передчасними.

Уповноваженою особою також подано заперечення на касаційну скаргу, в якій відповідач-2 просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Вказано на відсутність записів у банку про звернення ОСОБА_2 або інших осіб від її імені до ПАТ «Златобанк» з метою набуття прав та обов'язків вкладника. Відповідачем-2 наголошено на тому, що ОСОБА_1 було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та здійснено списання коштів у розмірі гарантованої суми відшкодування,в тому числі і з рахунку НОМЕР_1 у розмірі 4320 доларів США.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

У відповідності до частини 1 статті 1063 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Таким чином, особа, яка укладає договір банківського вкладу на користь іншої особи, реалізує у повному обсязі права вкладника лише до моменту пред'явлення третьою особою до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття прав вкладника особою, на користь якої зроблений банківський вклад, ці права належать особі, яка зробила вклад. Такій особі належить право на зміну чи розірвання договору, на отримання вкладу та відсотків по ньому та інші права вкладника.

Відповідно до приписів пункту 10.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція №492) вкладні (депозитні) рахунки на ім'я малолітніх осіб (дітей, які не досягли 14 років) відкриваються їх законними представниками [батьками (усиновлювачами) або опікунами] чи іншими особами.

Пунктом 10.4 Інструкції №492 встановлено, що якщо в цьому банку немає рахунків, відкритих на ім'я малолітньої особи, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім'я малолітньої особи її законним представником здійснюється в порядку, установленому цією Інструкцією для відкриття поточних рахунків на ім'я малолітніх осіб, а будь-якою іншою особою - у порядку, установленому цією Інструкцією для відкриття вкладних (депозитних) рахунків на користь третіх осіб.

У відповідності до пункту 10.16 Інструкції №492 коштами, що внесені на вкладний (депозитний) рахунок, відкритий на ім'я малолітньої особи, розпоряджаються її законні представники - батьки (усиновителі) або опікуни. Законний представник малолітньої особи може розпоряджатися рахунком, відкритим на ім'я малолітньої особи іншою особою, після пред'явлення ним документів, які дають змогу банку ідентифікувати його та малолітню особу. Опікун додатково має пред'явити документ, що підтверджує статус законного представника малолітньої особи.

Судами встановлено, що 03 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Златобанк» укладено Угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір банківського вкладу) № 075721, за умовами якого ОСОБА_1 (вкладник) відкриває депозитний рахунок на користь фізичної особи-резидента - ОСОБА_2

Вказаним договором не визначено жодних умов щодо порядку прийняття вкладу особою, на користь якої його здійснено, а тому в такому разі мають застосовуватись загальні норми, визначені в ЦК України.

З огляду на вищенаведені правові норми та встановлені судами обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що при укладенні договору банківського вкладу на користь третьої особи обов'язковим є пред'явлення особою, на користь якої здійснено вклад, відповідної вимоги до банку відповідно до положень статті 1063 ЦК України. При цьому у разі, якщо вклад здійснено на користь малолітньої особи, така вимога має бути здійснена її законним представником. В протилежному випадку, така особа не набуває права на вклад, і вкладником слід вважати особу, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи.

Як встановили суди, Постановою Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Положення Закону № 4452-VI містять імперативне застереження щодо недопустимості укладення будь-яких правочинів органами управління та керівниками банку з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, оскільки відповідні повноваження останніх з цього моменту є призупиненими.

Так, судами не встановлено та матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту звернення законного представника ОСОБА_2 з вимогою до банку, яка б свідчила про намір прийняття вкладу.

Судами правильно не взяті до уваги посилання скаржника на звернення ОСОБА_1 26 травня 2015 року до банку-агента (ПАТ «Ощадбанк»), оскільки станом на дату звернення в силу приписів частин другої та третьої статті 36 Закону №4452-VI всі повноваження керівників та органів управління ПАТ «Златобанк» були призупинені. З огляду на вказане, звернення ОСОБА_1 до ПАТ «Ощадбанк» 26 травня 2015 року не може вважатись першою вимогою до банку, пред'явленою особою, на користь якої укладено договір банківського вкладу.

З огляду на вищенаведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що ОСОБА_2 не набула статусу вкладника банку.

Отже, відповідач-2 правомірно визначив вкладником за спірним договором банківського вкладу саме ОСОБА_1 та в подальшому виплатив йому, в тому числі і за вказаним договором, гарантовану Фондом суму відшкодування за вкладом, що останнім не заперечується.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин колегія суддів касаційного суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову, а тому судові рішення слід залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі №826/15478/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду