ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 квітня 2019 року

справа №815/6028/15

адміністративне провадження №К/9901/25107/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у складі судді Танцюри К.О.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у складі Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В.,

у справі № 815/6028/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Нова - К"

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

08 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута Нова - К" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2015 року №0000112204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 238 277,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у сумі 59 569,00 грн та №0000102204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1396229,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у сумі 349 057,00 грн, з мотивів протиправності їх прийняття податковим органом.

22 грудня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, адміністративний позов Товариства задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 10 червня 2015 року №0000102204, №0000112204, з мотивів того, що у позивача наявні всі первинні документи, які відображають здійснення вказаних господарських операцій (рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, податкові накладні, та ін.), які підтверджують здійснення господарських операцій, правомірність та обґрунтованість їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку та, з урахуванням виду діяльності позивача, пов'язані з його господарською діяльністю, податковий орган не довів будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям Товариства з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Сервіс Плюс» за перевірений період не допустив.

31 жовтня 2016 року відповідачем подана касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

03 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №815/6028/15 з Одеського окружного адміністративного суду.

07 грудня 2016 року справа №815/6028/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 лютого 2018 року справа № 815/6028/15 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, зареєстровано в ЄДРПОУ за номером 33757245, перебуває на податковому обліку податкового органу з 21 грудня 2005 року, є платником податку на додану вартість з 21 грудня 2005 року.

Податковим органом у квітні 2015 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 грудня 2005 року по 28 лютого 2015 року, за результатами якого складений акт від 07 травня 2015 року №0161/15-02-22-01/33757245 (далі - акт перевірки).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки керівником податкового органу 10 червня 2015 року прийняті податкові повідомлення рішення.

Податковим повідомленням - рішенням №0000112204 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 238277 грн за порушення норм пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 пункту 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 59569 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000102204 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1396229 грн за порушення норм пунктів пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 349057 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, використали та оцінили висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що обумовило безпідставність збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» акта перевірки.

На час прийняття рішення про проведення перевірки, а саме видання наказу керівником податкового органу від 10 квітня 2015 року №10, проведення перевірки, складання акта перевірки, його реєстрації 07 травня 2015 року та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень 10 червня 2015 року, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у цій справі.

Податковим органом порушені підстави та спосіб реалізації владних управлінських функцій. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі № 815/6028/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер