Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №3/65/А

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №3/65/А

адміністративне провадження №К/9901/10860/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Яліта" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 у складі колегії суддів: Василенка Я. М. (суддя-доповідач), Кузьменка В. В., Шурка О. І. у справі №3/65/А за позовом Закритого акціонерного товариства "Укртара-Інвест" до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішення, визнання дій протиправними та стягнення завданих збитків

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Закрите акціонерне товариство "Укртара-Інвест" (надалі - ЗАТ "Укртара-Інвест") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (надалі - Великоолександрівська сільрада), Бориспільського районного відділу земельних ресурсів (надалі - Бориспільський РВ земресурсів), Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішення та визнання протиправними дій і стягнення завданих збитків.

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 позовні вимоги задоволено частково.

2.1. Скасовано рішення Великоолександрівської сільради від 30.05.2003 №622-16-ХХІV "Про визнання недійсним рішення Великоолександрівської сільради 15 сесії XXIII скликання від 23.03.2001 року №126 та про видачу державного акту на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 256,326 га ВАТ "Промагробудінвест".

2.2. Визнано протиправними дії Великолександрівської сільради та Бориспільського РВ земресурсів щодо підписання державного акта на право власності на земельну ділянку Відкритому акціонерному товариству "Промагробудінвест" (надалі - ВАТ "Промагробудінвест") загальною площею 256,3255 га на території Великоолександрівської сільради.

3.29.05.2007, не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, ВАТ "Промагробудінвест" звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від
30.01.2007.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 у задоволенні клопотання ВАТ "Промагробудінвест" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу ВАТ "Промагробудінвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 залишено без розгляду.

5.07.09.2016 ВАТ "Промагробудінвест" повторно звернулось з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007, яку подало через Господарський суд міста Києва.

6. Супровідним листом Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 дану апеляційну скаргу надіслано до Київського апеляційного господарського суду.

7. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 дану апеляційну скаргу передано до Київського апеляційного адміністративного суду.

8. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВАТ "Промагробудінвест" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

9.13.11.2017 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1), акціонер ВАТ "Промагробудінвест", звернувся з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від
30.01.2007.

10. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 відмовлено.

11.14.02.2018 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2), акціонер ВАТ "Промагробудінвест", звернулась з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

12. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 заяву ОСОБА_2 про повернення апеляційної скарги задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 повернуто апелянту.

13.11.05.2018 ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3), акціонер ВАТ "Промагробудінвест", звернувся з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від
30.01.2007.

14. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2018 заяву ОСОБА_3 про повернення апеляційної скарги задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 повернуто апелянту.

15.25.05.2018 ОСОБА_3 повторно звернувся з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

16. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 відмовлено.

17.02.08.2018 ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4), акціонер ВАТ "Промагробудінвест", звернувся з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від
30.01.2007.

18. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 заяву ОСОБА_4 про повернення апеляційної скарги задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 повернуто апелянту.

19.24.01.2019 Приватне акціонерне товариство "Яліта" (надалі - ПАТ "Яліта") звернулося з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

19.1. В апеляційній скарзі ПАТ "Яліта" просило поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007. На обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ПАТ "Яліта" та ВАТ "Промагробудінвест" уклали договір застави №04-01/01, відповідно до умов якого забезпечується виконання зобов'язань ВАТ "Промагробудінвест" перед ПАТ "Яліта" за договором № 20-12/00 купівлі-продажу від 20.12.2000 шляхом передачі у заставу ПАТ "Яліта" належної ВАТ "Промагробудінвест" на праві власності земельної ділянки площею 256,326 га, розташована в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Апелянт стверджує, що про існування оскаржуваного судового рішення дізнався лише з листа ВАТ "Промагробудінвест" від 21.01.2019.

20. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 визнано неповажними вказані апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу ПАТ "Яліта" залишено без руху та зобов'язано останнє протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення такого строку або вказівки інших підстав для його поновлення.

20.1. При цьому, суд виходив з того, що апелянт, як сторона договору застави міг і повинен був знати про наявність оскаржуваної постанови Господарського суд міста Києва від 30.01.2007 ще в 2007 році.

21. До закінчення встановленого судом апеляційної інстанції строку, ПАТ "Яліта" подало заяву про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007, в якій в якості поважних підстав його пропуску послалось на те, що постанова Господарського суду міста Києва від
30.01.2007 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише
21.05.2018. У той же час, ВАТ "Промагробудінвест" з 25.04.2007 по 21.06.2016 перебувало у процесі ліквідації та не могло повідомити ПАТ "Яліта" про існування оскаржуваного судового рішення. При цьому, як вбачається з листування з ВАТ "Промагробудінвест ", ПАТ "Яліта" і раніше вживало заходів для отримання інформації щодо виконання ним умов укладених договорів, проте, відомості про існування постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 були надані лише листом ВАТ "Промагробудінвест" від 21.01.2019.

22. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Яліта" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

22.1. Приймаючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції розцінив як неповажні наведені ПАТ "Яліта" причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007, оскільки дійшов висновку, що останнє дізналось про існування оскаржуваного судового рішення через 12 років після його ухвалення виключно через недобросовісне користування наданими йому правами.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

23. ПАТ "Яліта" подало касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

23.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права. Зокрема, скаржник переконаний, що наведені ним у суді апеляційної інстанції причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 повинні були вважатися поважними, адже ВАТ "Промагробудінвест" не залучалося до участі у справі та у період з 25.04.2007 по
21.06.2016 перебувало у процесі ліквідації, а ПАТ "Яліта", попри всі докладені зусилля, не могла дізнатись про існування оскаржуваного судового рішення ні безпосередньо від ВАТ "Промагробудінвест", ні з даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

24. Позивач відзиву на дану касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

25. Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 КАС України.

26. Системний аналіз наведеної норми КАС України дає підстави для висновку, що особі, яка пропустила строк на апеляційне оскарження судового рішення, такий строк може бути поновлений, у тому числі, у разі якщо причини його пропуску визнаються судом поважними.

27. Вирішення питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції, тобто, у кожній конкретній справі суд повинен ґрунтовно перевіряти, чи мають місце обставини, на які посилається апелянт та чи свідчать вони про наявність підстав для поновлення строку.

28. При цьому, поважними у розумінні частини 3 статті 295 КАС України можуть визнаватися лише ті причини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та були пов'язані з наявністю у неї істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій - подання апеляційної скарги, що підтверджені належними доказами.

29. Як вбачається з матеріалів даної справи, апелянт - ПАТ "Яліта" є стороною (заставодержателем) за договором застави №04-01/01 від 04.01.2001, укладеним між ним та ВАТ "Промагробудінвест", згідно з яким предметом застави визначене майно, належне заставодавцеві на праві власності - земельна ділянка площею 256,326 га, розташована в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

30. Оскаржувана постанова Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 стосується вказаної земельної ділянки.

31. ВАТ "Промагробудінвест" не було залучене до участі у справі, за наслідками якої ухвалено постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007, проте, про її існування йому було відомо, що підтверджується фактом подання апеляційної скарги на дане судове рішення 29.05.2007.

32. У подальшому ВАТ "Промагробудінвест" повторно, 07.09.2016, звернулось з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

33. Тому, не заслуговують на увагу та були обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції доводи ПАТ "Яліта" стосовно того, що внаслідок незалучення до участі у справі, а також перебування у процедурі ліквідації з 25.04.2007 по
21.06.2016, ВАТ "Промагробудінвест" не могло повідомити апелянта про існування оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

34. При цьому, слід наголосити, що в межах поданої касаційної скарги, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості перевіряти дотримання норм процесуального права під час ухвалення постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2007, зокрема, в частині незалучення до участі у справі ВАТ "Промагробудінвест".

35. Та обставина, що ВАТ "Промагробудінвест" у листуванні з ПАТ "Яліта" не повідомляло останнє про ухвалення оскаржуваного судового рішення також не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вона не була об'єктивно непереборною і не пов'язувалася з істотними перешкодами у своєчасному вчиненні процесуальних дій.

36. Що стосується посилань скаржника на несвоєчасне опублікування тексту оскаржуваного судового рішення, то судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що постанова Господарського суду міста Києва від 30.01.2007 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.05.2018, в той час як ПАТ "Яліта" звернулось з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду лише у січні 2019 року, що не може свідчити про поважність наведеної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

37. Європейський суд з прав людини у своїй практиці вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (рішення у справі "Воловік проти України" від
06.12.2007).

38. Разом з тим, у пунктах 37 та 38 рішення у справі "Мушта проти України" від
18.11.2010 Суд нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

39. У рішенні у справі "Мушта проти України" від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

40. Згідно з частинами 2, 3 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частинами 2, 3 статті 298 КАС України, застосовуються положення частинами 2, 3 статті 298 КАС України. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частинами 2, 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

41. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

42. Колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що зважаючи на тривалий пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження і ненаведення ним причин пропуску такого строку, які б поза будь-яким сумнівом могли вважатися поважними, суд апеляційної інстанції на основі дотримання норм процесуального права відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Яліта" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.01.2007.

43. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

44. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Яліта" залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 у справі №3/65/А за позовом Закритого акціонерного товариства "Укртара-Інвест" до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про скасування рішення, визнання дій протиправними та стягнення завданих збитків - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Єзеров А. А.

Чиркін С. М.