Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2018 року у справі №826/3764/16

[herb.gif]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/3764/16

адміністративне провадження №К/9901/31956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В., Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Олендера І.Я., Хохуляка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРИС" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРИС" у березні 2016 року подало до суду позов, в якому просило визнати протиправними дії щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 04.02.2016 року № 20401, від 05.02.2016 року № 20501, від 10.02.2016 року № 21001, від 11.02.2016 року № 21101, від
16.02.2016 року № 21601, від 05.02 2016 року № 20502, від 10.02.2016 року № 21002, від 10.02.2016 року № 21004, від 10.02.2016 року № 21005, від 11.02.2016 року №21102, від 12.02.2016 року № 21201, від 17.02.2016 року № 21701, від
17.02.2016 року № 21702, від 18.02.2016 року № 21801, від 18.02.2016 року № 21802, від 18.02.2016 року № 21804, від 19.02.2016 року № 21901, від 19.02.2016 року № 21902, від 20.02.2016 року № 22001, від 22.02.2016 року № 22201, від
23.02.2016 року № 22301, від.23.02.2016 року № 22302, від 24.02.2016 №22403 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати зареєструвати і вважати зазначені податкові накладні надісланими до Державної фіскальної служби України, прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку до Єдиного реєстру податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що своєчасно надіслані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні не прийняті за відсутності визначених в законодавстві причин. Протиправні дії ДФС щодо неприйняття податкових накладних порушують права позивача - платника податку на додану вартість, оскільки призвели до застосування до нього штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.11.2016 позов задовольнив, визнав протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та визнав такі податкові накладні зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова у реєстрації податкових накладних не ґрунтується на нормах законодавства.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2017 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016.

Державна фіскальна служба України оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Державна фіскальна служба України посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права: статті 19, 20, 21, 45, 201 Податкового кодексу України, та не з'ясували всіх обставин справи, не врахували надані докази, що призвело до неправильного вирішення справи.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від
02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження, ухвалою від 29.10.2018 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на
30.10.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
29.10.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Олендер І.Я., Хохуляк В.В.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір від
13.03.2015 № 060320151 про визнання електронних документів. Позивач надіслав до відповідача для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких подано позов, які не були прийняті.

У квитанції №1 причиною неприйняття податкових накладних визначено: "Документ не може бути прийнятий - зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки".

У подальшому зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте з порушенням п'ятнадцятиденного терміну, у зв'язку з чим за податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2016 № 0006891201 до позивача застосовано штраф.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 зазначеного Кодексу передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р. ); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, у прийнятті податкових накладних платнику податку на додану вартість може бути відмовлено виключно у разі наявності визначених у законодавстві причин. Відмова у прийнятті податкових накладних за відсутності таких причин є протиправною, оскільки наведений в Порядку перелік підстав для відмови у прийнятті податкових накладних є виключним, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими відповідач обґрунтовував свою позицію про відсутність підстав для задоволення позову та є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 349,350,355,356,359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер В.В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду