Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2020 року у справі №813/1734/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 813/1734/16

адміністративне провадження № К/9901/17654/18, К/9901/17656/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Шевцової Н. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку, Начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України про визнання протиправним і скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційними скаргоами Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил Україн та Західного територіальне управління Військової служби правопорядку на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (головуючий суддя - Сеник Р. П., судді - Хобор Р. Б., Попко Я. С. ).

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - начальник ВСП у ЗС України) - начальника Головного управління (далі - ГУ) ВСП у ЗС України, начальника Західного територіального управління (далі - начальник ЗТУ) ВСП, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ВСП у ЗС України - начальника ГУ ВСП у ЗС України від 10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

- зобов'язати начальника Західного територіального управління ВСП провести перерахунок грошового забезпечення за березень 2016 року без врахування стягнень, накладених відповідно до наказу від 10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач - начальник ВСП у ЗС України - начальник ГУ ВСП у ЗС України безпідставно дійшов до висновку про порушення позивачем військової дисципліни, яке полягає в неналежному виконанні доручення про проведення службового розслідування. Позивач зазначає, що службове розслідування, призначене відповідно до наказу Міністра оборони України від
17.12.2015 щодо уточнення проведення умов торгів у військовій частині (далі - в/ч) А4150 на закупівлю виробів з бетону, проведено комісією під його головуванням об'єктивно. Позивач вказує, що ним повністю досліджені питання, поставлені перед комісією, а також виконаний в повному обсязі План проведення службового розслідування. На думку позивача, твердження про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків є проявом упередженого ставлення до нього керівництва ГУ ВСП ЗС України. Позивач звертає увагу на те, що після подання акта проведеного ним службового розслідування жодні зміни до вказаного акта не вносились, повторного розслідування ніхто не проводив, нових порушень в діяльності в/ч А4150 не виявлено. Позивач також зазначає, що за фактом неналежного проведення службового розслідування відкрите кримінальне провадження, яке станом на час розгляду справи закрите у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій відмовити повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про неповноту проведення службового розслідування за фактом торгів у в/ч А4150 на закупівлю виробів з бетону для будівництва, призначеного відповідно до наказу Міністра оборони України від 17.12.2015 "Про призначення службового розслідування", здійсненого комісією під головуванням позивача. Суд зазначив, що дані, наведені в аналітичній довідці про результати аудиту відповідності окремих питань в/ч А4150 від 04.02.2016 №902, не спростовують допущені комісією з проведення службового розслідування та її головою полковником ОСОБА_1 порушення під час його проведення. Суд не взяв до уваги доводи позивача про те, що закриття кримінального провадження, підтверджує об'єктивність проведеного службового розслідування комісією під його головуванням, оскільки це свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, і не спростовує підстав щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року у справі №813/1734/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ начальника ВСП у ЗС України - начальника ГУ ВСП у ЗС України від 10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Зобов'язано начальника Західного територіального управління ВСП провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2016 року без врахування стягнень, накладених відповідно до наказу від 10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що службове розслідування з метою уточнення умов проведення торгів у військовій частині А4150 на закупівлю виробів з бетону для будівництва, встановлення можливих порушень вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" з боку посадових осіб вказаної військової частини, було призначено на підставі останнього абзацу п. п.1.2. п.1 Інструкції, а саме за фактом певних подій, а не за будь-якими правопорушеннями чинного законодавства у діях конкретних військовослужбовців або посадових осіб військової частини А4150, предметом службового розслідування були саме умови проведення торгів у військовій частині А4150 на закупівлю виробів з бетону для будівництва, а також встановлення можливих порушень вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" з боку посадових осіб вказаної військової частини, що судом першої інстанції враховано не було. Отже, вказані обставини, як вказав суд апеляційної інстанції, свідчать про те, що під час проведення службового розслідування його предмет та досліджувані питання, які ставилися перед комісією, були повністю перевірені та встановлені, а також виконаний в повному обсязі План проведення службового розслідування, затверджений особисто начальником управління запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступником начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковником Гуцолом В. В., про що свідчать матеріали службового розслідування. Колегія суддів визнала необґрунтованими посилання відповідача на те, що у висновках акту службового розслідування відсутні посилання на те, які саме норми порушив конкретний військовослужбовець або посадова особа, а також відсутні причини та умови, які сприяли вчиненню правопорушення, оскільки наявність висновку акту службового розслідування взагалі не регламентована та не передбачена нормами та положеннями Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 15.03.2004 № 82, а тому висновки комісії можуть бути прописані у довільній формі, що було зроблено позивачем та членами комісії. Також колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення, не враховано, що кримінальне провадження №4201614041000029 від 04.02.2016 військовою прокуратурою Львівського гарнізону було зареєстровано не відносно позивача, а за фактом розтрати службовими особами військової частини А4150 бюджетних коштів у розмірі 2 млн. грн. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 410 КК України. Зазначене провадження 31.03.2016 вказаним органом досудового розслідування закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю в діянні службових осіб військової частини А4150 складу кримінального правопорушення, що свідчить про правомірність дій комісії з проведення службового розслідування та об'єктивність висновків акту службового розслідування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

18 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Західного територіального управління Військової служби правопорядку (далі - скаржник-1) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, в якій відповідач-2 просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-1 зазначає, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення не було допущено порушень вимог діючого законодавства. Вказує, що ним було реалізовано обране командиром вид дисциплінарного стягнення.

18 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України (далі - скаржник-2), в якій відповідач-1 просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-2 зазначає, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були взяті до уваги виключно докази, надані позивачем. Вказує, що в суді першої інстанції було доведено факт неналежного дослідження під час проведення службового розслідування всіх питань, які належали до предмету службового розслідування. Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано врахував в якості доказу обставини закриття кримінального провадження №4201614041000029 від 04.02.2016, оскільки такі не стосуються предмету доказування у цій справі. Вказує, що суд апеляційної інстанції не вказав, які саме норми матеріального права порушені відповідачем при виданні спірного наказу.

Позивачем до Суду подано заперечення на касаційні скарги відповідачів, в якому зазначено про необґрунтованість викладених в них доводів. Просив залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування якого останній вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 17.12.2015 "Про призначення службового розслідування" комісією у складі посадових осіб ГУ ВСП у ЗС України, ЗТУ ВСП, ЗТУ внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністра оборони України проведено службове розслідування з метою уточнення проведення умов торгів у військовій частині (далі - в/ч) А4150 на закупівлю виробів з бетону для будівництва, встановлення можливих порушень Закону України "Про здійснення державних закупівель" з боку посадових осіб вказаної в/ч.

Службове розслідування провела комісія під головуванням начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника ЗТУ ВСП полковника ОСОБА_1.

За результатом вказаного службового розслідування складено Акт від 28.01.2016 (далі - Акт службового розслідування) з такими висновками:

1) порушень за фактом початку процедури закупівлі за відсутністю затвердженого кошторису, яким передбачалися б кошти на закупівлю товару, не встановлено;

2) причиною перенесення термінів подання пропозицій конкурсних торгів та їх розкриття була відсутність станом на 06.11.2015 відповідних змін до кошторису;

3) фактів надання переваг або перешкоджання кому-небудь з учасників торгів, а також порушення порядку визначення переможця відкритих торгів, не виявлено;

4) у зв'язку з тим, що ніхто з виробників залізобетонних виробів Львівської області калькуляції виготовлення вказаних виробів не надав, закупівля проводилась за процедурою відкритих торгів, тому прослідити, чи є цінова пропозиція ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач", яка становить 3995307,97грн., завищеною, неможливо;

5) підстав вважати, що ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" неспроможне виконати замовлення з постачання товару не виявлено;

6) питання пов'язаності ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" та ТОВ "Науково-виробнича корпорація "Клімат сервіс" фактів спільної підприємницької діяльності не виявлено (Т.1 а. с.148-157).

Вказаний Акт службового розслідування підписаний всіма членами комісії без зауважень та членом комісії старшим офіцером відділу виявлення військових злочинів та інших правопорушень управління запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ГУ ВСП ЗС України підполковником ОСОБА_3 з викладенням окремої думки (Т.1 а. с.158-166). У вказаній окремій думці зазначено, що висновки та пропозиції акту службового розслідування не відповідають зібраним матеріалам. Розслідування проведено не повно та не всебічно, зокрема:

1) на момент підписання накладної від 22.12.2015 №РН-0000137 вказані у ній вироби з бетону фактично в/ч не передані, а накладна містила неправдиві відомості щодо їх наявності.

ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" не спроможне виконати свої обов'язки згідно з договором №1/3011 у визначені вказаним договором строки, а полковник ОСОБА_4, завідомо знаючи про це, вніс особисто, без відповідного погодження істотні зміни до договору, чим надав можливість ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" уникнути штрафних санкцій. В результаті вказаних дій сплачені державні кошти в розмірі 3995307,97грн. за товар, який на момент проведення оплати в/ч не переданий, чим здійснено передоплату.

Діями полковника ОСОБА_4 ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" незаконно надані переваги, які полягали в уникненні штрафних санкцій та здійсненні фактичного безоплатного кредитування.

2) процедуру закупівлі виробів з бетону у в/ч А4150 розпочато з порушенням вимог наказу Міністерства оборони України від 12.02.2015 №60 та розділу 3 Положення про постійно діючий комітет з конкурсних торгів в/ч А4150, які полягали у внесенні до річного плану закупівель за відсутністю затвердженого кошторису, яким передбачалися б кошти на закупівлю відповідного товару;

3) полковником ОСОБА_4 та старшим лейтенантом ОСОБА_5 під час укладання договору №1/3011 порушено ст. ст.11,16,17,58,59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, яке полягало у порушенні ними бюджетного законодавства.

4) вжитими під час службового розслідування заходами питання ціни пропозиції, яка акцептована за результатами проведених торгів, досліджено не в повному обсязі.

5) вжитими під час службового розслідування заходами питання реєстрації за однією адресою ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" та однієї з представників ТОВ "Науково-виробнича корпорація "Клімат сервіс" досліджено не в повному обсязі, а факт можливої пов'язаності учасників торгів не спростовано.

Крім того, під час службового розслідування не надано оцінку тому, що права та обов'язки щодо зберігання виробів з бетону визначені шляхом внесення змін у договір поставки, а договір зберігання не укладався. Не в повному обсязі з'ясовано питання щодо того, в який строк ТОВ "Будівельно-монтажне управління №77 "Житлопостач" повинно здійснити перевезення виробів з бетону у в/ч. Не опрацьовано в повному обсязі питання та не надано оцінку тому, що на момент визначення виду та кількості необхідних для будівництва будівельних матеріалів в/ч не мала відповідної проектної документації щодо запланованого будівництва.

З огляду на наведене, тимчасово виконуючий обов'язки начальника ВСП ЗС України генерал-майор Криштун І. Л. подав на ім'я Міністра оборони України доповідь про результати службового розслідування з пропозиціями: вжити заходів щодо проведення претензійно-правової роботи, проведення аудиту в/ч В4150, направити матеріали до Генеральної прокуратури України, Антимонопольного комітету України та Національної поліції України, провести службове розслідування з метою з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню ОСОБА_6 та іншими службовими особами вказаних правопорушень та встановлення ступеня вини посадових осіб, а голову та членів комісії з проведення службового розслідування за неналежне виконання службових обов'язків під час його проведення притягнути до дисциплінарної відповідальності. На вказаній доповіді міститься резолюція Міністра оборони України "відповідно до чинного законодавства".

Наказом начальника ВСП у ЗС України - начальника ГУ ВСП у ЗС України від
10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення вимог абз.2,3,4 ст.11, ст.17 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту ЗС України, п.3 абз.1,4,5,7, п. п.7 п.4 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82, на позивача накладено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну службову відповідність".

Не погоджуючись з накладеним дисциплінарним стягненням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування наказу від 10.02.2016 №33 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та зобов'язання вчинити дії.

Допитаний в судовому засіданні 06.10.2016 судом першої інстанції свідок ОСОБА_7, член службової комісії під головуванням позивача, зазначив, що в Акті службового розслідування не описано всіх фактів щодо дій командування в/ч А4150, зокрема, по підробці накладної від 22.12.2015 №РН-0000137. Так, перевіркою встановлено, що на час підписання вказаної накладної на території в/ч А4150 знаходилось лише 12% бетонних плит, а решта плит доставлена вже після підписання накладної. Свідок зазначив, що неодноразово звертав увагу позивача на описані ним в окремій думці порушення, проте, вони так і не знайшли свого відображення в Акті службового розслідування.

З показів свідка ОСОБА_8 суд встановив, що він збирав нараду, на якій був присутній позивач, для з'ясування питання не відображення в Акті службового розслідування всіх встановлених порушень. Під час вказаної наради, зокрема, обговорювалось питання оплати в/ч А4150 коштів за бетонні плити, які, на момент такої оплати, фактично не передані, а також питання виготовлення вказаних плит без проектно-кошторисної документації. В подальшому, вказані порушення так і не знайшли свого відображення в Акті службового розслідування.

Свідок ОСОБА_9 зазначив, що проводив службове розслідування щодо кошторису в/ч А4150. В цій частині порушень вимог законодавства ним не виявлено.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку), визначаються Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.3 вказаної Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 вказаної Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по - батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

Згідно з п. 5.6. Інструкції особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за всебічне повне, своєчасне і об'єктивне його проведення та додержання законодавства України.

Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту ЗС України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом, і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Пунктом 3 Інструкції передбачено ряд обставин, які повинні бути встановлені під час проведення службового розслідування. Після встановлення комісією всіх обставин службового розслідування відповідно до його предмету, складається відповідний акт службового розслідування, який за своїм змістом повинен відповідати вимогам, передбаченим пунктом 4.1 Інструкції. При цьому, пукнтом 5.6 цієї Інструкції передбачено, що особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за всебічне повне, своєчасне і об'єктивне його проведення та додержання законодавства України.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника ВСП ЗС України генерал-майор Криштун І. Л. подав на ім'я Міністра оборони України доповідь про результати службового розслідування з пропозиціями: вжити заходів щодо проведення претензійно-правової роботи, проведення аудиту в/ч В4150, направити матеріали до Генеральної прокуратури України, Антимонопольного комітету України та Національної поліції України, провести службове розслідування з метою з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню ОСОБА_6 та іншими службовими особами вказаних правопорушень та встановлення ступеня вини посадових осіб, а голову та членів комісії з проведення службового розслідування за неналежне виконання службових обов'язків під час його проведення притягнути до дисциплінарної відповідальності. На вказаній доповіді міститься резолюція Міністра оборони України "відповідно до чинного законодавства".

Суд критично оцінює висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що під час проведення службового розслідування його предмет та досліджувані питання, які ставилися перед комісією, були повністю перевірені та встановлені, а також виконаний в повному обсязі План проведення службового розслідування, затверджений особисто начальником управління запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступником начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковником Гуцолом В. В., оскільки наведені обставини спростовані як матеріалами справи, так і поясненнями свідків, наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Також безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на те, що наявність висновків акту службового розслідування взагалі не регламентована та не передбачена нормами та положеннями Інструкції.

Пунктом 4 Інструкції чітко визначено, що за результатами службового розслідування складається акт. Вказаним пунктом передбачено конкретні вимоги до складання акту службового розслідування, серед яких, зокрема, є пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності та інші заходи, які пропонується здійснити. При цьому, Суд зауважує, що під пропозицією та рекомендованими комісією заходами, що пропонуються здійснити, мається на увазі саме висновки, зроблені комісією за результатом проведеного службового розслідування.

Крім того, Суд вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення, не враховано, що кримінальне провадження №4201614041000029 від 04.02.2016 військовою прокуратурою Львівського гарнізону було зареєстровано не відносно позивача, а за фактом розтрати службовими особами військової частини А4150 бюджетних коштів у розмірі 2 млн. грн. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 410 КК України.

Так, суд першої інстанції правомірно вказав на те, що обставини закриття кримінального провадження не можуть слугувати підтвердженням об'єктивності проведеного службового розслідування комісією під головуванням позивача, оскільки це свідчить лише про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, втім не спростовує підстав притягнення позивача саме до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині

Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень Дисциплінарного статуту ЗС України, Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82, що призвело до скасування цим судом рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року - залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Західного територіального управління Військової служби правопорядку задовольнити частково.

Касаційну скаргу Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 813/1734/16 скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 813/1734/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович Н. В. Шевцова