Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №825/1984/16

адміністративне провадження №К/9901/22779/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (суддя Мєзєнцев Є.І.),

в с т а н о в и в :

у листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУ НП), Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 9 ГУ НП, оформлене протоколом ОП № 15.00025077.0060840 від 16 серпня 2016 року та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте відносно інспектора Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП № 195 о/с від 7 жовтня 2016 року в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за підпунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 7 жовтня 2016 року;

поновити ОСОБА_1 з 8 жовтня 2016 року на посаді інспектора Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 8 жовтня 2016 року по день винесення судового рішення.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 17 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ГУ НП оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою від 7 лютого 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ НП та надав йому строк для усунення недоліків до 20 лютого 2017 року.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що апелянт не в повному обсязі сплатив судовий збір (саме 606,32 грн., тоді як належало сплатити, на думку апеляційного суду, 1818,96 грн.).

20 лютого 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ НП, у якому апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочити сплату судового збору на 15-20 діб.

Зазначене клопотання обґрунтував тим, що сплата судового збору здійснюється за рахунок бюджетних коштів через установи Державної казначейської служби України, тому виконання вимог суду потребує певного часу.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 лютого 2017 року відмовив у відстроченні сплати судового збору і повернув апеляційну скаргу ГУ НП з підстав, визначених частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у попередній редакції (далі - КАС).

Таке рішення мотивував тим, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених у ньому обставин.

У касаційній скарзі ГУ НП, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу цього суду і направити справу для продовження розгляду.

З-поміж іншого, заявник пояснив, що окрім як відстрочити сплату судового збору він у тому ж клопотанні просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з тим, що не встигав сплатити судовий збір у встановлений судом строк. Як пояснив заявник, судовий збір він доплатив у повному розмірі, утім апеляційний суд повернув його апеляційну скаргу з мотивів невиконання вимог ухвали від 7 лютого 2017 року.

Ухвалою від 14 березня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою ГУ НП.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 102 КАС у попередній редакції пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Залишення апеляційної скарги без руху на підставі частини третьої статті 189 КАС (у попередній редакції) є процесуальним механізмом, який має на меті привести її (апеляційну скаргу) у відповідність з вимогами, встановленими статтею 187 КАС (долучення документа про сплату судового збору - одна із них (частина шоста статті 187 КАС).

На думку колегії суддів, строк, протягом якого заявник повинен виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху суд може продовжити, зокрема, якщо це необхідно для належного виконання вимог цієї ухвали і апелянт про це клопоче.

При постановленні ухвали від 21 лютого 2017 року суд апеляційної інстанції відмовив заявнику у відстроченні сплати судового збору, водночас залишив поза увагою клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшов до передчасного висновку про її повернення.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням зазначеного та керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа