Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2020 року у справі №818/184/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 818/184/17

адміністративне провадження № К/9901/29390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Шевцової Н. В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування актового запису про шлюб, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Старосуд М. І., судді - Яковенко М. М., Лях О. П. ).

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила скасувати актовий запис про шлюб №309 від 08.05.2015, вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що ОСОБА_4 не був особисто присутній під час реєстрації шлюбу, а підписи у заяві про реєстрацію шлюбу і в актовому записі про шлюб вчинені іншою особою.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв'язку зі смертю позивача - ОСОБА_3, її було замінено правонаступником - ОСОБА_1 на підставі заповіту № 704 від 15.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Бурбикою Т. А.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування актового запису про шлюб задоволено.

Скасовано актовий запис про шлюб №309 від 08.05.2015, вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483.

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що відповідно до висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19.05.2017 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України експертом підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб" та у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб № 309 від 08.05.2016 виконані однією особою; підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб", у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб № 309 від
08.05.2016 та підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підписи наречених: Він " у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19.03.2015 виконані двома різними особами". Суд визнав цю обставину такою, що свідчить про порушення законодавства стосовно особистої участі наречених в поданні заяви про укладення шлюбу та присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу, на підставі чого дійшов висновку, що державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулася з порушенням встановленого порядку, що є підставою для скасування державної реєстрації шлюбу та відповідного актового запису про шлюб №309 від 08.05.2015

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року по справі №818/184/17 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування актового запису про шлюб відмовлено.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, не є підставою для скасування актового запису про шлюб. Суд, посилаючись на положення статті 48 Сімейного кодексу України, зазначив, що шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним, а запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, в даному випадку зазначені позивачем обставини не є підставами для задоволення позову про скасування актового запису про шлюб, оскільки статтею 48 Сімейного кодексу України передбачено визнання шлюбу неукладеним за обставин, зазначених позивачем. Таким чином, у разі задоволення позову про визнання шлюбу неукладеним, на підставі такого рішення суду за заявою заінтересованої особи запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється, а не скасовується такий актовий запис про шлюб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

15 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що апеляційний суд фактично погодився з тим, що існують підстави для задоволення позову, однак не у спосіб, обраний позивачем. Вважає, що вимога про скасування актового запису про шлюб є ідентичною вимозі про анулювання такого шлюбу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 08.05.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, правонаступником якого є відповідач, про що складено актовий запис про шлюб № 309 від 08.05.2015.

30.10.2015 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

В ході судового розгляду справи, за клопотанням позивача, судом першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза.

Згідно висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19.05.2017 підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб" та у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб №309 від 08.05.2016 виконані однією особою.

Підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб", у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб №309 від 08.05.2016 та підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підписи наречених: Він" у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19.03.2015 виконані двома різними особами".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, відповідачем у справі адміністративної юрисдикції є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За правилами ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду у цій справі є правомірність вчиненого відповідачем актового запису про шлюб №309 від
08.05.2015 щодо реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_4 не був особисто присутній під час реєстрації шлюбу, а підписи у заяві про реєстрацію шлюбу і в актовому записі про шлюб вчинені іншою особою.

Отже, Суд зазначає, що об'єктом перевірки судами у цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, і залежно від встановлених обставин повинно вирішуватись питання правомірності вчиненого відповідачем актового запису про реєстрацію цього шлюбу.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, Суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів при розгляді цієї справи також враховує, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із позовом до ОСОБА_2, Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - Третя сумська державна нотаріальна контора, про скасування (анулювання) актового запису Ковпаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції від 08 травня 2015 року №309 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483 (цивільна справа №591/6428/17-ц).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Крім того, постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м.

Суми від 05 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року - без змін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ч.1 ст. 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ч.1 ст. 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року скасувати.

Закрити провадження в адміністративній справі №818/184/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович Н. В. Шевцова