29.09.2016 | Автор:
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Помилково перераховані кошти: процедура повернення

Може статися так, що юридична особа, формуючи платіжне доручення, допускає помилку і кошти перераховує неналежній юридичній особі. Аналіз судової практики вказує, що таку ситуацію називають по-різному: помилково зараховані кошти; помилково списані кошти; помилковий банківський переказ; безпідставно сплачені кошти;безпідставно отримані кошти; і, навіть, несанкціонований переказ коштів. Але в подальшому узагальнюється до цивільно-правового визначення – набуття майна без достатньої правової підстави.

Процедура повернення власних помилково перерахованих коштів передбачає досудове врегулювання і судове вирішення проблеми, що виникла.

Досудове врегулювання. Звертаємося до банківської установи та з’ясовуємо хто став отримувачем коштів. Отримавши назву підприємства, методом пошуку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, встановлюємо юридичну адресу юридичної особи, інші контактні дані та керівника. Далі упродовж 5-ти робочих днів необхідно звернутися із претензією про вимогу повернути кошти.

Результат пошуку зображень за запитом "Помилково перераховані кошти: процедура повернення"

Користуйтесь консультацією: ПОРАДИ ЮРИСТА ПРИ НАДАННІ ТА ОТРИМАННІ ГРОШЕЙ У БОРГ

Більш складним є судове вирішення цієї проблеми. Не отримавши позитивного результату за наслідками досудового врегулювання, необхідно готувати позовну заяву до суду. Для обґрунтування своєї позиції потрібно почати із формування доказової бази.
Копія платіжного доручення та її поле призначення платежу надасть інформацію про підстави такого платежу. Варіанти записів там можуть бути такі: «оплата згідно рахунку» – в такому разі неналежний отримувач коштів (надалі – відповідач), не бажаючи їх повернути, може до судового засідання сфальшувати такий документ і стверджувати, що оплата відбулася належним чином. Якщо ж запис буде здійснено про оплату згідно з договором, то це породжує дві ситуації: 1) відповідач є контрагентом, але помилково отримав кошти; 2) відповідач не є контрагентом, але не має мети здійснити повернення коштів. У першому випадку, відповідач повинен буде надати юридичну підставу (рахунок, акт, договір) отриманих коштів, а позивач буде оспорювати пов’язаність платежу із цими підставами. У другому ж випадку, перед відповідачем ще важча задача – надати суду хоч якийсь доказ пов’язаності із позивачем.
Необхідно віднайти та долучити копію рахунку, договору, які вказано у призначені платежу. Даними документами можливо обґрунтовувати кому призначався платіж, зокрема, чому було зазначено саме таку суму до переказу, і чим це підтверджується. Для прикладу, рахунок-фактура – це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за поставленні (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. А отже, рахунок-фактура дає інформацію якого предмету та умов стосувався платіж.
Іншим важливим доказом є довідка з банку про розрахунки між позивачем та відповідачем. Даним документом необхідно буде надати суду інформацію, що на момент звернення до суду кошти не повернуті.
Копія претензії також є доказом, як і підтвердження її поштового відправлення. Цим підтверджуємо, що належно зверталися до відповідача і він був повідомлений про отримання коштів та про вимогу їх повернути.

Результат пошуку зображень за запитом "Помилково перераховані кошти: процедура повернення"

Користуйтесь консультацією: Верховний Суд відмовив особі у поверненні 500 тис. $ оскільки боргова розписка не містила зобов’язання боржника про повернення коштів

Нормативне обґрунтування правової позиції. Основою правової позиції є положення ст.1212 Цивільного кодексу України – «Загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави». Відповідно до вимог цієї норми особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

З переліку спеціального законодавства необхідно використовувати Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де містяться визначення понять переказу коштів, помилкового переказу, та неналежного переказу.
Так, переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ –рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

До спеціального законодавства відноситься:
1) Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, де знаходимо визначення термінів: неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник – особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
2) Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 № 227/95, відповідно до вимог якого підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п’ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Використання спеціального законодавства дозволить чітко визначити правовідносини, які відбулися та є предметом спору, охарактеризувати суб’єктів, дії, що були вчинено та правові наслідки, які ці дії породжують. В нашому випадку, помилковий переказ неналежному платнику, зобов’язує останнього повернути ці кошти протягом п’яти днів. В іншому випадку існує можливість додатково вимагати відшкодування згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та збитків від інфляції.

Результат пошуку зображень за запитом "Помилково перераховані кошти: процедура повернення"

Вспомните новость: КРЕДИТНЫЕ КАРТОЧКИ – ДОБРО ИЛИ ЗЛО?!

У судовому врегулюванні проблеми, що виникла, можуть мати місце нетипові ситуації.
1.Кошти помилково перераховані контрагенту на рахунок в банку що ліквідовується. Варіант розвитку подій – суд констатує, що оскільки розпочато процедуру ліквідації банку (і завершено термін приймання вимог кредиторів), то відповідач (контрагент, на рахунок якого перераховано кошти), фактично немає можливості керувати своїм рахунком, а отже
і розпоряджатися коштами; у такому випадку у позові буде відмовлено.

2.Позивач замовив у банківській установі термінал еквайрінгу з тим, щоб приймати оплату з карток. Унаслідок технічного налаштування пристрою основний рахунок для приймання платежів було визначено рахунок Державної казначейської служби, і як додатковий рахунок – рахунок позивача. Як наслідок, позивач помилково прийняв оплату (перерахував кошти) на рахунок Державної казначейської служби. Позивач ризиковано обрав відповідачем банківську установу, і як наслідок – суд відмовив у позові повністю, оскільки банк надав документи приймання-передачі послуги по налаштуванню пристрою.

3.Схожою є третя ситуація, коли помилково кошти перераховані на рахунок фізичної особи – підприємця, яка померла. Помилковим буде позов до банківської установи, остання не уповноважена повертати такі кошти за заявами юридичних осіб. А за втрачений час – родичі особи-боржника можуть прийняти спадщину, і, у тому числі, кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Підсумки. Описані на початку статті обставини видаються легкими до вирішення, але глибший аналіз судової практики вказує на ситуації, які потребують фахового юридичного супроводу. За таких умов є потреба залучати кваліфікованих юристів вже на досудовому етапі для формування як стратегії захисту інтересів, та і моделювання ймовірних сценаріїв розвитку подій. Європейська правнича компанія володіє потрібними професіоналами з великим досвідом судового представництва.

 Автор консультації: Європейська правнича компанія

8
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: