Історія справи

Постанова від 14.03.2024 року у справі №280/9531/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа №280/9531/21

адміністративне провадження № К/990/42668/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/9531/21

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача - Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. 07 жовтня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за періоди: 2008 рік (з січня по травень, листопад та грудень); за 2009 рік (з січня по липень, з вересня по листопад) та з 01.01.2010 по 31.12.2015;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за періоди 2008 рік (з січня по травень, листопад та грудень); за 2009 рік (з січня по липень, з вересня по листопад) та з 01.01.2010 по 31.12.2015.

Установлені судами фактичні обставини справи

2. ОСОБА_1 з 07.06.2004 по 14.09.2018 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_1 .

3. Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в період проходження служби.

4. Відповідач листом повідомив позивачу, що нарахування та виплати індексації в період з 01.01.2016по 14.09.2018 виплачувалася у відповідності до вимог телеграми Департаменту фінансів № 248/1485 від 26.03.2018, «Правил проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Постанова № 1078). У цьому листі також роз`яснено, що відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Постанови № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10. Водночас для виплати індексації в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Пунктом 14 Постанови № 1078 визначено, що роз`яснення про застосування порядку проведення індексації грошових доходів населення надає Міністерство соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики). Відповідно до роз`яснень Мінсоцполітики механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки Постановою № 1078 не передбачений.

5. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за періоди: 2008 рік (з січня по травень, листопад та грудень); за 2009 рік (з січня по липень, з вересня по листопад) та з 01.01.2010 по 31.12.2015 протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №280/9531/21 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

6.1. визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 31.05.2008, з 01.04.2013 по 30.04.2014;

6.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 31.05.2008, з 01.04.2013 по 30.04.2014;

6.3. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

7. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач 04.01.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2023 витребувано Запорізького окружного адміністративного суду матеріали справи №280/9531/21, які надійшли до суду апеляційної інстанції 19.10.2023.

9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 280/9531/21. Апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

10. Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 заявником апеляційної скарги отримана 30.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

11. На виконання вимог ухвали суду від 24.10.2023 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому відповідач вказував, що з 24.02.2022 і по теперішній час особовий склад військової частини НОМЕР_1 приймає участь у воєнних (бойових) діях, в тому числі і виконавець, на якого покладено обов`язки з вирішення юридичних питань військової частини НОМЕР_1 , крім того з 24.02.2022 на протязі декількох місяців він брав участь у обороні міста Харкова. Також з метою збереження життя і здоров`я особового складу, військового майна та виконання завдань за призначенням щодо стримування та відсічі збройної агресії російської федерації, захисту територіальної цілісності та недоторканості України, військова частина НОМЕР_1 неодноразово змінювала місце дислокації. До 17.10.2023 у військової частини НОМЕР_1 були відсутні офіційні електронна адреса та пошта. Все листування здійснювалося виключно засобами поштового зв`язку. Зазначені факти та обставини унеможливили здійснювати належним чином захист інтересів військової частини НОМЕР_1 та своєчасно відпрацьовувати і надсилати до суду процесуальні документи.

12. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 280/9531/21 відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №280/9531/21 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

12.1. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

12.2. Так, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції від 04.02.2022 направлено військовій частині НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену нею у відзиві на позовну заяву ( АДРЕСА_1 ), проте 19.05.2022 до суду першої інстанції повернувся поштовий конверт з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». За заявою відповідача від 11.08.2022 про направлення копії рішення від 04.02.2022 на електронну пошту або поштову адресу представника військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , суд першої інстанції надіслав 15.08.2022 представнику військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на її електронну пошту копію рішення від 04.02.2022, що підтверджується відповіддю останньої.

12.3. Отже, як зазначив суд апеляційної інстанції останнім днем строку на апеляційне оскарження, з урахуванням частини першої статті 295 КАС України було 07.03.2022, а з урахуванням частини другої цієї статті - 14.09.2022. Проте, апеляційна скарга представником військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 була направлена до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку лише 04.01.2023, тобто із значним порушенням строку, передбаченого як частиною першою так і частиною другою статті 295 КАС України.

12.4. При цьому, суд цієї інстанції зауважив, що виходячи зі змісту заяви представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , поданої до суду першої інстанції 11.08.2022, у серпні 2022 року військова частина НОМЕР_1 перебувала у м. Дніпро та мала безперешкодну можливість отримувати від суду кореспонденцію та відповідно направляти до суду заяви та скарги. Проте, жоден з доводів клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтовує у чому полягала неможливість подання апеляційної скарги представником відповідача - ОСОБА_2 саме протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду першої інстанції - з 15.08.2022 по 14.09.2022 включно, а не більш ніж через 4 місяці з дня отримання представником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

12.5. Більш того, в обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, наданого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність об`єктивних перешкод для звернення представника відповідача ОСОБА_2 з апеляційною скаргою у цій справі у період з 15.08.2022 по 14.09.2022 включно.

12.6. У підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

13. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, із посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023, а справу направити до цього суду для продовження розгляду.

14. На обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор вказує, що в діях військової частини НОМЕР_1 вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотань про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання нею своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

14.1. Відповідач уважає, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи поважність наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, безпідставно не взяв до уваги обставини введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та залучення особового складу військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, що обмежує доступ до засобів поштового та телекомунікаційного зв`язку в умовах ведення постійних бойових дій та оперативного переміщення. Наголошує, що вказані обставини позбавили можливості відповідача вчасно ознайомитися з прийнятим рішенням суду, а відповідно скористатися правом на його оскарження.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

17. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

19. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 21.12.2023 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.

20. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

22. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

23. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

24. При цьому, згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

25. Відповідно до положень частини п`ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

26. Згідно із пунктом 1 частини шостої цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема день вручення судового рішення під розписку.

27. Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. 29. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

31. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

32. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

34. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

35. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

36. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

37. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

38. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

39. Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

40. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції від 04.02.2022 направлено військовій частині НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену нею у відзиві на позовну заяву ( АДРЕСА_1 ), проте 19.05.2022 до суду першої інстанції повернувся поштовий конверт з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». За заявою відповідача від 11.08.2022 про направлення копії рішення від 04.02.2022 на електронну пошту або поштову адресу представника військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , суд першої інстанції надіслав 15.08.2022 представнику військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на її електронну пошту копію рішення від 04.02.2022, що підтверджується відповіддю останньої. Із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 04.01.2023.

42. Одночасно із апеляційною скаргою відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого посилався на обставини введення воєнного стану на території України.

43. За результатами розгляду вказаного клопотання ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.10.2023 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 280/9531/21 відмовлено.

44. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

45. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали для подання до суду заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

46. На виконання вимог ухвали суду від 24.10.2023 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

47. У поданому до суду клопотанні апелянт повторно посилається на обставини введення воєнного стану в Україні та неможливістю у зв`язку із вказаним своєчасно та належним чином здійснювати представництво військової частини НОМЕР_1 в суді.

48. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 280/9531/21 відмовлено.

49. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, на які посилався апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Судом зауважено, що подане клопотання не містить посилань на конкретні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану в роботі конкретного виконавця, на якого покладено обов`язки з вирішення юридичних питань військової частини НОМЕР_1 , та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

50. У аспекті означених висновків судів попередніх інстанції колегія суддів зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.

51. Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

52. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

53. У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

54. У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт покликався саме на введення в Україні воєнного стану, залучення особового складу Військової частини НОМЕР_1 до бойових дій, неодноразової зміни місяця дислокації військової частини.

55. Колегія суддів не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак указані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами (як-от, наприклад, накази командування про залучення особового складу військової частини НОМЕР_1 ), при цьому, врахуванню підлягає також і тривалість пропущеного строку, а саме майже 4 місяці з моменту отримання рішення суду першої інстанції, тобто в апелянта було більш, ніж достатньо часу, реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

56. Необхідно зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

57. Як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, виходячи зі змісту заяви представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , поданої до суду першої інстанції 11.08.2022, у серпні 2022 року військова частина НОМЕР_1 перебувала у м. Дніпро та мала безперешкодну можливість отримувати від суду кореспонденцію та відповідно направляти до суду заяви та скарги. Проте, жоден з доводів клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтовує у чому полягала неможливість подання апеляційної скарги представником відповідача - Орєховою Я.Л. саме протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду першої інстанції - з 15.08.2022 по 14.09.2022 включно, а не більш ніж через 4 місяці з дня отримання представником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

58. При цьому, в обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, наданого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність об`єктивних перешкод для звернення представника відповідача ОСОБА_2 з апеляційною скаргою у цій справі у період з 15.08.2022 по 14.09.2022 включно.

59. Зважаючи на це, доводи скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги в контексті описаних обставин, Верховний Суд уважає необґрунтованими і погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

60. Підсумовуючи наведене Суд резюмує, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

61. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.

62. Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин подання апеляційної скарги, часових меж з моменту, коли відповідач отримав оскаржуване судове рішення (15.08.2022) до моменту його оскарження (04.01.2023), тобто зі сплином майже 4 місяців, невчинення ним дій, спрямованих на своєчасне його оскарження, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

63. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

64. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

65. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

67. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі № 280/9531/21залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк