Головна Блог ... Консультації від юристів Землі для сіножаті та випасу худоби: як отримати і що з ними можна робити Землі для сіножаті та випасу худоби: як отримати і...

Землі для сіножаті та випасу худоби: як отримати і що з ними можна робити

Відключити рекламу
 - 0dc54c4833630cc77026f597e00af505.jpeg

Зміст:

Складно уявити українське село чи селище, де хоча б одна родина не тримала свою худобу. Наш працьовитий народ завжди займався тваринництвом, навіть якщо раніше, півжиття працював у місті. Однак худобу потрібно десь випасати. Для цього, серед усіх угідь сільськогосподарських земель, розрізняють сіножаті та пасовища. У статті розглянемо, чим такі землі відрізняються від інших сільськогосподарських, як оформити землю під пасовища і як взяти в оренду пасовища.

Користуйтеся консультацією: Незатребувані паї - що з ними відбувається і коли припиняється право на пай

Закон про пасовища та сіножаті

Нормативне регулювання цієї категорії угідь, що входять до складу земель сільськогосподарського призначення (далі - с/г земель) міститься в :

  • Земельному кодексі України від 25.10.2001 №2768 (далі – ЗК);
  • Закон України "Про рослинний світ" від 09.04.1999 №519 (далі - Закон №519);
  • Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161 (далі - Закон №161);
  • “Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВУ)” у “Порядку ведення Державного земельного кадастру” Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - КВУ);
  • Наказ Держкомзему від 23.07.2010 № 548 “Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель” (далі - Наказ №548);
  • Лист Держкомзему від 16.12.2005 №14-20-II/10867 “Щодо надання в оренду земельних ділянок для випасання худоби” (використовувати з урахуванням змін до НП).

Окремого закону про пасовища та сіножаті немає. Раніше класифікацію угідь, їхні визначення та якості – регулював ГОСТ 26640-85, але з 2016 року він уже не використовується на території України. Також важливо зауважити, що в деяких територіальних громадах, ЗМС затверджують свої нормативні акти щодо порядку використання громадських земель для випасу худоби, сінокосів. Наприклад, 25.05.2021 р. затверджено ”Положення про громадські пасовища (сіножаті) на тер. Сахновщинської селищної ради”.

Користуйтеся консультацією: Обмеження на землях рекреаційного призначення та відповідальність за їх порушення

Ділянка землі для випасу худоби та сіножаті

Земельні ділянки для сіножаті та пасовища Земельний кодекс відносить до земель сільгосппризначення (частина 2 статті 22 ЗК).

Наказ №548, класифікуючи угіддя сільгосппризначення, виділяє 14 підрозділів, зокрема підрозділ 01.08. - для сіножаті та випасання худоби. КВУ також якісно відрізняє ріллю від сіножаті й пасовища. Так:

Рілля - виоране поле. Зораний шар ґрунту. Поле систематично використовується під засів с/г культур, а також облаштування теплиць, оранжерей тощо. Рілля не може використовуватись під пасовища та сіножаті.

Це пояснює головну відмінну характеристику земель для сінокосів та пасовищ – вони не призначені для посіву та вирощування сільськогосподарських культур, також під теплиці, парники, оранжереї їх використовувати не можна. Для вирощування на таких землях с/г культур необхідно змінювати їхнє цільове призначення в рамках угідь - на пасовища/сіножаті.

Таким чином, керуючись КВУ та ЗК:

Сінокоси - це підгрупа земель сільськогосподарського призначення, що включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння, рівномірно вкриті деревною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Пасовища - це підгрупа земель сільськогосподарського призначення, що включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасу худоби, рівномірно вкриті деревною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Користуйтеся консультацією: Лісосмуги - що про них говорить законодавство

Використання землі під сіножаті або пасовища

Особливість комунальних/державних земель для сіножаті та випасу худоби в тому, що керуючись ст. 134 ЗК - вони не підлягають продажу або передачі в користування на конкурентній основі (на земторгах).

Проте, згідно із ч. 1 ст. 34 ЗК: громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокоси та випасання худоби.

Що цікаво – за ч. 4 ст. 59 ЗК - і громадянам, і юридичним особам органами виконавчої влади (далі - ОВВ) та місцевого самоврядування (далі - ОМС) із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди острова для сінокосіння. Логіка законодавця тут цікава, адже там лише громадяни, а тут – землі водного фонду, для юросіб, у тому числі, ще й під сінокіс.

Норма ч. 1 ст. 34 ЗК, на жаль, не уточнює які саме землі для сінокосіння/пасовища можуть орендувати особи - не уточнює вона і той факт, чи комунальна/державна земля входить до цього переліку. Так, у практичній площині, вважається, що норма ч. 1 ст. 34 дозволяє брати в оренду громадянам і приватні земельні ділянки, і комунальні/державні земельні ділянки для сінокосіння.

Це підтверджується локальними актами про виділення земельних ділянок під сінокіс та пасовища - наприклад - Рішення Дорошевської громади Миколаївської області, Вознесенського району від 15 листопада 2018 року №6 (прийняте на ХХІІІ позачерговій сесія) “Про надання земельної ділянки в оренду для сінокосіння” надано громадянину на 10 років).

Також, прикладом можуть бути судження, як, наприклад, Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 р. у справі №0640/3469/18, в якій частково задовольнили позовні вимоги громадянина, а саме визнали протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з подальшою передачею земельної ділянки в оренду на 49 років для сіножаті.

Які ще можливості використання угідь таких категорій? Ч.2 ст. 34 ЗК наказує, що ОВВ та ОМС можуть створювати на державних комунальних землях громадський сінокіс та пасовища.

Які вимоги висуваються щодо використання таких специфічних земель? Землі для сінокосів та пасовищ можуть використовуватися виключно – що логічно – для цілей сіножаті або пасовища для худоби. Використання їх як ріллі, наприклад - як було описано раніше - вважатиметься нецільовим використанням земель. Нецільове використання земель може спричинити:

  • розірвання договору оренди, втрату права переважної оренди на новий термін;
  • адміністративну відповідальність: 1) за ст. 53 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у вигляді штрафу на громадян від 85 до 425 гривень або штрафу на посадових осіб – від 255 до 510 грн; 2) за ст. 55 КУпАП, як за порушення правил землеустрою - штрафу від 85 - 340 грн, а на посадових осіб від 255-510 грн;
  • цивільно-правову відповідальність: зобов'язання компенсувати збитки (відшкодувати збитки) власнику землі.

Водночас Закон №519 у ст. 10 розглядає заготівлю сіна та випас худоби як спеціальне використання природних рослинних ресурсів, що за загальним правилом вимагає дозволу, який видається уповноваженими органами. Втім, користувачі таких земель (як і орендарі) - не повинні отримувати дозволи на спецвикористання природних рослинних ресурсів, якщо такі землі їм надані за цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) госп-ва, особистого підсобного госп-ва, колективного садівництва, городництва, сіножаті, випасів худоби. Виняток становить використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, які занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Закон №591 у ст. 18 також містить низку правил використання природних рослинних ресурсів для випасів худоби та інших потреб тваринництва:

  • таке здійснюється на земділянках, визначених у передбаченому земельним законодавством порядку;
  • таке забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослинного світу або перешкоджає їхньому своєчасному природному відтворенню.

Оренда землі під пасовища та сіножаті

Оренді землі під пасовища та землі для сінокосів комунальної чи державної власності, керуючись ч. 2 ст. 134 ЗК, не повинні передувати конкурсні процедури (земторги).

Для отримання в оренду, якщо відбувається надання землі зі зміною її цільового призначення, або формується нова земельна ділянка (як і буває) - необхідний проект землеустрою з його відведення (далі - ПЗ). Керуючись ч. 2 ст. 123 ЗК, зацікавлена ​​в отриманні у користування такої ділянки із земель держ./комунальної власності (за ПЗ) особа, проходить такі етапи:

  1. Звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку ПЗ до ОВВ або ОМС. Якщо земельна ділянка перебуває у власності тер.громад - звертаються сільська, селищна та міська рада, або до обласної, районної ради таких громад, ВР АРК (ст. 122 ЗК), якщо це землі держвласності - Держкомзем та його тер.органи.

У зверненні вказують:

  • розміри земельної ділянки;
  • її признаення.

До нього додаються:

  • графічні матеріали, де вказано бажане місцезнаходження та розміри;
  • письмова згода власника ділянки, завірена нотаріально.
  1. Отримання дозволу або відмови від дозволу на розробку ПЗ. Так, згідно з положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК, ОВВ або ОМС у термін 1 місяць має розглядати це клопотання та або дає дозвіл - або надає мотивовану відмову.

Тут важливо розуміти, що причиною відмови може бути лише невідповідність місця розміщення земельної ділянки згідно законів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних підстав використання і охорони земель територіальної громади, проектів землеустрою з впорядкування території населених пунктів, затвердженої законом.

Тобто ЗК визначає вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на виготовлення ПЗ земділянки. А у випадках відмови від такого дозволу, уповноважений орган має мотивувати причини.

  1. Після дозволу замовляє розробку ПЗ, для цього - укладає договір з тим, хто розроблятиме такий ПЗ.

Розробниками можуть бути:

  • юридичні особи, що володіють спеціальним технічним та технологічним забезпеченням і в складі яких працює сертифікований інженер-землевпорядник, що відповідає за якість робіт з землеустрою;
  • ФОП, що володіє спеціальним технічним та технологічним забезпеченням і є сертифікованим інженером-землевпорядником, що відповідає за якість робіт з землеустрою;

  • За фактом отримання ПЗ та передачі такого до відповідного органу (той, що раніше надавав дозвіл на розробку ПЗ) - такий орган, за загальним правилом, у 2-тижневий термін з дня отримання ПЗ щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання її у користування.

Підставою відмови у затвердженні ПЗ може бути його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

  1. Укладення договору оренди та реєстрація такого права, згідно із Законом №161.

Якщо ж власник такої землі фізособа/юрособа - орендар може без перерахованих вище процедур (оскільки зазвичай така земля вже сформована), укласти з власником договір оренди землі згідно із Законом №161 та зареєструвати своє право.

Якщо Вам потрібна професійна послуга, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Ірина Трофименко

Джерело: Юридичний ресурс Протокол

  • 530

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 530

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст