Відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду. Відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Стаття 19 в редакції Закону № 2997-IX від 21.03.2023 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Відсутність у законодавстві положень щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його житлу терористичним актом, не перешкоджає йому, вимагати від держави компенсації за ст.1 Першого протоколу до Конвенції. (ВС КЦС № 757/14355/18-ц від 15.09.2021 р.).
У березні 2018 року, власник знищеного, внаслідок бойових дій будинку, що був розташований на лінії зіткнення з територіями, де проводилась антитерористична операція, звернувся до суду з позовом до КМУ та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що він, внаслідок бойових обстрілів та влучення снарядів втратив будинок, що знаходився в селі Троїцьке Попаснянського району Луганської області, а майно, що знаходилося у будинку - пошкоджене та розграбоване. За вказаним фактом на підставі його заяви було відкрито кримінальне провадження за частиною 3 статті 185 КК України - крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому. Комісією було складено акт, що житловий будинок повністю зруйновано у зв`язку з прямим попаданням, літня кухня пошкоджена, дерев`яні конструкції, шифер, стіни побито осколками, розбиті вікна, сарай, зруйновано дах, дерев`яні конструкції, частково зруйновані стіни.
Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути на відшкодування заподіяної майнової шкоди за зруйноване майно суму 1 427 047,00 грн, 387 489,00 грн - за розграбоване майно та моральну шкоду в сумі 100 000 грн. Розмір завданої йому шкоди обґрунтовував опосередкованою вартістю знищеного будинку та господарських будівель, а також викраденого майна станом на час звернення до суду, керуючись при цьому частиною десятою статті 86 Кодексу цивільного захисту України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (за текстом - Конвенція), проте не зазначав, що держава винна у пошкодженні його майна.
Рішенням суду першої інстанції у стягнення майнової шкоди відмовлено. Моральну шкоду задоволено частково у розмірі 20 000 грн. Рішення мотивовано тим, що позивач не надав доказів на підтвердження вартості зруйнованого будинковолодіння та розграбованого майна, тому позовні вимоги є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції частково не погодився із судом першої інстанції і стягнув з держави Україна на користь правонаступника (бо власник, на жаль помер) грошову компенсацію в 100 000 грн. Постанова мотивована тим, що протягом тривалого часу не проведено належного розслідування у кримінальному провадженні. КМУ подав касаційну скаргу.
ВС КЦС не погодився із доводами КМУ, а рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін. На обґрунтування ВС КЦС зазначив: Читати повністю