Історія справи

Постанова ВП ВС від 20.11.2025 року у справі №990/171/25
Постанова ВП ВС від 20.11.2025 року у справі №990/171/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 990/171/25

провадження № 11-302заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Уркевича В. Ю.,

судді-доповідачки Шевцової Н. В.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Лук`яненко О. О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Таркаєвої О. С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення

за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2025 року (судді Ханова Р. Ф., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Юрченко В. П.).

УСТАНОВИЛА

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачки

1. ОСОБА_1 16 квітня 2025 року подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:

1) визнати протиправними та скасувати підпункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 , що визначено в додатках до цього рішення, а саме:

- пункт 91 додатка № 1 у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункт 145 додатка № 2 у частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункт 68 додатка № 4 у частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та визнання такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 72 кандидатів на посади суддів;

2) зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних господарських судів, оголошеного рішенням Комісії 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зі стадії перевірки практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «004507» та «0053025») з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом та встановленням результатів практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «0044507» та «0053025») на рівні не менше прохідного бала, що становить 56,25 за одне практичне завдання.

2. Позивачка обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що рішення від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 в оскаржуваній частині Комісія ухвалила без дотримання вимог закону щодо його належного мотивування, а також наведення критеріїв оцінювання.

3. На її думку, рішення Комісії з питання припинення участі кандидата в кваліфікаційному іспиті та визнання його таким, що не склав іспит, має містити мотиви цього рішення та відповідати вимогам, які висуваються до рішень суб`єктів владних повноважень. Таке рішення є несприятливим для особи, а тому має бути чітким, зрозумілим та не допускати його неоднозначного розуміння, сприйняття чи тлумачення.

4. У межах спірних правовідносин дискреція Комісії щодо визначення кількості балів за виконання модельних судових рішень кандидатами врегульована Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання кандидатів, затвердженими рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), та Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затвердженими рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24), яких має дотримуватися Комісія, коли оцінює виконання кандидатами цих елементів практичного завдання.

5. Позивачка наполягає, що виконала практичні роботи повністю, вони містять усі обов`язкові елементи мотивувальної та резолютивної частин згідно зі статтею 282 Господарського процесуального кодексу України, відповідають правилам Методичних вказівок № 228/зп-24 та Положення № 185/зп-24, містять правові висновки Верховного Суду, що підлягали застосуванню у модельних справах. Тож вона не може зрозуміти, які саме недоліки були у її практичній роботі та на підставі чого (яких критеріїв / методик / положення) за перше модельне судове рішення Комісія зняла 13,5 бала, а за друге модельне судове рішення - 30,5 бала.

6. Оцінювання практичних робіт відповідач здійснив без документального фіксування результатів оцінювання відповідно до Методичних

вказівок № 228/зп-24 та Положення № 185/зп-24, що викликає обґрунтовані сумніви в об`єктивності відповідача під час оцінювання її практичних робіт.

7. Цим самим Комісія, на думку позивачки, порушила принцип верховенства права, який охоплює і принципи юридичної визначеності й легітимних очікувань, оскільки наслідки оцінювання Комісією практичних завдань, на відміну від завдань, де оцінювання проводилося не членами Комісії особисто, а за допомогою комп`ютерної програми, є незрозумілими.

8. Арифметичний / математичний метод, який застосувала в спірних правовідносинах Комісія, без належного мотивування оцінювання згідно із Методичними вказівками № 228/зп-24 та Положенням № 185/зп-24, які Комісія ж і затвердила, не відповідає вимогам про «доступність», «передбачуваність» та «зрозумілість», а також не виключає ризику суперечливого тлумачення.

9. На переконання позивачки, оприлюднення лише кількості балів ставить під обґрунтований сумнів ухвалені Комісією рішення, спричинює їх неоднозначне розуміння, сприйняття та суперечливе тлумачення, а також допускає в сторонньої розсудливої людини формування висновків про порушення рівності та неоднаковий підхід до всіх кандидатів, що не узгоджується із принципом належного врядування.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

10. Указом від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Президент України призначив ОСОБА_1 на посаду судді Гребінківського районного суду Полтавської області строком на п`ять років.

11. Повноваження судді ОСОБА_1 припинилися 24 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку, на який її призначено. На момент звернення до суду із цим позовом позивачка не здійснювала правосуддя.

12. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких в апеляційних судах із розгляду господарських справ - 58.

13. ОСОБА_1 30 грудня 2023 року звернулася до ВККС із заявою про участь в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, надалі набула статусу кандидата на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів (господарська спеціалізація).

14. Комісія рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 (з урахуванням її рішень від 31 липня 2024 року № 285/ас-24 та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24) призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах. Цим рішенням також встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

15. Рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 ВККС затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

16. Рішеннями від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 Комісія призначила кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначила черговість етапів його проведення: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

17. Рішенням від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, допустивши до тестування когнітивних здібностей 134 кандидати, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема й ОСОБА_1 .

18. Рішенням від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах, та допустила до виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду 98 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема й ОСОБА_1 .

19. Цим рішенням Комісія також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах, зокрема визначила максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

20. Згідно з визначеним в рішенні Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 графіком 26 та 27 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду, участь в якому позивачка взяла 27 лютого 2025 року.

21. Рішенням від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

22. Також рішенням від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 Комісії затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

23. Згідно із цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, і припинено її участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

24. Підставою такого висновку було те, що ОСОБА_1 за результатами виконання практичних робіт отримала такі бали:

- перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0044507, кількість балів - 62,5;

- друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0053025, кількість балів - 44,5.

25. Тобто отриманий позивачкою сумарний бал становить 107 балів.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

26. Рішенням від 30 червня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позов задовольнив частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 19 березня 2025 року

№ 52/зп-25 у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 .

Визнав протиправними та скасував підпункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу - «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року

№ 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 , що визначено в додатках до цього рішення, а саме:

- пункт 91 додатка № 1 - у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункт 145 додатка № 2 - у частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- пункт 68 додатка № 4 - у частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та визнання такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 72 кандидатів на посади суддів.

Суд зобов`язав ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код

учасника - 0044507, друге модельне судове рішення, індивідуальний код

учасника - 0053025), з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24.

В задоволенні інших вимог позову відмовив.

27. Суд першої інстанції ґрунтував наведене вище рішення на тому, що ВККС як спеціально уповноважений державний орган суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту й методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів, зобов`язана діяти винятково в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись внутрішніх регламентів та процедурних актів, які встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність рішень, які вона ухвалює.

28. Хоча у процедурах конкурсу на зайняття вакантної посади судді та проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання Комісія як уповноважений суб`єкт владних повноважень діє та ухвалює рішення відповідно до визначених Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) дискреційних повноважень, однак межі цієї дискреції не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному нагляду, зокрема судовому контролю. Правовладдя вимагає, щоб дискреція не була настільки необмеженою, щоб стати потенційно свавільною. Дискреція не може бути юридично безмежною. Судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС України) критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.

29. Проаналізувавши рішення Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 в частині, яка стосується позивачки, суд констатував, що в ньому немає мотивів здійснення оцінювання позивачки за виконання нею практичних завдань.

30. На підставі аналізу змісту Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24 суд виснував, що отримані на кожному етапі іспиту кандидатом бали є результатом виконання того чи іншого завдання (відповідно тестування або практичного завдання). Підставами для отримання відповідних балів як узагальнення кожного етапу іспиту є виконання / невиконання завдання, поставленого перед учасником відповідного конкурсу. Водночас методика оцінювання має бути максимально чіткою та зрозумілою як для особи, яка проходить відповідний етап іспиту, так і для стороннього спостерігача, зокрема як оцінювання тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, коли за правильну відповідь кандидат отримує 1 бал, а за неправильну - 0 балів.

31. Також суд зауважив, що Положення № 185/зп-24 визначає як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об`єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.

32. Оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного згаданими Методичними вказівками елемента, зокрема й мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації.

33. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, який здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, переконатися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, в обґрунтованості виставлених балів, а також у тому, що немає ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.

34. Розробка методики оцінювання кандидатів є обов`язком Комісії, а не її правом; і метою розробки такої методики є забезпечення однакового підходу до оцінювання усіх учасників відповідного конкурсу та (за результатами такої оцінки) отримання кандидатом зрозумілого обґрунтування відповідного оцінювання. Натомість ненаведення деталізації оцінювання може викликати питання щодо справедливості та об`єктивності процесу оцінювання, а також може призвести до недостатньої обґрунтованості виставленого бала.

35. Рішення Комісії у будь-якому разі має демонструвати, якими саме міркуваннями керувалася Комісія, коли оцінювала кандидата. Щодо обставин цієї справи суд першої інстанції констатував, що Комісія не надала доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, яке виконала позивачка, дотрималася правил Методичних вказівок № 228/зп-24. У цьому контексті суд першої інстанції зазначив, що затвердження таких Методичних вказівок із чітким визначенням балів за кожний елемент практичного завдання, з урахуванням вимог пункту 5.5.5 Положення № 185/зп-24, зобов`язує Комісію встановлювати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному елементу практичного завдання, затвердженому цими вказівками.

36. З огляду на зазначене суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивачки щодо протиправності пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 у частині, що її стосується.

37. Суд відмовив у задоволенні вимоги позивачки про зобов`язання ВККС поновити її участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних господарських судів, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зі стадії перевірки практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «004507» та «0053025») з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом та встановленням результатів практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «0044507» та «0053025») на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання, пославшись на те, що не може переоцінювати роботи кандидатів на посаду судді, а тим паче вказувати Комісії, які саме бали виставляти кандидату.

38. Натомість визнав за неодмінне вийти за межі позовних вимог, оскільки визнання протиправними та скасування лише пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 в частині, що стосується позивачки, не забезпечить належний та ефективний захист її прав.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

39. ВККС 31 липня 2025 року подала до Великої Палати Верховного Суду

(далі - Велика Палата) апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

40. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, щодо підстав скасування оскарженого рішення Комісія мотивувала тим, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.

41. Зазначила, що Закон № 1402-VIII чітко встановлює, що у разі набрання кандидатом менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду кандидат вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит. Положення № 185/зп-24 Комісія розробила як уповноважений компетентний орган на виконання та відповідно до

Закону № 1402-VIII. Це Положення, зокрема, визначає методику оцінювання учасників іспиту, а його пункт 5.5 встановлює порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання.

42. З метою унеможливлення будь-якої суб`єктивності під час здійснення перевірки практичних завдання в межах кваліфікаційного іспиту ВККС застосовує принцип анонімності, який передбачає, що члени екзаменаційної комісії не мають інформації про автора виконаного практичного завдання. Під час перевірки та оцінювання виконаних учасниками іспиту практичних завдань члени екзаменаційної комісії не мають доступу до перегляду титульної сторінки зошита для виконання практичного завдання, яка містить інформацію про згенерований під час реєстрації індивідуальний код учасника. Такий підхід забезпечує анонімність виконання практичного завдання та конфіденційність під час його перевірки й оцінювання, що є одним із ключових інструментів гарантування об`єктивності результатів іспиту.

43. За пунктом 5.5 Положення № 185/зп-24 кожний член екзаменаційної комісії після встановлення відповідності виконаного учасником іспиту практичного завдання показникам оцінювання, визначеним у Методичних

вказівках № 228/зп-24, виставляє один загальний підсумковий бал - індивідуальну оцінку, а після того, як усі члени екзаменаційної комісії здійснять оцінювання практичного завдання, комп`ютерна програма визначає остаточну оцінка учасника шляхом обрахування середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

44. Зазначені правила, які визначають як методику оцінювання учасників іспиту, так і порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання, є зрозумілими, точними, передбачуваними та встановлюють чіткий і зрозумілий порядок виставлення єдиної оцінки (бала).

45. Затверджені Комісією Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Зазначені вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці (тобто можливу фактичну питому вагу бала у загальній оцінці роботи). Наявність орієнтовної шкали оцінювання (кількість балів за елемент оцінювання) покликана забезпечити єдиний підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.

46. За доводами ВККС, затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 не встановлює обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ні чинним законодавством, ні нормами Положення № 185/зп-24. До того ж спеціальний програмний комплекс, який Комісія використовує для цілей складання іспиту, автоматично формує екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання після виставлення (нарахування) індивідуальних оцінок членами екзаменаційної комісії. Відповідно до паперових форм електронних документів (екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, яке виконала позивачка) кожний окремий член екзаменаційної комісії ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) виставив позивачці індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і, відповідно, доводить дотримання Комісією порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.

47. Комісія зауважила, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, які члени екзаменаційної комісії виставили за результатами перевірки практичного завдання позивачки, та виставленням балів у межах загальної кількості балів (75), що визначено Методичними вказівками № 228/зп-24. Це додатково підтверджує дотримання членами комісії єдиних та уніфікованих підходів до оцінювання відповідно до затвердженої методики. На переконання скаржника, наведене підтверджує застосування Методичних вказівок № 228/зп-24 та виключає наявність ознак суб`єктивності, упередженості або дискримінації під час проведення оцінювання щодо позивачки.

48. У спірних правовідносинах затвердження підсумкових індивідуальних балів Комісія здійснила із дотриманням правил Положення № 185/зп-24, а також у межах її повноважень, визначених Законом № 1402-VIII. Водночас Положення № 185/зп-24 було належно оприлюднене й позивачка повинна була ознайомитися з ними, оскільки з власної волі виявила бажання брати участь у конкурсі й з`явилася для складання кваліфікаційного іспиту, усвідомлюючи та приймаючи встановлений порядок проведення іспиту, зокрема щодо оцінювання результатів виконання практичного завдання шляхом нарахування єдиної підсумкової оцінки без надання окремого мотивування.

49. На думку ВККС, суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не надав належної оцінки доводам Комісії (щодо вжиття заходів для забезпечення анонімності, зокрема подвійного кодування робіт, браку розбіжностей у виставлених балах кожним окремим екзаменатором) і доказам, які вона надала (екзаменаційні відомості з оцінками трьох окремих членів екзаменаційної комісії), й відповідно зробив неправильний висновок про необґрунтованість виставлених позивачці балів та недотримання відповідачем вимог Методичних вказівок № 228/зп-24.

50. Суд першої інстанції не врахував того, що визначені в Положенні № 185/зп-24 правила не встановлюють для членів екзаменаційної комісії обов`язку здійснювати поелементне нарахування балів за кожним елементом практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, а визначають для них обов`язок за результатами перевірки практичного завдання (встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (Методичним вказівкам) з оцінювання) виставити індивідуальну оцінку роботи (бал) у визначених межах.

51. Суд не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу підміняти його розсуд та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені чинним законодавством. Зокрема, до компетенції суду не належить встановлення правил проведення кваліфікаційного іспиту, а отже, суд не може перебирати на себе не властиві для нього функції та перевищувати межі своїх повноважень, вказуючи Комісії, який вигляд повинна мати екзаменаційна відомість.

52. Тож зміст рішень Комісії від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 та № 56/зп-25 у частині, що стосуються позивачки, відповідає установленим критеріям, які застосовуються до подібного виду рішень, вони містять достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, а отже, не потребують додаткового мотивування поза межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії та положеннями Закону № 1402-VIII. Згідно із цими рішеннями позивачка за результатами оцінювання практичного завдання отримала загальний бал 107, тобто нижчий за прохідний бал (менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду), що є підставою для визначення її такою, яка не склала кваліфікаційний іспит, і породжує юридичні підстави для відмови їй у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

53. На підтвердження своєї позиції Комісія зазначила, що її рішення в частині необґрунтованості виставлених оцінок за виконання практичного завдання в межах конкурсних процедур (конкурс до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду тощо), оголошених відповідними рішеннями ВККС, вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у справах № 800/166/17, № 9901/948/18, № 9901/49/19, № 9901/60/19 та № 9901/90/19. Переглянувши рішення Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у справах № 800/166/17, № 9901/49/19, № 9901/90/19, Велика Палата погодилась з його висновками щодо законності й обґрунтованості оспорюваних рішень ВККС. Комісія зауважила, що встановлені механізми та принципи, які визначали та продовжують визначати порядок оцінювання результатів виконання практичних завдань, в межах конкурсних процедур, проведених Комісією, не змінилися у зв`язку із затвердженням Положення № 185/зп-24.

Узагальнений виклад позиції позивачки

54. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу ВККС без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

55. На її думку, Комісія щодо неї не забезпечила застосування однакових стандартів під час оцінювання виконаних практичних робіт, оскільки в межах спірних правовідносин замість критеріїв оцінки практичних робіт (завдань) згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24 і виконанням експертної функції з урахуванням усього обсягу розроблених Національною школою суддів України на завдання ВККС матеріалів практичного завдання суб`єкт владних повноважень застосував критерії оцінки, які суперечать приписам статті 282 Господарського процесуального кодексу України, а також прийнятим Комісією нормативно-правовим актам - Положенню № 185/зп-24, Методичним вказівкам № 228/зп-24 - як до змісту, так і до структури проєкту судового рішення апеляційного господарського суду.

56. Під час вчинення управлінського волевиявлення щодо визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію компетентності ВККС не має дискреційних повноважень, не вправі застосовувати правову категорію «обґрунтований сумнів» та не може використовувати правило «внутрішнього переконання».

57. Доводи апеляційної скарги не містять належних і допустимих доказів стосовно забезпечення виконання Комісією обов`язку з дотриманням принципу «належного урядування».

58. У додаткових поясненнях, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), стверджує, що будь-яка процедура оцінювання або відбору суддів має бути прозорою, передбачуваною, базуватися на об`єктивних критеріях та супроводжуватися можливістю ефективного судового контролю. Належний процес призначення на посаду судді є однією з основних гарантій незалежності судових органів. Брак чітких критеріїв, заздалегідь встановлених прозорих та передбачуваних механізмів створює ризик свавільності та нівелює право бути призначеним на посаду судді в межах рівної і справедливої процедури.

59. Суд не має можливості перевірити процесуальну справедливість під час оцінювання членами ВККС практичних робіт, оскільки алгоритм оцінювання цих робіт взагалі невідомий, таке оцінювання здійснено без чітких критеріїв та мотивів, без належної фіксації балів за кожен елемент виконаної практичної роботи, а ухвалення рішення щодо затвердження балів за практичні роботи, яке відбулося у пленарному складі ВККС, взагалі мало формальний характер.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

60. Ухвалою від 27 серпня 2025 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС, ухвалою від 11 вересня 2025 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.

61. У судовому засіданні 11 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено на 20 листопада 2025 року.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

62. Велика Палата перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

Право, застосоване судом

63. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

64. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

65. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

66. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі -

Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

67. 20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

68. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:

«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.

ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

69. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

70. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

71. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

72. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

73. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

74. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

75. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

76. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

77. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

78. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

79. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

80. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

81. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

82. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

83. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

84. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

85. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

86. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

87. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:

1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої

інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;

2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;

3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;

4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

88. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

89. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її (позивачки) такою, яка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі.

Щодо структури, змісту та мотивів оскарженого рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25

90. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:

- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження загальних результатів іспиту.

91. Оскаржуваним рішенням від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 Комісія вирішила, зокрема:

- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);

- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);

- допустити 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);

- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних господарських судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 72 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

92. Отже, в оскарженій позивачкою частині рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

93. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

94. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскарженого рішення Комісії.

95. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

96. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскарженого рішення Комісії.

97. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

98. З урахуванням норм частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскарженого рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

99. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

100. Рішенням ВККС від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 припинено участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 72 кандидатів на посади суддів, тобто є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

101. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:

1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

102. Позивачка в позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата.

103. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

104. Велика Палата вважає, що в оскарженому рішенні ВККС відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

105. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання.

Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту

Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначення індивідуального бала

106. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

107. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

108. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм.

109. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, де дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

110. Як слушно зауважила ВККС у своїй апеляційній скарзі, Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів, зокрема, у постановах Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року

у справі № 9901/260/19.

111. Так, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

112. Велика Палата зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися необхідності фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

113. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксація / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників / критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

114. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про незатвердження методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

115. Як пояснила ВККС, згадані Вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елементу в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.

116. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

117. Позивачка ж наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

118. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

119. Тож Великій Палаті потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

120. Велика Палата вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата зробила з огляду на таке.

121. Насамперед Велика Палата погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень встановлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте зауважує, що з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

122. Велика Палата наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

123. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата враховує таке.

124. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

125. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.

126. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

127. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

128. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.

129. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

130. За таких обставин незазначення в оскарженому рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

131. Також саме по собі ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

132. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.

133. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов`язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

134. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.

135. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

136. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

137. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб`єктивним, негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

138. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.

139. Проте позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб`єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, який є зрозумілим у цій ситуації, коли позивачка в результаті своєї інтелектуальної діяльності сформувала проєкти судових рішень, які за її критеріями оцінки в розрізі Методичних вказівок № 228/зп-24 є довершеними.

140. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об`єктивності відповідного оцінювання.

141. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

142. До того ж з практичного погляду, наявність всіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів та те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.

143. У контексті описаної вище методики оцінки і дійсної мети кваліфікаційного іспиту Велика Палата критично сприймає аргументи позивачки, яка зазначила, що вона не встигла відкоригувати резолютивну частину другого практичного завдання відповідно до висновків мотивувальної частини та водночас наполягала, що складений нею проєкт постанови відповідає вимогам Положення № 185/зп-24 та Методичним вказівкам № 228/зп-24.

Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб`єктивності його результатів

144. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

145. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

146. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується з частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

147. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, - кожний член екзаменаційної комісії ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4.) виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей й відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.

148. Посилання Комісії у скарзі на те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставлення балів в межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками № 228/зп-24, також є додатковим аргументом [однак не може бути основним і не єдино достатнім], який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли в межах своїх повноважень та що немає надмірного суб`єктивізму окремих членів.

Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

149. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата підсумовує:

- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);

- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних

вказівках № 228/зп-24;

- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

150. Також Велика Палата вважає суперечливою позицію позивачки, яка, з одного боку, стверджує про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання її робіт.

151. Велика Палата зауважує, що позивачка фактично твердить про необхідність зміни правил і методики оцінювання практичного завдання на стадії кваліфікаційного іспиту та затвердження його результатів. Переконує, що оскільки оскаржуване рішення ВККС є завершальним для неї у процедурі кваліфікаційного оцінювання, то воно має містити ґрунтовні пояснення щодо отриманих нею балів за виконання практичних завдань.

152. Велика Палата вважає, що такі доводи можуть розглядатися як пропозиції для ВККС, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII уповноважена (і ці її повноваження є винятковими) унормовувати процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо його стадії, однією з яких є кваліфікаційний іспит, щодо вдосконалення чинного врегулювання здійснюваних ВККС процедур.

153. Втім наведені доводи позивачки не можуть бути підставами для зміни уже проведених процедур у судовому порядку для окремих кандидатів, оскільки у такому разі будуть знехтувані такі особливості кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, неупередженість та рівність умов для усіх його учасників.

154. До того ж умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці станом на момент, коли вона погодилася брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачка не довела, що стосовно неї мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

155. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 , з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно неї не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

156. Відтак за обставинами справи, що переглядається, суб`єктивні сумніви позивачки, обґрунтованість яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами здійснення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

157. Велика Палата наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, водночас порушення реального, а не ілюзорного.

158. Враховуючи, що позивачка визначила порушенням свого права незазначення ВККС у рішенні про затвердження результатів іспиту (чи інших процедурних документах) оцінок її роботи за окремими елементами згідно з Методичними вказівками № 228/зп-24, то їй варто було б розумно пояснити, як це вплинуло на обґрунтування відповідного рішення. Ці методичні вказівки, з якими позивачка пов`язує обов`язок обґрунтування результатів іспиту, не містять переліку та змісту таких обґрунтувань чи мотивів, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії, а лише в рамках шкали оцінювання визначають діапазони балів за окремі елементи практичного завдання та показники оцінювання.

159. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити у рішенні, що оскаржила позивачка та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, а потребувало би ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того, чи був результат негативний або позитивний. Наведеного позивачка не могла не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання (в якій вона брала участь не вперше) такого типу рішень не передбачає. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило би строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало би відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

160. Водночас Велика Палата зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить впорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивачки як учасниці цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.

161. Відповідно, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

162. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата висновує, що рішення Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

Щодо обраного позивачкою способу захисту права, яке вона вважала порушеним

163. Велика Палата в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимога позивачки - «зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних господарських судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зі стадії перевірки практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «004507» та «0053025») з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом та встановленням результатів практичних завдань (індивідуальні коди кандидата «0044507» та «0053025») на рівні не менше прохідного бала, що становить 56,25 за одне практичне завдання» - є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що її поновлено у конкурсі з отриманням балів на рівні не менше прохідного бала - 56,25 за одне практичне завдання.

164. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

165. Резюмуючи, Велика Палата висновує, що суд не має повноважень оцінювати роботу ОСОБА_1 , не має права надавати оцінку виконаному нею завданню, встановлювати його недоліки, робити висновки, правильно чи неправильно члени екзаменаційної комісії оцінили його елементи за низьким / високим балом, оскільки це все в сукупності є дискрецією ВККС, а здійснення протилежного - підриває саму суть проведення цього конкурсу та нівелює призначення органу, на який покладено державою здійснювати саме такі повноваження.

166. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

167. Тож вимога щодо зобов`язання судом ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 , суперечать закону, унеможливлює метод об`єктивного критерію оцінки такої роботи, оскільки не буде дотримано обов`язкової умови анонімності роботи учасника. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

168. До того ж Велика Палата дійшла переконання, що рішення Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. Враховуючи викладене, похідна вимога щодо зобов`язання Комісії поновити її участь у конкурсі на посаду судді також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.

169. Наведеного суд першої інстанції не врахував, у зв`язку із чим зробив помилковий висновок про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Щодо безпідставного виходу суду першої інстанції за межі сформульованих позивачкою вимог

170. Суд першої інстанції не лише помилково задовольнив вимогу про визнання протиправним і скасування рішення Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 у частині, що стосується позивачки, але й вийшов за межі сформульованих ОСОБА_1 позовних вимог, а саме визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 (яке позивачка не оскаржувала), та зобов`язав повторно оцінити виконані нею практичні завдання.

171. Згідно з правилами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

172. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії потрібно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема й щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

173. Тож адміністративний суд розглядає спір у межах предмета спору та визначеного позивачем способу захисту. Водночас, якщо суд дійде висновку, що вибраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, тоді для повного, належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд може вийти за межі заявлених позовних вимог та обрати інший спосіб захисту порушеного права.

174. Велика Палата звертає увагу на те, що, зобов`язуючи повторно оцінити виконані позивачкою практичні завдання, суд першої інстанції не врахував нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання та принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та визначеної Комісією форми їх оприлюднення.

175. Суд першої інстанції не зважив на те, що повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (в будь-якому разі з`явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та, насамперед, рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.

176. Відтак такий застосований судом першої інстанції спосіб захисту, як «зобов`язати ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 », не лише не передбачений законом, а й навпаки - суперечить йому та є непропорційним, оскільки йде всупереч таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.

177. До того ж Велика Палата повторює, що у ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, то похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню в будь-якому разі, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково у разі, коли суд встановить, що мало місце реальне, а не ілюзорне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб`єкта владних повноважень.

178. Такого реального порушення прав позивачки Велика Палата у цій справі не встановила, що є підставою для відмови в позові повністю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

179. Велика Палата вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

180. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та порушив норми процесуального права, визначивши спосіб захисту, який не відповідає закону, й відповідно дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову, що є підставою для скасування оскарженого рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

181. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

182. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

183. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

184. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).

185. Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують викладені у судовому рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга ВККС підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

186. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

187. Проте, згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

188. Враховуючи те, що Велика Палата задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 308 310 315 317 322 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Суддя-доповідачка Н. В. Шевцова

Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. В. Білоконь О. В. Кривенда

О. Л. Булейко М. В. Мазур

І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв

О. А. Губська К. М. Пільков

І. В. Дашутін С. О. Погрібний

А. А. Ємець Н. С. Стефанів

Л. Ю. Кишакевич Т. Г. Стрелець

В. В. Король І. В. Ткач

О. С. Ткачук

Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.