Історія справи

Постанова КЦС ВП від 25.06.2025 року у справі №532/2104/21

Постанова

Іменем України

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 532/2104/21

провадження № 61-5147св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною, на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року у складі судді Мороз Т. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Гальонкіна С. А., Обідіної О. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення ради та скасування рішення про державну реєстрацію права.

В обґрунтування позову посилався на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2030-СГ від 22 січня 2020 року йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області орієнтовною площею 1,9300 га.

10 лютого 2020 року він уклав з фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 (інженером-землевпорядником) договір № 046-02/2020 на виконання послуг по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

У подальшому, на підставі складеного ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 06 березня 2020 року здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 5321887500:00:006:0205.

Після відповідного погодження проекту землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки, позивач звернувся до розпорядника землями сільськогосподарського призначення - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205, та передачу її у власність в порядку приватизації, однак наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 вересня 2020 року № 15368-СГ у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність було відмовлено.

Не погодившись із вказаним наказом, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5803/20 від 11 січня 2021 року, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 вересня 2020 року № 15368-СГ «Про відмову у затвердженні документації зі землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

У подальшому до земельного законодавства України було внесено зміни.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року Перехідні Положення ЗК України доповнено пунктом 24, який набрав чинності 27 травня 2021 року, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів АР Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними.

Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

У зв`язку із вказаними змінами в законодавстві та зміною розпорядника земель сільськогосподарського призначення, 27 липня 2021 року на офіційну електронну пошту Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області позивач направив повідомлення про розроблений проект землеустрою.

05 серпня 2021 року він також направив засобами поштового зв`язку проект землеустрою на затвердження до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

21 серпня 2021 року Білицькою селищною радою Полтавського району Полтавської області вказане поштове відправлення отримано.

Однак, 28 серпня 2021 року позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205, площею 1,9255 га, яка сформована за його проектом землеустрою, рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 13.73 від 13 серпня 2021 року передана у власність іншій особі - відповідачці ОСОБА_2 .

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру України право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 60028409 від 27 серпня 2021 року.

Вважає, що зазначеним порушено його права на приватизацію земельної ділянки.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 13.73 від 13 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 та передачу її у власність ОСОБА_2 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 60028409 від 27 серпня 2021 року та вилучити з Державного реєстру прав запис про право власності 43676652 за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205;

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 задовго до подання відповідного клопотання позивачем отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, однак скористалася своїм правом на вчинення погоджених дій лише у 2021 році, звернувшись до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_4 . Разом із цим, нормами законодавства, чинними, як на час отримання такої згоди, так і на час звернення до суду з позовом, не встановлено часових меж, у рамках яких має бути розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім цього, суд вказав, що рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 прийнято радою 13 серпня 2021 року, а заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ОСОБА_1 надійшла до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області 21 серпня 2021 року, що позбавляло раду можливості взяти його до уваги під час прийняття рішення.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради № 13.73 від 13 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 та передачу її у власність ОСОБА_2 є законним, а підстави для визнання його протиправним відсутні.

Ураховуючи наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення ради, Кобеляцький районний суд Полтавської області зазначив, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вилучення запису про право власності також не підлягають задоволенню як похідні.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

04 квітня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кумечко М. С. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

21 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2030-СГ від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,93 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів.

10 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (інженером-землевпорядником) укладено договір № 046-02/2020 на виконання послуг по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,93 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 загальною площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області був погоджений висновком державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21 лютого 2020 року № 1789/82-20.

06 березня 2020 року на підставі складеного ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянкивідділом у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Зазначене підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 06 березня 2020 року за номером НВ-5315798212020.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 15368-СГ від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні земельної ділянки у власність.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі № 440/5803/20 за позовом ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 15368-СГ від 03 вересня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів, передавши таку земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

Вказане судове рішення набрало законної сили 16 березня 2021 року.

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку надіслав до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 у його власність, оригінал проекту землеустрою, оригінал витягу з Державного земельного кадастру, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року.

Зазначене повідомлення отримано адресатом 21 серпня 2021 року.

Крім цього, за вх. Н-05-02/1547 від 12 серпня 2021 року у Білицькій селищній раді Полтавського району Полтавської області зареєстровано повідомлення ОСОБА_1 щодо затвердження зазначеного проекту землеустрою, направлене позивачем на офіційну електронну пошту Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області. 13 серпня 2021 року на вказаний документ накладено резолюцію до виконання.

Згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції Білицькою селищною радою Полтавського району Полтавської області на вказане повідомлення ОСОБА_1 дано відповідне роз`яснення від 25 серпня 2021 року за вих. № Н-05-02/1547.

Також встановлено, що 22 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до начальника Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення площею 2 га для ведення селянського господарства у приватну власність за межами населеного пункту на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району.

Наказом Головного управління Держземагентства України № 62-СГ від 16 січня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення площею 2 га для ведення селянського господарства у приватну власність за межами населеного пункту на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

У 2021 році на замовлення ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_4 (інженер-землевпорядник) виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білицької селищної ради Полтавського (Кобеляцького) району Полтавської області.

Зі змісту пояснювальної записки до вказаного проекту землеустрою вбачається, що підставою для його розроблення є, зокрема, наказ Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 16 січня 2015 року № 62-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Із змісту зазначеного проекту землеустрою також вбачається, що ОСОБА_2 у власність безоплатно передається вже сформована земельної ділянки, яка має кадастровий номер 5321887500:00:006:0205.

06 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області як власника (розпорядника) вказаної земельної ділянки із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно їй у власність земельної ділянки.

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13 серпня 2021 року за № 13.73 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205 на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства; передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205 та дозволено ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію на право власності на вказану земельну ділянку.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0205 зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації є рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 13 серпня 2021 року за № 13.73. Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 серпня 2021 року, за індексним номером 60028409.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок зі земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт «б» частини першої статті 121 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження цих проектів регулюються статтями 118 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, відповідний орган у разі ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у майбутньому.

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, (провадження № 14-301цс18), від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20)).

Разом із тим, здійснюючи свої повноваження щодо розпорядження землею, орган державної влади чи місцевого самоврядування на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування зобов`язаній діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси учасників цих правовідносин, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) сформулювала правові висновки, згідно з якими неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Зазначений інтерес, у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього немає законних перешкод.

У справі, яка переглядається, встановлено, що Наказом Головного управління Держземагентства України № 62-СГ від 16 січня 2015 року відповідачці ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення площею 2 га для ведення селянського господарства у приватну власність за межами населеного пункту на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства відповідачка протягом тривалого часу такий проект не виготовляла, до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_4 з цим питанням звернулася лише у липні 2021 року.

У 2021 році на замовлення ОСОБА_2 інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білицької селищної ради Полтавського (Кобеляцького) району Полтавської області.

Натомість, позивачОСОБА_1 , виявивши бажання отримати у власність земельну ділянку державної власності для ведення особистого селянського господарства, одразу після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у січні 2020 року, звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 із заявою про виготовлення технічної документації та 10 лютого 2020 року уклав з ним договір № 046-02/2020 на виконання послуг по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,93 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області.

На підставі складеного ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкиза замовленням позивача, була сформована відповідна ділянка, а відділом у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 06 березня 2020 року за його зверненням внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205, загальною площею 1,9255 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області,до Державного земельного кадастру.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 сформована на підставі проекту землеустрою, виготовленого за замовленням саме ОСОБА_1 , у зв`язку із чим він має першочергове право на отримання спірної земельної ділянки у власність, колегія суддів Верховного Суду вважає, що рішення Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 13.73 від 13 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 та передачу її у власність ОСОБА_2 є протиправним, а державна реєстрація зазначеної земельної ділянки і вчинення запису про право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 порушує права позивача щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки.

Суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Ураховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400 409 412 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною, задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 13.73 від 13 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205 та передачу її у власність ОСОБА_2 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 60028409 від 27 серпня 2021 року та вилучити з Державного реєстру прав запис про право власності 43676652 за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0205.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов