Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 209/757/21

провадження № 61-4743св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця Павла Леонідовича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року в складі судді Шендрика К. Л. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року в складі колегії суддів Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєва Яна Вікторівна, державний реєстратор - приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган Марія Анатоліївна, державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна, державний реєстратор Комунального підприємства Куманівецької сільської ради Вінницької області «Вектор» Гавришенко Вікторія Олексіївна, державний реєстратор Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравцова Олена Сергіївна, про зняття арешту та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила припинити арешти на нерухоме майно - приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), загальною площею 297,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23172312104, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 40202642, накладені на підставі:

- ухвали Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/12845/20-к

від 26 березня 2020 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36127136;

- ухвали Голосіївського районного суду м. Києва в справі № 752/2965/19

від 11 лютого 2019 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31378208;

- ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі

№ 187/998/16-ц від 04 листопада 2016 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 17567024;

припинити арешти та заборону на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , що належить їй на підставі свідоцтва, виданого 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Кам`янського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М. А., зареєстроване за № 79, накладені на підставі:

- ухвали Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/12845/20-к

від 26 березня 2020 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36127741;

- постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні (далі - ВП) № 57214246 від 13 вересня 2018 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27908799;

- ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі

№ 187/998/16-ц від 11 червня 2018 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 26711371;

- ухвали Оболонського районного суду м. Києва в справі № 756/6560/18

від 23 травня 2018 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 26297806;

- ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі

№ 187/998/16-ц від 11 червня 2018 року, заява (заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій № 28804707), зареєстрована 20 червня 2018 року.

На обґрунтування позову зазначала, що за результатами проведених електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в межах виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської Осельським Є. С. 13 січня 2021 року та 18 січня 2021 року затверджено акти, на підставі яких 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М. А. видано свідоцтва на право власності на об`єкти нерухомого майна: свідоцтво, зареєстроване за № НОМЕР_1 , що посвідчує право власності на приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № НОМЕР_2 , що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), номер права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 40202642; свідоцтво, зареєстроване за № НОМЕР_3 , що посвідчує право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на вказане майно за нею не зареєстровано, адже в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна заборона вчинення реєстраційних дій. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на кожен із указаних вище об`єктів нерухомого майна накладено низку арештів та заборон у період до 21 січня 2021 року, тобто до моменту набуття нею права власності.

Вона не має можливості повністю здійснювати та реалізовувати своє право власності щодо вказаного майна через незалежні від неї обставини, а саме перебування майна під арештом. Відсутні будь-які підстави для накладення арешту на спірне нерухоме майно у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не є його власником, тому накладені на майно арешти підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій

03 квітня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області провадження в справі в частині вимог про припинення арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/12845/20-к від 26 березня 2020 року закрито з підстав, що зняття такого арешту підлягає розгляду в порядку Кримінально-процесуального кодексу України.

03 квітня 2023 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в задоволенні позову відмовлено.

28 лютого 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що електронні торги, які відбулися 13 січня 2021 року та 18 січня 2021 року, та затверджені актом, на підставі якого 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Прожуган М. А. видано свідоцтва на право власності на спірне нерухоме майно, відбулися за наявності арешту майна, накладеного, зокрема, судовими рішеннями про забезпечення позову, а тому відсутні підстави для зняття арешту. Позивачка не ставить вимогу про визнання за нею права власності, однак ОСОБА_1 придбала арештоване майно, а тому має доводити своє право власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заєць П. Л. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187цс18), від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19), у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2022 року в справі № 343/2260/20, від 03 травня 2022 року в справі № 390/1608/18, про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування; припинення арешту відповідно до статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) без визнання права власності на майно є належним способом захисту.

Позивачка звернулася з належним способом захисту порушених прав, адже її право власності на спірне майно підтверджується відповідними свідоцтвами і тому вимога про визнання права власності на майно нею додатково не заявлялася.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 січня 2021 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М. А. на підставі актів про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) в процедурі виконавчого провадження, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є. С. 18 січня 2021 року та 13 січня 2021 року, видані свідоцтва, зареєстровані в реєстрі під № 79 та № 77, які посвідчують, що позивачці на праві приватної власності належить майно: квартира АДРЕСА_4 .

На квартиру АДРЕСА_5 накладені арешти та заборони на підставі: ухвали Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/12845/20-к від 26 березня 2020 року, обтяження зареєстроване 30 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36127741; постанови про арешт майна боржника ВП № 57214246 від 13 вересня 2018 року, обтяження зареєстроване 13 вересня 2018 року державним реєстратором Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Кравцовою О. С., номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 27908799; ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 11 червня 2018 року, обтяження зареєстроване 20 червня 2018 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєвою Я. В. в інтересах ОСОБА_3 , номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 26711371; ухвали Оболонського районного суду м. Києва в справі № 756/6560/18 від 23 травня 2018 року, обтяження зареєстроване 23 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства (далі - КП) Куманівецької сільської ради Вінницької області «Вектор» Гаврищенко В. О. в інтересах ОСОБА_5 , номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 26297806.

На приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладені арешти на підставі: ухвали Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/12845/20-к від 26 березня 2020 року, обтяження зареєстроване 30 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36127136; ухвали Голосіївського районного суду м. Києва в справі № 752/2965/19 від 11 лютого 2019 року, обтяження зареєстроване 26 квітня 2019 року державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» м. Київ Мороз Д. О. в інтересах ОСОБА_4 , номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31378208; ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 04 листопада 2016 року, обтяження зареєстроване 18 листопада 2016 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєвою Я. В. в інтересах ОСОБА_3 , номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 17567024.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року в справі № 187/998/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 : заборгованість за договором позики від 03 вересня 2015 року в загальному розмірі 576 641,31 доларів США, що станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 15 045 321,41 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 8810,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року скасовано рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 понесених судових витрат, ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судового збору по 4405,00 грн з кожного. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_3 є стягувачем, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - боржниками у виконавчому провадженні, відкритому 09 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличком В. А. на підставі виконавчого листа № 187/998/16-ц, виданого 09 квітня 2020 року Дніпропетровським апеляційним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 03 вересня 2015 року в загальному розмірі 576 641,31 доларів США та судового збору по 4405 грн. з кожного.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суди встановили, що арешти на квартиру АДРЕСА_5 накладені, зокрема, на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 11 червня 2018 року відповідно до статті 149 ЦПК України в порядку забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики; на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва в справі № 756/6560/18 від 23 травня 2018 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (в порядку примусового виконання ухвали винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 57214246 від 13 вересня 2018 року).

Аналогічно в порядку забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в справі № 187/998/16-ц та позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в справі№ 752/2965/19 накладено арешт на приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 04 листопада 2016 року та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва в справі № 752/2965/19 від 11 лютого 2019 року.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158 ЦПК України, відповідно до якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Тобто законодавцем визначений чіткий порядок скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону Закон № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

ОСОБА_1 набула права власності на обтяжені арештом квартиру АДРЕСА_5 та приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105) за цією ж адресою 18 січня 2021 року та 13 січня 2021 року, тобто після постановлення ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 04 листопада 2016 року, ухвали Оболонського районного суду м. Києва в справі № 756/6560/18 від 23 травня 2018 року, ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області в справі № 187/998/16-ц від 11 червня 2018 року та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва в справі № 752/2965/19 від 11 лютого 2019 року про забезпечення позовів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 й ОСОБА_4 до ОСОБА_2 .

Питання щодо скасування заходів забезпечення позову має вирішуватися відповідно до статті 158 ЦПК України в кожній з наведених справ № №: 187/998/16-ц, 756/6560/18, 752/2965/19, про що правильно вказали суди першої та апеляційної інстанцій, а не в порядку іншого позовного провадження.

Крім того, відповідно до статті 59 Закону Закон № 1404-VIII вимогу про право власності на майно позивачкою не заявлено.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року в справі № 554/8004/16-ц, від 29 червня 2023 року в справі № 208/9810/21).

Доводи касаційної скарги про те, що позивачка звернулася з належним способом захисту порушених прав, адже її право власності на спірне майно підтверджується відповідними свідоцтвами і тому вимога про визнання права власності на майно нею додатково не заявлялася, є безпідставними, з огляду на таке.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187цс18), від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19), на які посилається заявник, зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Наведені висновки є узагальненими і заявник не вказує, яким саме чином постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187цс18), від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19) не враховані судами в цій справі.

У постановах Верховного Суду від 05 квітня 2022 року в справі № 343/2260/20 (провадження № 61-16125св21), від 03 травня 2022 року в справі № 390/1608/18 (провадження № 61-10672св20), які також зазначені в касаційній скарзі, задоволені позови власників майна про припинення арешту відповідно до статті 59 Закону № 1404-VIII без окремо заявленої вимоги про визнання права власності на майно, однак у наведених справах арешт спірного майна не пов`язаний із забезпеченням позовів третіх осіб до боржника.

Крім того, в справі № 390/1608/18 арешт у виконавчому провадженні накладався на майно, обтяжене іпотекою значно раніше в часі порівняно з періодом вчинення виконавчих дій, тобто позивач мав переважне право задовольнити свої вимоги перед іншими кредиторами за рахунок іпотечного майна.

У справі № 343/2260/20 суди встановили, що позивачка у встановленому законом порядку набула право власності на квартиру, а виконавче провадження про стягнення заборгованості з попереднього власника вказаної квартири або з її правонаступників відсутнє, на підставі встановленого виснували про зняття арешту, накладеного більше ніж 13 років тому.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судами не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 05 квітня 2022 року в справі № 343/2260/20 (провадження № 61-16125св21), від 03 травня 2022 року в справі № 390/1608/18 (провадження № 61-10672св20), є безпідставними, оскільки висновки в наведених справах і в справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені в справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 389 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця Павла Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська