ПостановаІменем України05 жовтня 2020 рокум. Київсправа № 187/998/16-цпровадження № 61-603св19Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,учасники справи:за позовом ОСОБА_1:
позивач - ОСОБА_1,відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,за зустрічним позовом ОСОБА_2:позивач - ОСОБА_2,відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,за зустрічним позовом ОСОБА_3:позивач - ОСОБА_3,відповідач - ОСОБА_1,третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року у складі судді Караула О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Кауценко Т. Р., Макарова М. О.Описова частинаКороткий зміст вимогУ жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 12 074 140,80 грн.Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року в межах ціни позову, а саме 12 074 140,80 грн, накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року, частково скасовано та знято арешт із частини нерухомого майна.30 січня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 15 252 083,93 грн.08 червня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив накласти арешт та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна ОСОБА_2, а саме:- земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1223756800:02:013:0176);- квартири АДРЕСА_2 (нове найменування АДРЕСА_3;
- квартири АДРЕСА_4;- квартири АДРЕСА_5 (нове найменування місто Кам'янське) Дніпропетровської області.Заява мотивована тим, що позовні вимоги збільшені до 15 252 083,93 грн, проте різниця, не забезпечена майном, становить 3 177 943,13 грн.До того ж суд попередньою ухвалою частково скасував раніше вжиті заходи забезпечення позову.Враховуючи збільшений розмір позовних вимог, а також можливі майбутні ризики, пов'язані з виконанням судового рішення, ОСОБА_1 просив задовольнити заяву про забезпечення позову від 08 червня 2018 року.
Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанційУхвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.Накладено арешт та заборонено органам і суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження майна ОСОБА_2, а саме:- земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_3 (кадастровий номер undefined);- квартири АДРЕСА_2 (нове найменування АДРЕСА_3;
- квартир № 1 та АДРЕСА_5.Суди виходили з того, що розмір збільшених позовних вимог становить 15
252083,93 грн, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 04 листопада 2016 року частково скасовані, у зв'язку з чим не в повній мірі забезпечують ефективний захист та поновлення порушених прав.При цьому суди врахували, що вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, є співмірною з розміром збільшених позовних вимог.Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ січні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.Аргументи учасників справиДоводи особи, яка подала касаційну скаргуОСОБА_2 зазначає, що ціна позову станом на 11 червня 2018 року становила 12
074
140,80 грн, а не 15 252 083,93 грн, як про це зазначили суди в оскаржених рішеннях.Докази, надані позивачем, а саме висновки про вартість нерухомого майна від 31 травня 2018 року, складені ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНКИ "ЕКСПЕРТ", є недопустимими доказами, оскільки вони не відповідають нормам
Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пункту 54 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440.Внаслідок вжитих заходів забезпечення позову його обмежено у праві розпорядження власним майном.Короткий зміст відзивуВід представника ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Позиція Верховного СудуВідповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.Колегія відхиляє аргументи, наведені в касаційній скарзі, з таких мотивів.У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 9 864 052,53 грн та відсотки в розмірі 2 210 088,27 грн, а всього 12 074140,80 грн.Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року в межах ціни позову, а саме 12 074 140,80 грн, накладено арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу, а саме:
- квартиру АДРЕСА_7;- земельну ділянку площею 0,15 га на АДРЕСА_3;- 11/30 часток підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01) загальною площею 291,5 кв. м., частину вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8;- приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105) загальною площею 297,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_8;- квартиру АДРЕСА_2;
- квартиру АДРЕСА_9;- квартиру АДРЕСА_4;- квартира АДРЕСА_5;- квартиру АДРЕСА_10.Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2018 року, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року, частково скасовано та знято арешт із:
- земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_3;- квартири АДРЕСА_7;- квартири АДРЕСА_11;- квартир № 1 та АДРЕСА_5.Вартість майна, що залишилася під арештом в якості забезпечення позову, відповідно до висновків про оцінку вартості нерухомого майна становить 12
807
469 грн, що на час розгляду клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову відповідала розміру вартості майна в сумі 12 074 140,80 грн, забезпеченого ухвалою суду від 04 листопада 2016 року.30 січня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог з 12 074 140,80 грн до 15 252 083,93 грн.Різниця між сумою коштів, що забезпечена ухвалою районного суду від 04 листопада 2016 року та збільшеними позовними вимогами, становить 3 177 943,13 грн.Відповідно до висновків про вартість нерухомого майна від 22 травня 2018 року ринкова вартість майна, на яке заявник просить накласти арешт, складає 1
643 461грн.Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкти нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт, а саме:земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2 (нове найменування АДРЕСА_12 (нове найменування АДРЕСА_6 і АДРЕСА_13 на АДРЕСА_14, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2.
У частині
2 статті
149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).На підставі частини
2 статті
149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.Статтею
150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 6 якої передбачено, що позов може забезпечуватись зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із частиною
3 статті
150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.Відповідно до частини
4 статті
263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [..] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [..] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".Установивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача.
Доводи касаційної скарги про те, що надані позивачем висновки ТОВ "Гарант Преміум Плюс" та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНКИ "ЕКСПЕРТ", є неналежними доказами, оскільки виконані з порушенням норм
Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, зводяться до переоцінки доказів, що в силу статті
400 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) не входить до компетенції суду касаційної інстанції.Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (
SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиПеревіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.Керуючись статтями
400,
401,
409,
416 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишити без змін.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Судді: В. І. Журавель
Н. О. АнтоненкоМ. М. Русинчук
Пошук
page
telegram
viber
youtube