Ухвала

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 554/8004/16-ц

провадження № 61-21475св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Литвиненко І. В. (суддя-доповідач)

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Овсія Дмитра Юрійовича на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року у складі судді Андрієнко Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Карпушина Г. Л., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Обґрунтовуючи позов, ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що згідно з договором від 15 червня 2005 року № РLLAGB08000041 ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 257
800 доларів США під 13,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення до 15 червня 2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31 березня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач надав в іпотеку майнові права на незакінчене будівництво - нежитловий будинок для розміщення кафе-бару з літнім майданчиком, який знаходиться у стані проектування та реконструкції згідно з рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 28 вересня 2005 року № и256, та земельну ділянку площею 1 232 кв м., на якій розташований вказаний об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 7 931 366,40 грн звернуто стягнення на громадську будівлю, на яку в свою чергу згідно з постановою від 19 березня 2015 року державний виконавець наклав арешт. Вказане обтяження в майбутньому перешкоджатиме йому здійснити реалізацію предмета іпотеки.

Враховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило звільнити з під арешту, накладеного постановою від 19 березня 2015 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (ВП № 46955949) громадську будівлю (магазин непродовольчих товарів) та земельну ділянку площею 1232 кв м., на якій розташований вказаний об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року позов задоволено. Звільнено з-під арешту, накладеного постановою від 19 березня 2015 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, громадську будівлю (магазин непродовольчих товарів) та земельну ділянку площею 1 232 кв. м, на якій розташований вказаний об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що вжиті заходи в майбутньому перешкоджатимуть банку здійснити реалізацію предмета іпотеки. Накладенням арешту було порушено інтереси ПАТ КБ "ПриватБанк", а саме обмежено право продажу предмета іпотеки банком з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх необхідних повноважень для здійснення продажу, що поступово призводить до незворотних наслідків. Дії виконавчої служби, яка відмовилася зняти арешт з майна є безпідставними, оскільки згідно з рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року банк має право самостійно продати спірне майно будь-якій особі, а без зняття арешту з майна цього зробити неможливо.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року представник ОСОБА_1 - адвокат Овсій Д. Ю. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що посиланні у рішення місцевого суду на те, що дії виконавчої служби, яка відмовляється зняти арешт з майна є безпідставними, оскільки відповідачем у справі є фізична особа - боржник, а не виконавча служба.

Судове рішення не може бути виконано відповідачем, оскільки він не має змоги звільнити з-під арешту майно. Позивач не є тим суб'єктом, який наділений правом звертатися з позовом про зняття з-під арешту майна, оскільки не є власником майна, а також не є особою, яка володіє майном (речове право на чуже майно).

Вказаний спір не підлягає розгляду в порядку ЦПК України. ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції заявляв клопотання про закриття провадження у справі, однак дане клопотання не було задоволене, чим порушено частину 1 статті 205 ЦПК України. Місцевим судом до спірних правовідносин застосовано положення статей 52, 54 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час подання позову, які не підлягали застосуванню. У матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення до виконавчої служби із заявою про зняття арешту, а судами попередніх інстанцій не встановлено факт наявності відмови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у задоволенні цієї заяви.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У лютому 2018 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області подав відзив на касаційну скаргу і просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що враховуючи особливості реалізації предмета іпотеки, наявність арешту, накладеного державним виконавцем, жодним чином не перешкоджає позивачу реалізувати своє право на звернення стягнення на нерухоме майно. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" коштів, тому є підстави вважати, що зняття арешту з нерухомого майна може призвести до порушення прав та майнових інтересів стягувача. Після реалізації майна шляхом проведення електронних торгів кошти будуть перераховані стягувачу, що забезпечить реальне виконання рішення суду і у випадку повного виконання рішення суду арешти будуть зняті державним виконавцем. За наявності відкритого зведеного виконавчого провадження реалізація іпотечного майна є незаконною і призведе до порушення прав потенційних покупців. Від стягувача до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не надходило заяв про повернення виконавчого листа, що свідчить про зацікавленість ПАТ КБ "ПриватБанк" у виконанні рішення суду, забезпечення якого здійснюється виконавчою службою. Тому заявлений ПАТ КБ "ПриватБанк" позов є безпідставним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Октябрського районного суду міста Полтави.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін доГПК України ЦПК України КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 квітня 2018 року справу № 554/8004/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2,2.3.4,2.3.13,2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

З урахуванням того, що представник ОСОБА_1 - адвокат Овсій Д. Ю. оскаржує рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року, зокрема з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Овсія Дмитра Юрійовича на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 16 лютого 2017 року у складі судді Андрієнко Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. В. Литвиненко Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров В.

В. Сердюк