Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 213/4206/19

провадження № 61-9221св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська філія Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року під головуванням судді Князевої Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у складі колегії суддів:

Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації, визнання незаконним акта реалізації предмета іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (надалі - ТОВ "ФК "Форінт"), про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації, визнання незаконним акта реалізації предмета іпотеки.

Позивач просив суд:

визнати недійсними, із застосуванням наслідків недійсності правочину, електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: 1/3 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

визнати недійсним протокол за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації;

визнати незаконним акт реалізації предмета іпотеки, складений 15 жовтня 2019 року державним виконавцем Калугіною А. І., затверджений в. о. начальника Інгулецького відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про реалізацію нерухомого майна - 1/3 частина нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2019 року позивачеві ОСОБА_1, від знайомого стало відомо, що належне йому та ОСОБА_3 нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відчужується на офіційному сайті Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ").

24 вересня 2019 року він звернувся до державного реєстратора для одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

08 жовтня 2019 року позивач звернувся до державного виконавця Інгулецького ВДВС Калугіної А. та 15 жовтня 2019 року отримав від неї акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого 1/3 частина вищезазначеного приміщення була реалізована на аукціоні арештованого нерухомого майна, лот № 369455.

Продаж майна здійснювався у межах виконавчого провадження № 56956671, відкритого на підставі виконавчого листа від 10 липня 2018 року № 214/7927/15-ц (2/213/70/17), виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області, про солідарне стягнення з позивача та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" заборгованості за кредитним договором від 06 березня 2008 року № S014/03-03/130, станом на 21 грудня 2015 року, а саме: заборгованості за процентами у сумі 2 425 доларів США, пені за прострочення сплати процентів - 9
515,11 грн, зокрема з іпотекодавця ОСОБА_1-1 093 677 грн.

Відповідно до акта стартова ціна об'єкта становить 457 333 грн, ціна продажу - 457 333 грн, сума сплаченого гарантійного внеску 22 866,65 грн. У торгах брав участь лише один учасник за № 6 - ОСОБА_2, який 18 вересня 2019 року сплатив кошти на депозитний рахунок Інгулецького ВДВС у розмірі 217 233,65 грн та додаткову винагороду на рахунок організатора торгів - 22 866,65 грн.

Вважає, що торги відбулися з порушенням норм законодавства з огляду на таке.

Державним виконавцем не було оформлено у встановлений законом строк всі процесуальні документи, окрім акта про реалізацію предмета іпотеки, який також було оформлено невчасно та зі значними помилками. Зокрема, державним виконавцем не було складено протокол про проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Позивачу не повідомлено, чи видавалось свідоцтво про право власності на зазначений об'єкт та чи здійснена реєстрація цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач не був повідомлений про оцінку майна для проведення торгів та про проведення самих торгів.

19 лютого 2019 року державний виконавець провів опис і наклав арешт на зазначене нежитлове приміщення.

08 серпня 2019 року Інгулецьким ВДВС подано заявку на реалізацію арештованого майна, але в зазначеній заявці державним виконавцем вказано виконавче провадження № 56994141, а в постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності, звіті про оцінку та акті про реалізацію предмета іпотеки - №
56956671.

16 вересня 2019 року відбулися прилюдні торги, про що державним виконавцем складено акт.

Державним виконавцем незаконно реалізовано предмет іпотеки в межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості. Так, згідно з частиною 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження", примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку ". Усупереч вимогам статті 43 Закону України "Про іпотеку" матеріали виконавчого провадження не містять доказів надходження до відділення зв'язку повідомлень позивачу та отриманням ним будь-яких повідомлень.

Інформаційне повідомлення про проведення спірних торгів свідчить, що повідомлення про продаж іпотечного нерухомого майна не містить відомостей про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, що є порушенням законодавства і суттєвим порушенням процедури торгів. Таким чином, електронні торги відбулися з істотними порушеннями процедури проведення, наслідком чого є недійсність торгів.

Крім того, зазначає, що положення Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження, без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Якщо судовим рішенням стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Також, державним виконавцем при оформленні документів для проведення торгів було допущено багато помилок та неточностей. Так, боржника не було повідомлено про перерахунок коштів стягувача в порушення частини 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження"; не повідомлено про оцінку майна всупереч положенням частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження"; проігноровано наявність помилки в договорі іпотеки, де неправильно зазначено прізвища іпотекодавців як "ОСОБА_4" та "ОСОБА_4" замість "ОСОБА_5" та "ОСОБА_5"; здійснювалося втручання в реєстр прав власності на нерухоме майно, заборон та іпотек, незважаючи на існування заборони вчинення реєстраційних дій; в заявці на реалізацію арештованого майна від 08 серпня 2019 року здійснено неналежним чином оформлені виправлення в даті складання заявки, як зберігача зазначено ОСОБА_6, який діяв від імені позивача в суді на підставі довіреності, яка втратила чинність 14 квітня 2019 року, та якому не було надано право на представництво з приводу проведення виконавчих дій та бути зберігачем, неправильно зазначено дату договору іпотеки; в акті про реалізацію предмета іпотеки неправильно зазначено ціну продажу та суму сплаченого гарантійного внеску, зазначено суму за реалізацію 2/3 частини об'єкту замість 1/3, неправильно зазначено нотаріуса, який посвідчував договір іпотеки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 05 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що торги проводились відповідно до вимог чинного законодавства України, повідомлення про проведення торгів надсилалося сторонам виконавчого провадження та виконавчій службі, оголошення про торги опубліковано в місцевій газеті за місцем знаходження арештованого майна. ОСОБА_2 сплачено гарантійний внесок та інші грошові кошти у визначеному розмірі та у визначені строки, протокол про проведення прилюдних торгів оформлено належним чином.

При цьому, суд дійшов висновку, що фактично твердження позивача зводяться до незгоди з виконавчими діями, які ним не оскаржувалися, а порушення у виконавчому провадженні не є предметом розгляду у справі про визнання торгів недійсними.

Крім того, суд констатував, що позивачем не доведено, що порушення процедури проведення прилюдних торів завдали шкоди його правам та інтересам та вплинули на результати торгів.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Інгулецького районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації, визнання незаконним акта реалізації предмета іпотеки - відмовив.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач звернувся із позовом до Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ", яке не є юридичною особою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд вказував, що суд першої інстанції, розглядаючи позов та відмовляючи в його задоволенні, не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, не роз'яснив позивачу його право звернутися до суду з відповідним клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача саме ДП "СЕТАМ", а обмежився лише тим колом учасників процесу, які були зазначені в позовній заяві, при цьому фактично розглянув спір до юридичної особи, оскільки відзив на позов (а. с. 114-140 том 3) та інші пояснення, які долучені судом до матеріалів справи, були подані саме представником ДП "СЕТАМ", а не філією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фустіченко А. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Інгулецького районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в якій просила оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі представник заявника зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір іпотеки від 05 березня 2008 року № S 014/03-03/130/1 де в п. 1.2 зазначено, що предметом іпотеки є ціле приміщення площею 138,4 кв. м, а не його частина. Виконавець самостійно розділив приміщення на 1/3 та 2/3 частки, що вказує, що це була не реалізація предмета іпотеки, а звичайний продаж майна через електронні торги, внаслідок чого заявник може оскаржити саме договір купівлі-продажу, укладений на прилюдних торгах.

Представник заявника посилається на ту обставину, що ненаправлення позивачу документів, які передували підготовці, організації та проведенню електронних торгів, вказує на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 522/23179/16-ц.

Позивачу не було відомо про примусову реалізацію майна у межах виконавчого провадження та про його вартість, а на момент звернення до суду з цим позовом проведення прилюдних торгів вже відбулося, і право власності на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_2, а тому визнання торгів недійсними є належним способом захисту прав позивача, що узгоджується із правою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 вересня 2020 року у справі № 372/2894/17 (провадження № 61-43778св18).

Представник заявника вказує, що місцевий суд помилково послався на п. 3.11.

Тимчасового положення, яке на момент передачі майна на реалізацію та проведення прилюдних торгів, втратило чинність, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна. Вважає, що доводи викладені в оскаржуваному рішенні про те, що державним виконавцем повідомлявся боржник про результати проведеної оцінки, за адресою, вказаною представником стягувача та через свого представника, не можуть прийматись до уваги, оскільки при перевірці вказаних обставин встановлено, що державним виконавцем не перевірялись повноваження вказаного представника, який на той час не мав повноважень діяти від мені боржника та представляти його інтереси, підтвердженням чого є відсутність довіреності в матеріалах виконавчого провадження.

Вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Великої Плати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 де зазначено, що звіт про оцінку майна, за ціною згідно якого було реалізовано квартиру не міг бути оскаржений у будь-якому судочинстві, але міг вплинути на результати торгів, оскільки, предметом спору є визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення правил проведення електронних торгів у поєднанні з порушенням суб'єктивного цивільного права та інтересу позивача.

Вказує, що позивач не мав змоги подати державному виконавцю клопотання щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна, оскільки його, як сторону виконавчого провадження про оцінку майна не повідомлено та із звітом не ознайомлено.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій також не було враховано, що державний виконавець не оформив у встановлений законом строк всіх процесуальних документів, окрім акта про реалізацію предмета іпотеки, який також було оформлено невчасно та з значними помилками, зокрема не було складено протокол про проведення публічних торгів, а позивача не повідомлено про те, чи видавалось свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт та про здійснення відповідної реєстрації цього. Державним виконавцем було незаконно реалізовано предмет іпотеки в межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості.

Оскільки судовим рішення з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, а тому нема підстав для зміни способу виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Крім того, представник заявника вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано відсутністі в матеріалах справи доказів про публікацію в засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки про проведення електронних торгів, як це вимагається Законом України "Про іпотеку". В протоколі проведення електронних торгів взагалі відсутній підпис організатора, а початкова ціна продажу предмета іпотеки не відповідає ціні узгодженій сторонами при укладенні іпотечного договору.

Аргументом касаційної скарги є також те, що позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про заміну неналежного відповідача - Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" на належного відповідача - ДП "СЕТАМ", яке безпідставно не було задоволено судом першої інстанції.

Аргументом касаційної скарги також є те, що суди обох попередніх інстанцій відмовляли у задоволенні заяв позивача про відвід. Суду першої інстанції у зв'язку із тим, що ним неодноразово порушувались процесуальні права позивача, а суду апеляційної інстанції, у зв'язку із тим, що колегія суддів веде себе упереджено та віддає перевагу стороні відповідача та третьої особи.

Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У поданому у серпні 2021 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "ФК "Форінт" - адвокат Мордак І. С. у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник третьої особи вказує, що у позивача виникла заборгованість за кредитним договором, яка вчасно погашена не була у зв'язку із чим державним виконавцем було реалізовано предмет іпотеки.

Посилається на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ". Клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача позивачем було подано після закінчення строків, передбачених частинами 2 , 3 статі 51 ЦПК України.

У поданому у грудні 2021 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник ДП "СЕТАМ" - Юшко Д. О. у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник відповідача вказує, що електронні торги було проведено з чітким додержанням порядку їх проведення.

Судами не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, адже надання оцінки його діям належить до компетенції суду, який видав виконавчий лист під час розгляду скарги на дії державного виконавця.

У поданому ДП "СЕТАМ" відзиві на касаційну скаргу також зазначено про те, що відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи, а тому Дніпропетровська філія Державного підприємства "СЕТАМ" не може бути відповідачем у цій справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Інгулецького районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області.

17 серпня 2021 року цивільна справа № 213/4206/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 березня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № S014/03-03/130/1, за умовами якого забезпечується вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної угоди від 05 березня 2008 року № S014/03-03/130. Боржником зазначено ОСОБА_1. Предметом іпотеки є нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1,1/3 частина якого належить ОСОБА_1 та 2/3 частини - ОСОБА_3.

Судами встановлено, що прізвище іпотекодавців у договорі зазначено з помилками, проте зазначено їхні серії та номери паспортів, а також ідентифікаційні коди.

Довіреністю від 14 квітня 2016 року, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є. М., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси. Строк дії довіреності - до 14 квітня 2019 року.

На виконанні в Інгулецькому ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 56994141 стосовно боржника ОСОБА_1, до складу якого входять виконавчі провадження на загальну суму боргу 1 108 459,15 грн, а саме: ВП № 56956671, ВП № ~organization0~, ВП № 56950127.

Виконавче провадження № 56956671 відкрито на підставі виконавчого листа № 214/7927/15-ц (2/213/70/17) від 10 липня 2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором від 06 березня 2008 року № S014/03-03/131, станом на 21 грудня 2015 року, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 38 011,51 доларів США, заборгованість за процентами у сумі 2 125 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів - 9 515,11 грн.

Виконавче провадження № 56950127 відкрито на підставі виконавчого листа № 214/7927/15-ц (2/213/70/17) від 10 липня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 15 486,05 грн, в рівних частинах, по 7 743 грн з кожного.

Виконавче провадження № ~organization1~ відкрито на підставі виконавчого листа № 214/7927/15-ц (2/213/70/17) від 10 липня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судових витрат зі сплати судового збору за подання позову в сумі 14 078,23 грн в рівних частинах, по 7 039,12 грн з кожного.

Копії постанов надсилалися позивачу.

13 серпня 2018 року головний державний виконавець Інгулецького ВДВС Терещенко Ю.

В. виніс постанову про арешт майна боржника - наклав арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням витрат виконавчого провадження в сумі 1 220 205,06 грн.

24 вересня 2018 року на підставі ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року головним державним виконавцем Інгулецького ВДВС Терещенко Ю. В. замінено стягувача у виконавчому провадженні № 56956671 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт".

19 лютого 2019 року головним державним виконавцем Інгулецького ВДВС Терещенко Ю.

В., у рамках виконавчого провадження № 56956671, винесено постанову про опис та арешт майна ОСОБА_1 - спірного майна. На описане майно накладене арешт та встановлено обмеження - заборона відчуження. Відповідальним зберігачем призначено представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6. Сторонам виконавчого провадження роз'яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідності письмово повідомити про це виконавця. Копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.

04 квітня 2019 року головним державним виконавцем Інгулецького ВДВС Терещенко Ю.

В. № 56956671 винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_7 для участі у виконавчому провадженні для оцінки 1/3 частини нежитлового приміщення, вбудованого в житловий будинок, загальною площею 134,8 кв. м.

Згідно з висновками про вартість майна від 09 липня 2019 року ринкова вартість 1/3 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 228 667 грн без ПДВ.

18 липня 2019 року Інгулецьким ВДВС ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Форінт" надіслано повідомлення про оцінку арештованого майна від 16 липня 2019 року.

08 серпня 2019 року Інгулецьким ВДВС до Державного підприємства "СЕТАМ" направлена заявка на реалізацію арештованого майна - 1/3 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

16 серпня 2019 року ДП "СЕТАМ" сторонам виконавчого провадження та Інгулецькому ВДВС надіслано повідомлення про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів із зазначенням дати та часу проведення електронних торгів (16 вересня 2019 року) та початкової ціни продажу майна (228 667 грн).

ДП "СЕТАМ" розмістило оголошення про проведення електронних торгів за лотом № 369455 в газеті "Варіанти" від 19 серпня 2019 року № 30 та в газеті "Авізо" від 20 серпня 2019 року № 32. Згідно із свідоцтвами про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети "Авізо" та "Варіанти" є місцевими, для населення Дніпропетровської області.

13 вересня 2019 року ОСОБА_2 на рахунок ДП "СЕТАМ" сплатив 11 433,35 грн, як гарантійний внесок за участь у торгах.

Згідно з протоколом № 431798 16 вересня 2019 року проведено електронні торги по реєстраційному номеру лота № 369455 з реалізації спірного майна. Стартова ціна - 228 667 грн, ціна продажу - 228 667 грн. Сума сплаченого гарантійного внеску - 11 433,35 грн. Переможець торгів - учасник № 6 ОСОБА_2. Сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 217 233,65 грн, зазначені суми необхідно було сплатити переможцем до 30 вересня 2019 року. Протокол надіслано Інгулецькому ВДВС 25 вересня 2019 року.

18 вересня 2019 року ОСОБА_2 сплатив на рахунок Інгулецького ВДВС 217 233,65
грн.

Згідно з розпорядженням № 56956671 від 24 вересня 2019 року грошові кошти, в сумі 213 350,71 грн, 18 вересня 2019 року надійшли на рахунок Інгулецького ВДВС.

26 вересня 2019 року грошові кошти в сумі 193 567 грн Інгулецьким ВДВС перераховані на рахунок ТОВ "ФК "Форінт", 02 жовтня 2019 року - 3 529,86 грн.

Постановою державного виконавця Інгулецького ВДВС Калугіної А. І. від 11 жовтня 2019 року знято арешт з реалізованого майна.

15 жовтня 2019 року державним виконавцем Інгулецького ВДВС Калугіною А. І. складено акт про реалізацію предмета іпотеки. 15 жовтня 2019 року акт про реалізацію отримали боржник і переможець та він був надісланий стягувачу.

16 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є. М. видано свідоцтво про право власності на спірне майно на ім'я ОСОБА_2. Право власності не зареєстровано.

Позивач з 18 вересня 2019 року по 17 жовтня 2019 року, станом на 21 жовтня 2019 року, неодноразово подавав державному реєстратору заяви про заборону вчинення реєстраційних дій.

Постановою державного виконавця Інгулецького ВДВС Калугіної А. І. від 01 листопада 2019 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року в справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 344/20757/18 (провадження № 61-21439св19).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина 1 статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та/або організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину - відповідний орган державної виконавчої служби, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) та постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 372/1794/19 (провадження № 61-15456св20).

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Згідно положень статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В силу приписів статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною 4 статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 95 ЦК України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Апеляційний суд встановив, що згідно з інформацією, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дніпропетровська філія Державного підприємства "СЕТАМ" є відокремленим підрозділом юридичної особи ДП "СЕТАМ". Суд апеляційної інстанції вказував на те, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який не є юридичною особою, не наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, а тому, у розумінні статті 48 ЦПК України, не може виступати відповідачем у цій справі.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважав, що позивач пред'явив позов без залучення всіх обов'язкових відповідачів, оскільки Дніпропетровська філія Державного підприємства "СЕТАМ" не наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, а тому, у розумінні статті 48 ЦПК України, не може виступати відповідачем у цій справі, що є безумовною підставою для відмови у його задоволенні.

Проте колегія суддів з висновком апеляційного суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в частині особи, яка не наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю (Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ") не може погодитись з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20) зроблено висновок, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Розглядаючи справу і вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не урахували, що Дніпропетровська філія Державного підприємства "СЕТАМ", до якої ОСОБА_1 пред'явив позов, відповідно до положень статей 47, 48 ЦПК України не може виступати стороною у цивільному процесі, а тому такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в частині вирішення вимог до Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Як вже зазначалось вище, належними відповідачами у справі про визнання торгів недійсними за позовом власника проданого з торгів майна є: продавці, тобто особи, які мають право примусового продажу такого майна, тобто державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів; покупець, тобто особа, яка стала переможцем торгів (дивись постанову Верховного Суду 23 вересня 2021 року у справі № 307/2028/17).

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи те, що у цій справі не залучено всіх сторін правочину, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині саме через неналежний склад відповідачів правильний та узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 307/2028/17 та у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 404/1086/19-ц.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили усі зібрані у справі докази та не встановили фактичні обставини справи, не заслуговують на увагу, оскільки позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню через те, що позов пред'явлено до неналежного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом порушеного права відповідно до ЦПК України, із визначенням належного складу учасників справи.

Аргументи касаційної скарги про те, що позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про заміну неналежного відповідача - Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" на належного відповідача - ДП "СЕТАМ", яке безпідставно не було задоволено судом першої інстанції колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначав, що суд першої інстанції, розглядаючи позов та відмовляючи в його задоволенні, не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, не роз'яснив позивачу його право звернутися до суду з відповідним клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача саме ДП "СЕТАМ", а обмежився лише тим колом учасників процесу, які були зазначені в позовній заяві, при цьому фактично розглянув спір до юридичної особи, оскільки відзив на позов (а. с. 114-140 том 3) та інші пояснення, які долучені судом до матеріалів справи, були подані саме представником ДП "СЕТАМ", а не філією.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Апеляційний суд правильно зазначав, що клопотання подане позивачем ОСОБА_1, з порушенням строків, визначених статтею 51 ЦПК України.

Крім того додатково ззаначав, що клопотання про заміну неналежного відповідача Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" на належного відповідача - ДП "СЕТАМ", не було розглянуто місцевим судом у порядку визначеному цією статтею, а відхилено з тих підстав, що позивачем не доведено позовні вимоги (а. с. 14-15 том 3), тоді як питання щодо доведеності позовних вимог вирішуються судом виключно в нарадчій кімнаті при ухваленні рішення по суті спору (стаття 264 ЦПК України), у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правильно вважав прийнятними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до ухвалення помилкового рішення. Крім того, резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить висновки про відмову в задоволенні позову саме до філії, а не самої юридичної особи.

Апеляційний суд правильно вказував, що зазначені порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а апеляційний суд позбавлений можливості усувати такі порушення норм процесуального права на стадії апеляційного провадження, оскільки, на стадії апеляційного розгляду справи залучення співвідповідача ЦПК України не передбачено.

Колегія суддів також зазначає, що позивач не міг порушувати питання про заміну Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" належним відповідачем - ДП "СЕТАМ", оскільки, як вже зазначалось вище, філії не можуть виступати стороною у цивільному процесі. В даному випадку позивач, у строки, передбачені статтею 51 ЦПК України, мав право звернутися до місцевого суду із клопотанням про залучення ДП "СЕТАМ" в якості співвідповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано заяву про відвід колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М., однак її зміст не вказує на наявність підстав вважати її обґрунтованою, а тому правильним є висновок апеляційного суду, що така заява задоволенню не підлягає. Питання відводу судді вирішувалось судом у встановленому законом порядку.

Наведене не дає підстав суду касаційної інстанції для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 411 ЦПК України та скасування постанови апеляційного суду з цих підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених частиною 1 статті 414 ЦПК України.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України).

Установивши порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року з закриттям провадження у справі в частині вирішення вимог до Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ".

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище та те, що в решті висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються як із нормами матеріального так і з нормами процесуального права, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_2 - без змін, оскільки підстави для її скасування в цій частині відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу в частині вимог до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_2 залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи незаявлення наразі Дніпропетровською філією Державного підприємства "СЕТАМ" вимог про компенсацію здійснених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, новий розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в частині вирішення вимог до Дніпропетровської філії Державного підприємства "СЕТАМ" скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров