Історія справи

Постанова КГС ВП від 22.08.2023 року у справі №910/4088/22
Постанова КГС ВП від 18.11.2025 року у справі №910/4088/22
Постанова КГС ВП від 22.08.2023 року у справі №910/4088/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 910/4088/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Зозулі В. М. (адвокат),

відповідача - Суботи О. В. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-1 - не з'явився,

третьої особи-2 - Друченка А. Ю. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 (судді: Алданова С. О. - головуючий, Євсіков О. О., Корсак В. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Юрій Володимирович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1"

про визнання протиправним та скасування наказу.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2022 року Приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "Творча майстерня "Престиж"), після зміни організаційно-правової форми - Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж" (далі - ТОВ "Творча майстерня "Престиж"), звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України (далі - МЮ України, Мін`юст) від 25.04.2022 № 1626/5.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний наказ МЮ України, яким скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 25.08.2016 № 31085934 про реєстрацію права власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, заклад громадського харчування - кафе, загальною площею 393,5 м2, розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, буд. 8, корп. 9, порушує права позивача як його законного володільця.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності обставин допущення МЮ України під час розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-1") порушень вимог закону.

4. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.08.2023 касаційну скаргу ПП "Творча майстерня "Престиж" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/4088/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

5. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 (суддя Павленко Є. В.) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано спірний наказ МЮ України від 25 квітня 2022 року № 1626/5.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів порушення майнових прав ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на Об`єкт, внаслідок проведення оскаржуваних реєстраційних дій, тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що скарга ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" не відповідала вимогам частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон). Крім того скарга ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" від 02.02.2022 не відповідала встановленим частиною 2 статті 37 Закону вимогам щодо строку її подачі.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про вмотивованість поданого ПП "Творча майстерня "Престиж" позову з огляду на прийняття третьою особою-1 оскаржуваного рішення та проведення на підставі нього реєстраційних дій всупереч вимогам статей 10, 23, 24, 27 Закону та пункт 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто вчинення останньою таких дій не у відповідності до підстав та порядку, визначених Законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі ТОВ "Творча майстерня "Престиж" просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2024 залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду, а саме:

1) у постановах від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22, від 22.08.2023 у справі № 910/4088/22, від 30.06.2021 у справі № 143/324/20, від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19 щодо застосування частини 3 статті 37, пункту 8 частини 8 статті 37 Закону (в контексті строків подання скарги);

2) у постановах від 02.02.2022 у справі № 923/128/19, від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22, від 07.12.2022 у справі № 910/21303/21, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20 щодо застосування статті 876 Цивільного кодексу України, а також щодо застосування частин 3, 5 статті 37 Закону (в контексті порушення прав скаржника);

3) у постанові від 15.12.2021 у справі № 910/15946/20 частин 6, 9 статті 37 Закону (у контексті обов'язкового скасування наказу, прийнятого в умовах наявності спору про право).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Мін`юст та ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Творча майстерня "Престиж" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 910/4088/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.10.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 клопотання ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" задоволено частково; зупинено провадження у справі № 910/4088/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2025 поновлено провадження за касаційною скаргою ТОВ "Творча майстерня "Престиж" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 910/4088/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 04.11.2025.

ТОВ "Творча майстерня "Престиж" 17.11.2025 через "Електронний суд" подало до Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, а також для вирішення виключної проблеми.

Розглянувши подане позивачем клопотання, Суд відзначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути, з урахуванням: правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявних обставин, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; того, як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики підстави для відступу від висловлених раніше її правових позицій мають бути достатньо вагомими: її попередні рішення є неефективними, помилковими чи застосований у цих рішеннях підхід очевидно застарів внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41)).

Виходячи з наведених критеріїв, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має бути обґрунтовано її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, наведено інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

Втім, позивач не навів наявності неоднакової та суперечливої судової практики з поставлених питань та, відповідно, наявності виключних правових проблем у невизначеній кількості спорів щодо наведених питань.

Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить аргументовано обґрунтування наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій; за відсутності також і посилання на справи, у яких виникає проблема. Отже, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, які б надавали можливість подолати бар`єр означених показників, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підґрунтя вважати, що існують підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання ТОВ "Творча майстерня "Престиж" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 25.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю. В. прийнято рішення № 31085934 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відкрито розділ № 1009536580000 об`єкта нерухомості - нежитлового приміщення, закладу громадського харчування - кафе, загальною площею 393,5 м2, за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 8, корпус 9, та зареєстровано право власності на це нерухоме майно за позивачем у цій справі з внесенням запису за № 16078331.

12. Підставою для державної реєстрації права власності приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Ю. В. зазначив: договір інвестування будівництва житлового будинку від 22.10.2005 № ВПП-63, підписаний від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" (правонаступником якого є третя особа-2) директором ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" Бабичем В. П.; додаткову угоду від 08.12.2006 № 1 до договору інвестування будівництва житлового будинку від 22.10.2005 № ВПП-63, підписану від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" його директором Бабичем В.П.; додаткову угоду від 11.03.2009 № 2 до договору інвестування будівництва житлового будинку від 22.10.2005 № ВПП-63, підписану від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" його директором Ісаком В. М.; перелік інвесторів (дольщиків) нежитлових приміщень, побудованих ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" на проспекті Героїв Сталінграду, будинок 8, корпус 9, від 18.08.2016 № б/н, виданий від імені Товариства тимчасово виконуючим обов`язки голови правління ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" Михайликом М. О.; копія рішення постійно діючого третейського суду при Корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009; ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 30.03.2009; виконавчий лист Октябрського районного суду міста Полтави від 30.03.2009 № б/н, виданий зазначеним судом 18.01.2010; акт приймання-передачі нерухомого майна вбудованого нежитлового приміщення дольщику від 18.01.2010 № б/н, виданий від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" виконавчими директорами Товариства Цимбалом В. П. та Ісаком В. М.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.2010 за реєстровим № 259, нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В. О.; акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.02.2010 № б/н за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.2010 за реєстровим № 259, укладеним між ТОВ "Вісак" та ПП "Творча майстерня "Престиж"; додаткову угоду від 17.03.2010 № 3 до договору про інвестування будівництва житлового будинку від 22.10.2005 № ВПП-63, укладену між ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" (за підписом його виконавчого директора Цимбала В. П.) та ПП "Творча майстерня "Престиж" (за підписом його директора Палійчука Ю. Д.); довідку про виконання умов договору від 04.03.2011 № 82-д, видану від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" його виконавчим директором Цимбалом В. П. та головним бухгалтером Кобизевою Н. В.; акт приймання-передачі нерухомого майна нежитлового приміщення дольщику від 01.03.2011 № б/н, підписаний від імені ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" його виконавчим директором Цимбалом В.П. та від імені Підприємства його директором Палійчуком Ю.Д.; сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації від 17.02.2011 № КВ000689, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва; лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 06.04.2011 № 7/26-2173/11; акт готовності об`єкта до експлуатації від 01.11.2010 № б/н, виданий ЗАТ "Трест Київміськбуд-1"; розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 17.03.2011 № 247; пакет документів від забудовника, виданий 18.08.2016 від імені ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" його головою правління Білим Д. С.

13. 03.02.2022 ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" подано до МЮ України скаргу від 02.02.2022 на реєстраційну дію, проведену державним реєстратором, зокрема, стосовно правомірності рішення про державну реєстрацію права власності, здійсненого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2016, індексний номер 31085934.

14. Зі змісту скарги вбачається, що скаржник наголошує на недотриманні третьою особою-1 вимог Закону у процедурі проведення державної реєстрації.

15. 25.04.2022 Мін`юст видав наказ № 1626/5 на підставі частини 3 статті 26, підпунктів "а", "г" пункту 2 частини 65 статті 37 Закону, а також висновку ЦК МЮ України від 22.02.2022, яким подану ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" скаргу від 02.02.2022 задоволено в повному обсязі, скасовано рішення від 25.08.2016 № 31085934, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю. В., а також тимчасово заблоковано доступ зазначеному приватному нотаріусу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць.

16. Зокрема, за результатами розгляду скарги ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" від 02.02.2022 на рішення від 25.08.2016 № 31085934, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю. В. щодо нежитлового приміщення, закладу громадського харчування - кафе, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 8, корпус 9 ЦК МЮ України дійшла висновку, що подані для державної реєстрації документи не підтверджують набуття права власності ПП "Творча майстерня "Престиж" на зазначений Об`єкт, тобто приватним нотаріусом Чернишем Ю. В. прийнято оскаржуване рішення за відсутності документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. У пункті 17 висновку ЦК МЮ України зазначно, що приватним нотаріусом Чернишем Ю. В. під час прийняття оскаржуваного рішення та проведення на підставі нього реєстраційних дій було порушено вимоги статей 10, 23, 24, 27 та пункт 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

17. Оскаржуваний наказ МЮ України на час розгляду цієї справи виконаний, право власності позивача припинено 05.07.2022 на підставі рішення Департаменту державної реєстрації Міністерства від цієї ж дати про припинення права власності та закриття розділу об`єкта нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 07.07.2022.

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається, з огляду на таке.

20. Відповідно до частин першої та другої статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

21. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом.

22. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону; тут і далі, якщо не вказано інше, - у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного наказу).

23. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону).

24. Разом із цим Закон, крім визнання та підтвердження державою таких прав, також спрямований на їх захист.

25. Так, частиною 1 статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду.

26. Згідно із частиною другою цієї ж статті Мін`юст розглядає скарги 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту.

27. За загальним правилом, захист порушених прав особи здійснюється у судовому порядку.

28. Крім судового розгляду справи, оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Мін`юсту є додатковим механізмом захисту речових прав на нерухоме майно. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав, однак не може підміняти собою судовий розгляд.

29. Мін`юст у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав на нерухоме майно.

30. Тобто Мін`юст оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір. При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Мін`юст не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно.

31. Натомість вирішення спору про право (і забезпечення тим самим юридичної визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору) належить до компетенції суду. Розглядаючи спори, пов`язані з реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в судовому порядку, держава захищає порушене право та забезпечує правову визначеність [див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (пункти 76-82) та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 (підпункти 6.18-6.21)].

Так, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, суд насамперед повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов (див. пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19). Вирішення цього питання передує з`ясуванню, чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання такого права чи інтересу, зокрема, внаслідок стверджуваних у позові порушень, допущених під час розгляду відповідної скарги та/або ухвалення наказу.

32. За принципом диспозитивності визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого відповідача / співвідповідача до участі у справі.

33. Водночас установлення належності відповідачів є обов`язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.

34. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка, за твердженням позивача, повинна виконати зобов`язання (боржник). Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у пунктах 46, 47, 76 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22.

35. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).

36. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Схожі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27) та від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (підпункт 33.2).

37. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 39 постанови від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 та пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

38. Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Схожий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у пункті 80 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22.

39. Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту, яким, на його переконання, безпідставно скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 25.08.2016 № 31085934 про реєстрацію права власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна. Тобто позовні вимоги у справі заявлено для захисту речових права позивача на нерухоме майно, яке, за його твердженням, порушено спірним наказом (див. mutatis mutandis пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19).

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що Мін`юст ухвалив наказ за результатами розгляду скарги ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", яке обґрунтувало її недотриманням третьою особою-1 вимог Закону в процедурі проведення державної реєстрації.

41. Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові щодо наявності порушеного права ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" при зверненні зі скаргою до Мін`юсту встановив таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 3.2, укладеного між позивачем та відповідачем договору, передбачено додаткове право ПрАТ "Трест Київміськбуд-1": перевіряти достовірність наданих підприємством документів; вимагати заповнення усіх необхідних документів.

ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" має право на реалізацію приміщень, зазначених у пункті 1.2 договору, з наступним поверненням фактично вкладених ПП "Творча майстерня "Престиж" коштів в гривнях без індексації на особистий рахунок останнього у випадку, зокрема, невиконання умов пункту 3.2 договору.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що договором та додатковими угодами не визначено автоматичного набуття за позивачем права власності на спірне майно після завершення будівництва. У той же час, третій особі-2, як створювачу нерухомого майна за договором, надано право на реалізацію приміщень, тим самим, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", в силу наведених положень ЦК України та умов договору, не обмежене в праві захисту своїх майнових прав та інтересів як створювача відповідного нерухомого майна.

42. Щодо визначення належного складу відповідачів у спорах про скасування наказів Мін`юсту, якими скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та застосування ефективних способів захисту таких прав у контексті статей 15 16 ЦК України, статті 37 Закону та норм ГПК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, до якої зупинялося касаційне провадження у цій справі, дійшла висновку, що у спірних правовідносинах вирішуватиметься юридична доля майнових прав та інтересів особи, яка ініціювала скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому саме до цієї особи мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивачів, які здатні ефективно захистити порушені, на їх думку, права. Натомість Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права.

43. Отже, відповідачем у цій справі за вимогами ТОВ "Творча майстерня "Престиж", спрямованими на захист права власності на нерухоме майно, є ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", майнові права та інтереси якого як створювача відповідного нерухомого майна оспорюються, а не сам лише Мін`юст, з яким у позивача немає спору про речові права.

44. Позивач не скористався правом залучити ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України та послідовно наполягав на необхідності задоволення його вимог самим лише Мін`юстом, з яким у нього немає спору про речові права на нерухоме майно.

45. За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)]. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача [постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)].

46. Оскільки Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для залучення ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" співвідповідачем, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у позові слід відмовити з цих підстав.

47. З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову Верховний Суд не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги позивача (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

50. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову є правильною по суті і підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у постанові суду касаційної інстанції, а подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат

52. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 910/4088/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай