Історія справи
Постанова КАС ВП від 01.09.2025 року у справі №420/5470/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 420/5470/25
адміністративне провадження № К/990/27787/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/5470/25
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 (постановлену суддею Хлімоненковою М. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 (ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва О. В., суддів: Крусяна А. В., Шевчук О. А.),
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
20.02.2025 ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ), в якому, з урахуванням уточнення, позивач просив:
Крім того, 14.03.2025 позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить позовні вимоги вважати уточненими та викладеними у наступній редакції:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Донецькій області в листі від 04.11.2024 №30097-27045/О-02/8-0500/24, провести перерахунок та виплату з 14.09.2021 пенсії згідно до Закону № 2262-XII - пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 у зв`язку із додатковою календарною та пільговою вислугою років здобутою за час служби на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що підлягає заміщенню начальницьким складом із спеціальним званням «майор, підполковник» Державного бюро розслідувань, в особливий період, з 19.08.2019 по 13.09.2021 з урахуванням 92% для обчислення пенсії із показників грошових сум викладених у довідці ТУ ДБР у м. Краматорську від 09.10.2024 №13-10- 27478/24-кр., (не включаючи доплати за ранг державного службовця, якщо такі не передбачено у інших пенсіонерів за ЗУ №2262) без обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів) з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату з 14.09.2021 пенсії згідно до Закону № 2262-XII - пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 у зв`язку із додатковою календарною та пільговою вислугою років здобутою за час служби на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що підлягає заміщенню начальницьким складом із спеціальним званням «майор, підполковник» Державного бюро розслідувань, в особливий період, з 19.08.2019 по 13.09.2021 з урахуванням 92% для обчислення пенсії із показників грошових сум викладених у довідці ТУ ДБР у м. Краматорську від 09.10.2024 №13-10-27478/24-кр., (не включаючи доплати за ранг державного службовця, якщо такі не передбачено у інших пенсіонерів за ЗУ №2262) без обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів) з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області перераховану пенсію за час служби в особливий період з 19.08.2019 по 13.09.2021 на підставі показників збільшення вислуги років і грошових сум зазначених у довідці Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 09.10.2024 №13-10-27478/24-кр виплачувати з 14.09.2021 без обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів) із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025, залишено позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, виходив з того, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду є справа (№ 420/35259/24) про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
26.06.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що у цій справі № 420/5470/25 (Вимоги №2) позивач просить здійснити перерахунок пенсії саме за Законом України №2262-XII, з конкретними параметрами, датою і розміром, а у справі №420/35259/24 (Вимоги №1) вимоги стосуються дискримінації, ототожнення з працівниками прокуратури та інше правове обґрунтування. Крім того, у справі № 420/35259/24 у позовних вимога відсутнє посилання на законодавство, яке регулює перерахунок пенсії учасника бойових дій за час служби, як слідчого, керівника органу досудового розслідування, посада якого заміщувалася начальницьким складом Державного бюро розслідувань із граничним спеціальним званням «майор, підполковник Державного бюро розслідувань».
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.
Позивач також надіслав відповідь на відзив, у якому просить відхилити відзив ГУ ПФУ та ухвалити рішення, яким касаційну скаргу задовольнити.
Верховний Суд ухвалою від 07.07.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У зв`язку з перебуванням судді Гриціва М. І. у відпустці та задля дотримання строків розгляду касаційної скарги, проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом від 28.08.2025 визначено склад суду: головуючий Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Коваленко Н. В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 420/35259/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області, в якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність в листі від 04.11.2024 №30097-27045/О-02/8-0500/24 ГУ ПФУ в Донецькій області, яка виразилася у відмові - зарахувати пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 час служби правоохоронцем у органі досудового слідства на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, що заміщується начальницьким складом Державного бюро розслідувань із граничним спеціальним званням «майор, підполковник Державного бюро розслідувань» з 19.08.2019 по 13.09.2021 до вислуги років, наряду із вислугою років слідчих, керівників органу досудового слідства - службових осіб органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, що уповноважені в межах компетенції, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області припинити дискримінацію, яка виразилася у вигляді не зарахування пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 його часу служби правоохоронцем у органі досудового слідства на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, що заміщується начальницьким складом Державного бюро розслідувань із граничним спеціальним званням «майор, підполковник Державного бюро розслідувань» з 19.08.2019 по 13.09.2021 - до вислуги років, наряду із вислугою років слідчих, керівників органу досудового слідства - службових осіб органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, що уповноважені в межах компетенції, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 час служби правоохоронцем у органі досудового слідства, на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, що заміщується начальницьким складом Державного бюро розслідувань із граничним спеціальним званням «майор, підполковник Державного бюро розслідувань» з 19.08.2019 по 13.09.2021 - до вислуги років, наряду із вислугою років слідчих, керівників органу досудового слідства - службових осіб органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, що уповноважені в межах компетенції, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
зобов`язати ГУ ПФУ у Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії пенсіонеру, учаснику бойових дій ОСОБА_1 за час служби з 19.08.2019 по 13.09.2021 на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі показників зазначених в листі від 09.10.2024 №13-10-27478/24-кр Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, зокрема із сум: 1) посадового окладу; 2) доплати за вислугу років; 3) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за ранг державного службовця; 5) розміру премії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 420/35259/24, яке наразі переглядається у П`ятому апеляційному адміністративному суді, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Судами також встановлено, що предметом оскарження ОСОБА_1 у справі № 420/35259/24 є бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, пов`язана із тим, що відповідач не зарахував до стажу час служби позивача правоохоронцем у органі досудового розслідування на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) ТУ ДБР у період з 19.08.2019 по 13.09.2021 та відмовив у проведенні перерахунку і виплати пенсії з урахуванням додаткової вислуги з 19.08.2019 по 13.09.2021 на підставі показників, зазначених у листі від 09.10.2024 №13-10-27478/24-кр ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську.
Про відмову у врахуванні спірного періоду до стажу та перерахунку пенсії позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.11.2024 №30097-27045/О-02/8-0500/24.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 послався на те, що не погоджується з відмовою ГУ ПФУ в Донецькій області, викладеній у листі від 04.11.2024 № 30097-27045/О-02/8-0500/24, щодо зарахування періоду служби правоохоронцем у органі досудового розслідування на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) ТУ ДБР, розташованому у місті Краматорську, з 19.08.2019 по 13.09.2021, до вислуги років та спеціального стажу роботи для проведення перерахунку пенсії.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають / перебували на розгляді у цьому або іншому суді. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду у тотожному спорі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу ''res judicata'', наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №640/5563/19.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норми закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
В постанові від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
У цьому касаційному провадженні спірним є питання наявності в межах двох справ (№ 420/35259/24 та № 420/5470/25) одночасної сукупності вказаних вище умов, які для є підставою для залишення позову без розгляду у справі, що розглядається.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позов у цій справі та адміністративній справі № 420/35259/24 подано ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області, предметом оскарження є відмова провести розрахунок періоду служби та зарахування його до вислуги років за період з 19.08.2019 по 13.09.2021. Відмова у проведенні такого перерахунку (зарахування) періоду служби в органах ДБР до вислуги років оформлена листом від 04.11.2024 №30097-27045/О-02/8-0500/24 ГУ ПФУ в Донецькій області, про який зазначено у справі № 420/35259/24 та у цій справі.
Вимога про зобов`язання провести перерахунок пенсії, починаючи з 14.09.2021 з урахуванням зазначеного стажу роботи та довідки (листа) від 04.11.2024 №30097-27045/О-02/8-0500/24 про розмір заробітної плати також міститься в обох справах, і є похідною вимогою від основної - про зарахування до вислуги років позивачу періоду його служби з 19.08.2019 по 13.09.2021.
Отже, суди правильно зазначили про те, що спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 420/35259/24, яка перебуває у провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
Колегія суддів вважає також за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, формальне додавання позивачем у цій справі до кожної позовної вимоги посилання на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не змінює предмету спору порівняно зі справою № 420/35259/24, через те, що позивач фактично отримує пенсію за цим Законом, що досліджувалось у справі № 420/35259/24 і відображено у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025.
Також додаткове розширення формулювання похідних позовних вимог у цій справі шляхом зазначення відсоткового розміру пенсії, вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру та без врахування отриманої позивачем за час служби в ДБР доплати за ранг державного службовця також не змінюють предмету спору у цій справі порівняно зі справою № 420/35259/24, позаяк стосується неврахування частини стажу служби позивача до його вислуги років та розміру заробітної плати, за період служби в органах ДБР з 19.08.2019 по 13.09.2021.
З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 420/5470/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. В. Тацій
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко