ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 820/4261/18

адміністративне провадження № К/9901/1062/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 243/6260/17

за позовом Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Ю. О.) від 16 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Чалого І. С., Калитки О. М., П'янової Я. В.) від 29 листопада 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2018 року Державне підприємство «Завод імені В. О. Малишева» звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у порушенні строків повторного розгляду заяви ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області та не прийнятті відповідного рішення у формі наказу;

- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області, з урахуванням висновків постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 820/5449/16 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі № 820/5449/16, за законодавством України, чинним на момент звернення ДП «Завод імені В. О. Малишева» з вказаною заявою та за результатом розгляду видати відповідний наказ, про що письмово повідомити ДП «Завод імені В. О. Малишева».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27 грудня 2017 року листом № 382/84 ним подано до Державної служби геології та надр України належним чином оформлену заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами з додатками, передбаченими Додатком 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 у редакції, чинній на дату звернення, та з урахуванням висновків судів по адміністративній справі № 820/5449/16 про визнання протиправною бездіяльності відповідача. Однак, протягом законодавчо встановленого 60-тиденного строку, який сплив 07 березня 2018 року, відповідачем не видано спеціального дозволу на користування надрами та не направлено позивачу ні документа дозвільного характеру, ні рішення про відмову у його видачі, а відтак, в силу вимог абз. 10 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відсутність зазначених рішень позивачем розцінено як надання згоди на видачу спеціального дозволу за принципом мовчазної згоди. Позивач вважає, що відповідачем, незважаючи на наявність судових рішень у справі № 820/5449/16, якими зобов'язано розглянути заяву позивача про видачу спеціального дозволу на користування надрами та наявність його заяви від 27 грудня 2017 року, вчиняється протиправна бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про видачу дозволу на користування надрами.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, адміністративний позов Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у порушенні строків повторного розгляду заяви Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області та не прийнятті відповідного рішення у формі наказу;

- зобов'язано Державну службу геології та надр України невідкладно розглянути заяву державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області, з урахуванням висновків постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 820/5449/16 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі № 820/5449/16, за законодавством України, чинним на момент звернення Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» з вказаною заявою та за результатом розгляду видати відповідний наказ, про що письмово повідомити Державне підприємство «Завод імені В. О. Малишева».

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба геології та надр України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, прийняти нове рішення, яким відмовити ДП «Завод імені В. О. Малишева» в задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 11 лютого 2019 року до Верховного Суду від ДП «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на 06 березня 2019 року.

8. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2019 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 червня 2009 року Державною службою геології та надр України видано ДП «Завод імені В.О. Малишева» спеціальний дозвіл за реєстраційним № 3600 на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області.

10. Наказом відповідача від 11 березня 2013 року № 121 продовжено строк дії спеціального дозволу № 3600 до 26 серпня 2015 року.

11. 27 січня 2016 року ДП «Завод імені В. О. Малишева» направлено Державній службі геології та надр України супровідним листом № 382/84 заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області з додатком на 52 аркушах, передбаченим Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року, в редакції від 19 січня 2016 року.

12. Зазначені документи відповідачем отримано 05 лютого 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та штампом про отримання вхідної кореспонденції.

13. Державною службою геології та надр України листом від 29 серпня 2016 року № 15355/13/12-16 повідомлено позивача про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами з підстави наявності боргу зі сплати податків та загальнообов'язкових платежів та повернуто заяву з пакетом документів.

14. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/5449/16 за позовом Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» до Державної служби геології та надр України визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у неприйнятті рішення про надання ДП «Завод імені В. О. Малишева» дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин або вмотивованої відмови в строк, передбачений законодавством визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України, що полягають у прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин ДП «Завод імені В. О. Малишева», як таке що прийнято за межами передбаченого законом строку розгляду заяви; зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року з додатками до неї та прийняти за наслідками такого розгляду належне рішення.

15. 27 грудня 2017 року позивачем повторно направлено на адресу Державної служби геології та надр України супровідним листом № 6730/84 заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами з додатками, передбаченими додатком 1 до Порядку № 615 (в редакції станом на 19 січня 2016 року).

16. Вказаний супровідний лист із заявою та додатками зареєстровано відповідачем 05 січня 2018 року за вх. № 370/02/12-18, що підтверджується списком вихідних документів.

17. 21 березня 2018 року позивачем на адресу Державної служби геології та надр України направлено лист № 1362/16 від 19 березня 2018 року з метою отримання інформації про стан та результати розгляду заяви від 27 грудня 2017 року.

18. Листом від 13 квітня 2018 року № 6468/02/12-18 відповідач повідомив позивача, що його заяву від 27 грудня 2017 року буде розглянуто на найближчому черговому засіданні комісії з питань надрокористування.

19. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у порушенні строків повторного розгляду заяви ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області та не прийнятті відповідного рішення у формі наказу, звернувся з адміністративним позовом.

20. 06 липня 2018 року, після відкриття провадження судом першої інстанції по цій справі, позивачем отримано лист Державної служби геології та надр України від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18 про повернення вищезазначеної заяви.

21. Відповідно до листа відповідача від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18, останнім повернуто надані позивачем документи, у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Порядку № 615, а саме: не надано разом із заявою дві копії заяви та доданих до неї документів (один оригінал та дві копії), а також не надано результати оцінки впливу на довкілля або висновок раніше проведеної державної екологічної експертизи. Крім того, у листі міститься посилання на Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який набрав чинності 18 грудня 2017 року та яким доповнено Кодекс України про надра статтею 15-1 та 18 грудня 2017 року внесено відповідні зміни до Порядку № 615.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, зазначили, що бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду заяви позивача від 27 січня 2016 року є протиправною, оскільки ним не дотримано вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615) (в редакції станом на 19 січня 2016 року), отже повинен повторно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» про надання спеціального дозволу на користування надрами за заявою від 27 січня 2016 року.

22.1. До такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли, виходячи із того, що відповідачем при повторному поверненні позивачу заяви з додатком листом від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18 порушено приписи абз. 6 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції станом на 01 січня 2016 року), відповідно до якого при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

22.2. Крім того, відповідачем не було видано наказ, який повинен прийматися за наслідками розгляду заяви про видачу дозволу, і на який також відсутнє посилання в листі від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18.

22.3. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що лист відповідача від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18 не є належно прийнятим рішенням відповідно до вимог Порядку №615 (в редакції від 19 січня 2016 року), та є безпідставним, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- після набрання законної сили рішенням суду у справі № 820/5449/16 ДП «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з заявою про примусове виконання рішення суду. Постановою ДВС МЮУ від 23 травня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56458061 про зобов'язання Держгеонадр повторно розглянути заяву та додатки до неї від 27 січня 2016 року та прийняти за наслідками такого розгляду належне рішення;

- статтею 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

- положенням КАС України не передбачено звернення з позовною заявою із вимогами щодо виконання рішення місцевого адміністративного суду;

- у відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 13 березня 2017 року № 3 суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішень суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа;

- Держгеонадрами було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, але ухвалою від 20 липня 2018 року судом першої інстанції відмовлено у його задоволенні, з тих підстав, що в цій справі інший предмет спору.

24. Крім того, скаржник зазначає:

- строки повторного розгляду заяви з пакетом документів мають рахуватися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

- про посилання позивача на «принцип мовчазної згоди», встановлений ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, та звертає увагу Суду на той факт, що в Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено лише поняття мовчазної згоди, а в Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615), який є процедурним нормативним актом, що має застосовуватися при вирішенні спірних правовідносин, взагалі не встановлено принципу «мовчазної згоди», хоча саме Порядком № 615 встановлено порядок видачі спеціальних дозволів на користування надрами;

- про дискреційні повноваження Держгеонадр та посилання позивача на рішення у справі № 804/4335/16, яке скасовано Верховним Судом постановою від 10 травня 2018 року, у зв'язку з тим, що «суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржуються, та прийняти замість нього рішення, яке належить до компетенції виключно цього органу, оскільки такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавством повноважень».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

26. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у цій справі є правомірність дій Державної служби геології та надр України щодо не розгляду заяви ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року з додатками до неї, повторно подано 27 грудня 2017 року про надання дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, а підставою позову - невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/5449/16, які набрали законної сили.

27. Як свідчать матеріали справи, відповідач, розглянувши повторну заяву позивача, листом від 27 червня 2018 року № 12397/02/12-18 повернув зазначену заяву та додані до неї документи, у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Порядку № 615. Підставою повернення стало те, що позивачем не надано разом із заявою дві копії заяви та доданих до неї документів (один оригінал та дві копії), а також не надано результати оцінки впливу на довкілля або висновок раніше проведеної державної екологічної експертизи..

28. Слід зазначити, що повернення заяви позивачу від 27 січня 2016 року є повторною. Вперше з цією заявою позивач звернувся 27 січня 2016 року.

29. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у цій справі, досліджували бездіяльність відповідача, яка полягала у порушенні строків повторного розгляду заяви ДП «Завод імені В.О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області та не прийнятті відповідного рішення у формі наказу.

30. Проте, колегія суддів з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не може.

31. Позивач, отримавши від відповідача вперше лист від 29 серпня 2016 року № 15355/13/12-16, яким його повідомлено про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами з підстави наявності боргу зі сплати податків та загальнообов'язкових платежів та повернуто заяву з пакетом документів. звернувся до суду з адміністративним позовом. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/5449/16 визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення про надання позивачу дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин або вмотивованої відмови в строк, передбачений законодавством; визнано протиправними дії відповідача, що полягають у прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин позивачу, як таке що прийнято за межами передбаченого законом строку розгляду заяви; зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року з додатками до неї та прийняти за наслідками такого розгляду належне рішення.

32. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23 травня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 13 грудня 2017 року № 820/5449/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву та додатки до неї від 27 січня 2016 року та прийняти як суб'єктом владних повноважень за наслідками такого розгляду належне рішення.

33. Отже, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 27 січня 2016 року про надання дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, проте жодного рішення з цього питання ним не прийнято, а листом повернуто на адресу позивача.

34. Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/5449/16, які набрали законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи були підстави несвоєчасного розгляду заяви позивача від 27 січня 2016 року.

35. Проте, суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не звернули на це уваги і повторно досліджували та перевіряли правомірність і обґрунтованість конкретних підстав, з яких відповідач не надав позивачу дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

37. Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

38. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

39. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

40. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 Кас України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

41. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

42. Отже, суди попередніх інстанцій повинні були з'ясувати, чи не були оскаржувані дії відповідача пов'язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

43. Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/5449/16), якими відповідача зобов'язано повторно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року з додатками до неї та прийняти за наслідками такого розгляду належне рішення.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов'язати відповідача невідкладно розглянути заяву ДП «Завод імені В. О. Малишева» від 27 січня 2016 року про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки ділянок «Основна» та «Забалкова», Харківського-2 родовища в Харківській області, з урахуванням висновків постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 820/5449/16 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі № 820/5449/16, за законодавством України, чинним на момент звернення ДП «Завод імені В. О. Малишева» з вказаною заявою та за результатом розгляду видати відповідний наказ, про що письмово повідомити ДП «Завод імені В. О. Малишева», - є одним із способів виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року.

Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

44. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.

У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

45. Суди попередніх інстанцій у цій справі при вирішенні спору не дослідили характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернули увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустили порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у ст. 382 КАС України.

46. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 820/5449/16, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

47. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб